Печерський райсуд Києва 22 червня наклав арешт на докази у кримінальному провадженні про привласнення державних коштів. Розслідування стосується службових осіб Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами, а також керівництва ТОВ «ТД «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт».
У 2012–2013 роках Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами через підконтрольне ДП «Державна інвестиційна компанія» спрямувало позики, інвестиції та поповнення статутного капіталу до низки компаній. Серед них були ДП «Грін Енерго», ДП «Національний проект «Ел Ен Джі Термінал», ТОВ «Біонік Девелопмент», ПрАТ «МЗП «Калинка», ДП «Дирекція з будівництва та управління «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону», ДП «Національний проект «Відкритий світ», ДП «Національні інфраструктурні проекти», ДП «Олімпійська надія-2022», ДП «Національний проект «Якісна вода» та інші.
За даними слідства, ці підприємства фактично не реалізовували національні проекти. Замість цього через них проводилось привласнення державних коштів та коштів, інвестованих Китайською Народною Республікою, у загальній сумі близько 2 млрд грн.
Легалізація коштів здійснювалась через рахунки понад 30 підприємств, відкриті у Київській філії ПАТ «Місто Банк» (пров. Несторівський, 6 літ. А). Засновниками або безпосередніми керівниками цих фірм значились особи, підконтрольні Держінвестпроекту. Власником «Місто Банку» є Іван Фурсін, бізнес-партнер тодішнього голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна.
Слідство підозрює у вчиненні злочину й працівників філії АТ «Місто Банк». У середині червня цього року слідчі провели там обшук. На вилучені банківські документи, жорсткі диски з відеореєстратора та інші матеріали суд накладено арешт.
У переліку фірм, через які проводили бюджетні кошти, значиться «Акванова» — компанія партнера Фурсіна Ігоря Тинного. Тинний є близьким товаришем тодішнього голови Держінвестпроекту Владислава Каськіва. У 2016 році Тинному вдалось отримати від правоохоронців довідки про невстановлення фактів протиправної діяльності ТОВ «Акванова», внаслідок чого представникам компанії підозру не висували.
Оприлюднені дані про відмивання грошей через ТОВ «Боржава Резорт» та ТОВ «ТД «Борисфен». Перша компанія отримала 165 млн грн державної позики, друга — 94,2 млн грн. Ці кошти мали стати інвестиційними внесками у національні проекти «Олімпійська надія-2022» та «Якісна вода» відповідно, але цього не сталось.
У травні 2014 року Держінвестпроект подав до суду на обидві компанії, вимагаючи повернення коштів. Однак розглядаючи справи, суди встановили, що кредити «не мають реального забезпечення, що призводить до високого ризику невиконання позичальником зобов'язань». Незважаючи на це, обидва позови держпідприємство програло.
Схема відмивання грошей передбачала перерахування коштів іноземним компаніям як оплату за придбані частки у статутних капіталах українських підприємств за завищеними цінами. ТОВ «ТД «Борисфен» перерахував 15,99 млн грн кіпрській компанії «Korsk Enterprises LTD» за купівлю частки у ТОВ «Джерела Поділля».
ТОВ «Боржава Резорт» здійснив низку платежів кіпрським офшорам. Компанія заплатила 5 млн доларів США кіпрській компанії «Septemero Holdings Limited» за придбання частки у ТОВ «Профіт Консалтинг Груп». Далі ці гроші перераховано фізособі та ТОВ «Грінфілд Альянс», які були засновниками «Профіт Консалтинг Груп».
Засновниками «Грінфілд альянсу» були двоюрідний брат Каськіва Олександр Матковський та замоголови Держінвестпроекту Сергій Шут, якого називали особистим бухгалтером Каськіва. До липня 2012 року в засновниках «Профіт Консалтинг Груп» була Ганна Кутова, сестра нардепа від Блоку Петра Порошенка Тараса Кутового, близького товариша Каськіва.
ТОВ «Боржава Резорт» перерахувала також 8,96 млн доларів США кіпрській компанії «Talemba Holdings Limited» на рахунок у латвійському банку «Trasta komercbanka» за частки у ТОВ «Соломія» та ТОВ «Воловецький завод продтоварів». Крім того, компанія сплатила 2,35 млн доларів США за частку ТОВ «Карпатія Холдинг» та 3,2 млн доларів США за частку у ТОВ «Фортуна Затишок». Далі з рахунків іноземних компаній гроші повернулись в Україну як інвестиції та поповнення статутних капіталів підконтрольних організаторам фірм.
Останній етап легалізації коштів передбачав придбання 444 земельних ділянок на території Закарпатської області у Міжгірському та Воловецькому районах. Організатори схеми провели гроші через нотаріально посвідчені договори як оплату за земельні ділянки. Однак насправді гроші нікому не сплачувались, оскільки земля була заздалегідь виділена та записана на підставних осіб.
Пізніше ділянки записали на компанії, підконтрольні оточенню голови Держінвестпроекту. Це унеможливлює повернення цих земель у власність держави в судовому порядку, оскільки дані підприємства є законними вигодонабувачами.
За даними слідства, голова Владислав Каськів діяв за попередньою змовою із двоюрідним братом Олександром Матковським, службовими особами Держземагенства у Закарпатській області та Міжгірської і Воловецької райдержадміністрацій, на території яких виділялись земельні ділянки.