← Назад

Аудити «Нафтогазу» за 28 мільйонів: як розслідування замість розслідування

2015-04-30 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Вибори та політпартії · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Місцева влада · Правоохоронні органи · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Міністр фінансів Наталія Яресько у своїй промові про економічну кризу в Україні назвала першочерговим завданням перетворення «Нафтогазу України» з корупційної структури на беззбиткове підприємство. Однак у своїй заяві вона зробила твердження, яке викликає питання: «Ніхто не проводив аудит «Нафтогазу».

яресько

Це твердження суперечить фактичним даним про витрати компанії на аудиторські послуги. З 2011 року «Нафтогаз» укладав угоди з двома аудиторськими фірмами на загальну суму понад 28 мільйонів гривень. ТОВ «БДО» отримала 19,97 млн грн., а ТОВ «Грант Торнтон Легіс» – 8,34 млн грн. За курсом того часу це становило близько 3,5 мільйона доларів США.

Deloitte-MG-Rover

Засновниками ТОВ «БДО» є киянин Сергій Балченко та президент компанії Алла Савченко з Дніпропетровської області. ТОВ «Грант Торнтон Легіс» контролюють Клавдія Чосова та Інна Новак, яка є дружиною Олександра Чалого, заступника голови Секретаріату президента Віктора Ющенка та колишньої депутатки Київської ради від БЮТ.

Проблема полягає у тому, що результати цих аудитів залишаються невідомими. На сайті «Нафтогазу» оприлюднено результати аудиту від «БДО» лише за 2010–2011 роки. Дані про аудиторські висновки «Грант Торнтон Легіс» знайти не вдалось. Таким чином, залишається невясним, чи були проведені повноцінні аудити за період 2011–2014 років, за які компанія виплатила понад 28 мільйонів гривень.

Новий аудит, проведений компанією «Делойт енд Туш ЮСК», яку «Нафтогаз» найняв восени 2014 року за 17,88 млн грн. для перевірки звітності за 2012–2014 роки, виявив серйозні проблеми. У висновку аудиторів зазначено: «Ми НЕ мали можливості отримати достатні та належні аудиторські докази, що формували б підставу для висловлення аудиторської думки щодо консолідованого фінансового стану Групи». Аудиторам не вдалось розібратись у справах компанії, у якої виявився дефіцит бюджету у розмірі 107 мільярдів гривень.

Це означає, що попередні аудити, за які було виплачено 28 мільйонів гривень, не дали змоги виявити масштабні фінансові проблеми. Залишається невідомим, чи були ці аудити проведені належним чином, чи їхні результати приховувались.

Правоохоронні органи не поспішають розслідувати це питання. Міліція аргументує свою бездіяльність тим, що документи щезли. Держфінінспекція не змогла провести розслідування про те, як щезли 3 мільярди гривень «Нафтогазу» на геологорозвідку, оскільки документація була вилучена слідчими Печерського районного управління МВС, де згодом безслідно зникла.

Генпрокуратура пояснює свою бездіяльність у справах щодо «Нафтогазу» тим, що корупціонери після повалення Януковича вивезли документи до анексованого Криму. Однак базова інформація про укладання угод залишилась у «Віснику державних закупівель», а записи податкової служби та фінмоніторингу про рух коштів знаходяться в Україні.

Показовим прикладом є справа Євгена Бакуліна, який очолював «Нафтогаз України» у період афер з «вишками Бойко» та розквіту кооперативу імені Сергія Курченка. Аваков публічно хизувався його затриманням, однак Печерський суд відпустив Бакуліна під незначну заставу, а Генпрокуратура Яреми закрила справу «у зв'язку з відсутністю складу злочину». Офіційна причина – вивезення документів до Криму. Після цього Бакулін балотувався до Верховної Ради по округу Луганщині, у Сєвєродонецьку, і виграв вибори з трикратною перевагою. Слідчі МВС вели справу щодо підкупу виборців на його користь таким чином, що він без проблем пройшов до парламенту і отримав депутатську недоторканність.

аваков

Ці історії демонструють системну проблему: механізми для розслідування корупції в Україні існують, але у правоохоронців і суддів немає відповідного бажання їх використовувати. Замість того щоб карати корупціонерів попередніх режимів, нові керманичі намагаються витіснити спогади про них із суспільної свідомості. Це створює замкнене коло: не карауючи за корупцію попередників, влада створює умови для власної корупції, сподіваючись, що наступники поступлять так само.

Після низки гучних арештів 2014 року, якими хизувались Петро Порошенко, Арсеній Яценюк, Аваков і Ярема, у тюрму з реальним строком не потрапив жоден високопоставлений злочинець – ні з системи «Нафтогазу», ні з інших структур.

#НафтогазУкраїни #корупція #аудит #розслідування #фінансові_махінації #правоохоронці #прозорість #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування