Українська система державних закупівель приховує схеми, які роками залишаються поза увагою контролюючих органів. Одна з них стосується Українського інституту промислової власності «Укрпатент» та його багаторічної співпраці з приватною компанією «Науково-технічні переклади».
Переплата за послуги перекладу
Державна фінансова інспекція провела ревізію «Укрпатенту» за період 2011–2014 років. Результати показали, що держпідприємство переплачувало за послуги перекладу патентів, рефератів та інших документів на російську, українську та англійську мови. За даними ревізорів, приватна фірма «Науково-технічні переклади» завищувала зарплати виконавців і робила це систематично. Загальна переплата за цей період склала майже 8 мільйонів гривень. Однак невідомо, скільки додаткових коштів втратила держава в інші роки співпраці, оскільки схема функціонувала з 2003 року.
Схема, яка залишилась поза контролем
Система працювала просто: у 2003 році була укладена первісна угода, а потім щороку укладали додатки до неї, змінюючи ціну та обсяг робіт. Ці тендери ніколи не публікувалися у «Віснику держзакупівель», що унеможливило їхній аналіз та порівняння з аналогічними контрактами в Україні. Таким чином, схема залишалась прихованою від громадського контролю.
Корпоративні зв'язки та конфлікт інтересів
З 2001 року «Укрпатент» очолювала Алла Красовська. У 2003 році держпідприємство почало співпрацювати з «Науково-технічними перекладами», директором якої був Георгій Жарінов. Приблизно у 2006 році Алла Красовська взяла прізвище Жарінова та виявилась прописаною з директором перекладацької фірми на одній адресі. У той же період Жарінов змінив свій статус з директора на засновника «Науково-технічних перекладів». Після цього співпраця між ними продовжувалась без перебоїв.
Хоча Жарінова покинула посаду голови «Укрпатенту» у 2012 році, її колишні підлеглі продовжили плідну співпрацю з приватною компанією. Це свідчить про те, що екс-директор залишилась у впливовій позиції. Формально її кар'єра розвивалась у різних напрямах: вона очолила відділ розвитку перспективних напрямів IT-технологій управління телекомунікацій Українського державного центру радіочастот, а потім стала проректором з навчальної роботи та соціально-економічного розвитку Київського національного університету будівництва і архітектури.
Назначення на посаду голови Держслужби
Після Майдану у листопаді 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк призначив Жарінову головою Державної служби інтелектуальної власності України. Це призначення викликає питання, враховуючи її попередню роботу на посаді директора «Укрпатенту» за часів Януковича.
Судові рішення та їхні наслідки
Нове керівництво «Укрпатенту» за нової влади намагалось стягнути з приватників переплату через суд, але справа закінчилась нічим. Суд постановив, що обидві сторони вільно визначили обсяг робіт та їхню вартість. Апеляційний суд зазначив, що акт ревізорів про завищення вартості послуг перекладачів «не несе жодного імперативного характеру для учасників спірних правовідносин». Простими словами, висновки державних ревізорів розглядались як приватна думка, на яку сторони могли не звертати уваги.
Державна фінансова інспекція могла б звернутись до правоохоронних органів, як і нове керівництво «Укрпатенту», але в судових рішеннях це не зафіксовано. Невідомо, чи такі звернення були зроблені.
Люстрація та звільнення від перевірки
Закон про люстрацію передбачав, що всі керівники державних органів мають здати автобіографічні дані кадровику своєї установи. Кадровик мав сигналізувати начальнику Держслужби про потенційні проблеми, зокрема щодо роботи на посадах під час правління Януковича. У випадку сумнівів дані мали передаватись до Міністерства юстиції для остаточного вирішення.
Однак у наказі Жарінової від 27 лютого 2015 року вона звільнила саму себе від люстраційної перевірки. Наказ передбачав проведення перевірки для працівників Державної служби інтелектуальної власності та керівників державних підприємств, але з винятком голови ДСІВ. Люстраційних відгуків від урядовців щодо цього не надходило, що дозволяє припустити, що колишню очільницю «Укрпатенту» знову пронесло.
Перспектива та висновки
Схема, яка функціонувала роками, залишилась поза контролем громадськості через відсутність публікацій у офіційних виданнях про державні закупівлі. Судові рішення не мали наслідків для учасників схеми, а люстраційна перевірка не була проведена. Залишається чекати, чи з'являтимуться нові справи у судовому реєстрі, які легалізуватимуть подальші додатки до старих договорів, але це може статись лише через кілька років.