← Назад

Залізничні закупівлі: чому ціни на шпали залишаються вищими за ринкові на 70%

2015-03-30 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Медіа та свобода слова · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Центральна влада

Відкрити оригінал

шпала

Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (УПП) продовжує закуповувати дерев'яні шпали за цінами, які суттєво перевищують ринкові. Аналіз закупівель з 2009 року показує стійку тенденцію, яка не змінилась навіть після змін у політичному керівництві країни.

З моменту запуску «Вісника держзакупівель» у 2008 році УПП витратило на постачання шпал та брусів майже 650 млн грн. У березні цього року підприємство закупило непросочені шпали та бруси на суму близько 94 млн грн. Договірні ціни зросли на 46% порівняно з літом попереднього року, тоді як річна інфляція становила лише 26%.

Шпали першого та другого типу хвойних порід використовуються на головних та під'їзних залізничних шляхах. Це матеріал, який не потребує складних технологій виробництва, тому його можуть виготовляти багато підприємств. Залізниця закуповує непросочені шпали, які продавець доставляє на державні просочувальні заводи в Рава-Руській та Новомосковську для обробки спеціальним розчином.

Найбільші видатки на шпали припали на минулий рік — майже 195 млн грн. Влітку 2014 року тендерні ціни зросли на 36%, хоча на вільному ринку такого стрибка не спостерігалось. Державне підприємство платило майже на 100 грн більше за одиницю, ніж пропонував ринок.

Порівняння середніх цін тендерів УПП із пропозиціями на ринку за останні роки виявило стійку різницю. У 2009 році дельта становила 144%, у 2011-му — 125%, у 2012-му — 71,7%, у 2013-му — 42,5%, у 2014-му — 73%, у 2015-му — 71%. Найменша різниця спостерігалась у 2013 році, останньому році правління Януковича, коли в економіці вже розгорталась криза.

рудковський

Повернення цієї дельти до докризових значень після Майдану збіглось у часі з поверненням на посаду керівника УПП Дмитра Рудковського. 68-річний генерал-полковник має тривалий досвід управління державними фінансами. З початку 1990-х років він відповідав за розквартирування військових та капітальне будівництво в армії. У 2004-2005 роках Рудковський обіймав посаду першого заступника міністра оборони, одночасно працюючи народним депутатом. Згодом за сприяння спікера Олександра Мороза отримав посаду керуючого справами Верховної Ради, де займався розквартируванням депутатів та забезпеченням їхньої роботи.

У 2009 році Рудковський вперше став керівником УПП. Саме того року підприємство закупило шпали з найвищою зафіксованою дельтою 144%. У 2010 році дані про тендер у «ВДЗ» з невідомих причин не оприлюднено, тому невідомо, чи перевищив Рудковський цей показник. У 2011 році його замінив Євген Павловський, при якому тендерна маржа на шпалах почала зменшуватись щороку. Весною 2014 року, після Майдану, Рудковський повернув собі посаду директора УПП.

У період відсутності на державному підприємстві Рудковський займався приватним бізнесом. За даними відкритих джерел, він є засновником та співвласником кількох компаній: ТОВ «Інтерагро», сільськогосподарського ТОВ «Срібна хвиля», ТОВ «Укрполімерконструкція», ТОВ «Контакт 61», ТОВ «Білоцерківський центр скла» та ТОВ «Оксамит-сервіс». Остання компанія володіє майже двома десятками тисяч гектарів мисливських угідь. Серед засновників «Оксамит-сервісу» крім Рудковського значаться екс-міністр оборони Олександр Кузьмук, бізнесмени брати Буряки, власник Запорізького автозаводу Таріел Васадзе та лідер депутатської групи «Відродження» у Верховній Раді Віталій Хомутиннік. Рудковський є почесним мешканцем Ржищева Київської області.

Політика закупівель залізниці залишається незмінною. Півроку тому один із журналістів видання заявив, що повірить у реальні зміни, коли «Укрзалізниця» закупить шпали з маржею в 15%. На даний момент такої перспективи не видно.

#УкрзалізницяЗакупівлі #ДержавніТендери #РудковськийУПП #КорупціяВЗакупівлях #ЦіниНаШпали #ТранспортнаЛогістика #ФінансовийКонтроль #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування