Червневий тендер «Укрзалізничпостачу» на закупівлю дизельного палива обернувся серією судових скандалів, які загрожують залишити залізницю без палива. Переможцем торгів стало ПП «Окко Бізнес Контракт» Віталія Антонова, яке отримало підряд на 1,52 млрд грн. Однак результати цих торгів виявилися далеко не однозначними.
Вперше за багато років угрупування нардепа Ігоря Єрємєєва не виграло жодного лота. ТОВ «ВОГ Аеро Джет» взагалі не допустили до розіграшу через претензії до банківської гарантії. Аналогічні проблеми виникли з ТОВ «Дайджест Груп», яка подавала заявки на два лота. Обидві компанії оскаржили своє відхилення в Антимонопольному комітеті.
АМКУ відмовився розглядати скаргу єрємєєвців через пропуск строку оскарження. Натомість по скарзі «Дайджест Груп» комітет зобов'язав скасувати торги на двох лотах. Підставою стало те, що залізничники виявили дефекти в банківській гарантії «Дайджест Груп», але не помітили таких самих проблем у гарантії компанії «Укройлпродукт», яка залишилась єдиним допущеним учасником поряд з ОККО. За антимонопольною термінологією це називається дискримінаційним підходом до оцінки пропозицій учасників.
Однак «Дайджест Груп» пішла далі. Компанія вирішила оскаржувати не лише ті лота, де брала участь, а й усі інші. Господарський суд Києва отримав низку позовів до «Укрзалізничпостачу». Крім того, «Дайджест Груп» подала два адміністративних позови на рішення АМКУ до Київського адмінсуду.
Суддя Віктор Петрович Шулежко, розглядаючи першу справу 7 серпня, задовольнив клопотання «Дайджест Груп» та заборонив поставку палива за вже укладеними договорами з ОККО. Це рішення підтримав присутній на засіданні представник ВОГу. Таке рішення адмінсуду видається беззаконним, оскільки оскаржуване рішення АМКУ жодним чином не стосувалося вже укладених договорів.
За повідомленням видання «Ойлньюз» із посиланням на міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, 7 серпня суд переніс розгляд справи по суті на 26 серпня та якимось чином розблокував поставку по укладених договорах. Водночас ціна дизелю ОККО була знижена на 1000 гривень за тону до 17 350 грн/т. Другий адмінпозов «Дайджест Груп» компанія згодом відкликала.
Суддя Шулежко вже мав репутацію в громадськості. За даними нардепа Сергія Лещенко, саме він блокував повернення під державний контроль титанових активів, якими управляли Фірташ та Льовочкін, а також зупинив розповсюдження на «Донбасенерго» заборони на оплати в зону АТО.
Ситуація ускладнилась ще більше, коли невідома компанія ТОВ «Елемент Нафта» через АМКУ заблокувала новий тендер «Укрзалізниці» на закупівлю нафтопродуктів. АМКУ задовольнив скаргу, скасувавши важливу новелу – валютну формулу ціни на паливо. Цього року «Укрзалізниця» вперше почала вставляти у тендерні умови положення про коригування ціни дизпалива залежно від котирувань Platts та валютного курсу. Така прогресивна новелла не сподобалась «Елемент нафті». Компанія оскаржила це в АМКУ, де вирішили справу на користь ретроградів. «Елемент Нафта» встигла оскаржити ще один дизельний тендер «УЗ» з тією ж метою.
ТОВ «Укройлпродукт» входить до групи «Фактор» Сергія Тищенка, колишнього чоловіка Олени Тищенко, яка нещодавно очолила управління МВС по забезпеченню повернення активів, одержаних злочинним шляхом. Обох пов'язують з нардепом Сергієм Пашинським, який після Майдану очолював Адміністрацію президента.
«Укройлпродукт» брала участь у скандальній схемі продажу арештованого бензину біглого Сергія Курченка. Генпрокуратура у травні розпочала кримінальне провадження проти компанії за заволодіння цим бензином на суму понад 341 млн грн. 5 серпня суд наклав арешт на нафтопродукти «Курченка-Укройлпродукту». В межах цього провадження на кошти компаній ТОВ «Ітанікс стронг» та ТОВ «Трейд інвест компані» було накладено арешт на суму понад 175 млн грн. До схеми перепродажу курченківського бензину було включено й держпідприємство «Укртранснафтопродукт». Директор цієї фірми Сергій Гаврилов був одружений на Лідії Гавриловій, яку прем'єр Яценюк призначив головою Держфінінспекції.
ТОВ «Елемент Нафта» належить Борису Ганджі, київському гонщику та колишньому співробітнику російського холдингу «ТНК-ВР». Компанія входить до дніпропетровсько-київської паливної групи Полюс-Манго-Елемент. З однією з фірм групи, ТОВ «Елемент-СА», «Укрзалізничпостач» судився через невиконання угоди вартістю майже в півмільярда гривень.
Ганджа також відомий як співвласник ТОВ «Полюс Закарпаття», керівником якого був Володимир Чубірко, голова Закарпатської облради від «Єдиного центру» Балоги. Наприкінці 2013 року прокуратура розпочала провадження щодо незаконного розміщення в Мукачево заправки, однак без видимих результатів.
Цікавим збігом «Дайджест Груп» безуспішно намагалась оскаржувати до АМКУ відхилення своєї пропозиції із закупівлі прикордонниками бензину, де було акцептовано дорожчу пропозицію ТОВ «ТК «Манго-Трейд», однієї з фірм групи, до якої належить «Елемент Нафта». Під час розгляду скарги з'ясувалось, що статут «Дайджест Груп» не передбачає торгівлю паливом, а з майна компанії є лише мобільний телефон, телефонний апарат, автомобіль та офіс.
ТОВ «Дайджест груп» було зареєстровано Віктором Кіптиком, чоловіком співробітниці управління протоколу Секретаріату Кабінету міністрів. Згодом компанію переписали на лондонську фірму «Керімар трейд ллпі», а потім на ще іншу лондонську фірму «Мідкорп пропертіз ллп». Компанія зареєстрована по вул. Хрещатик 7/11, де також розташована та зареєстрована «Асоціація індустріальних парків України», керівником якої значиться Ігор Ніколин, помічник нардепа від «Народного фронту» Михайла Хміля. Останній займає в Асоціації посаду голови спостережної ради. Заступником нардепа в Асоціації значиться той самий Кіптик. Хміль є секретарем парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва. На засіданнях комітету часто беруть участь представники Асоціації, у тому числі й Кіптик, де він виступає в статусі першого заступника голови Асоціації.
«Дайджест груп» вказує на тендерах телефон (044) 253-34-39, яким також користувалась сумнозвісна фірма «Вектор фарма», яка провалила поставки ліків для хворих на СНІД. Компанію звинувачували у зв'язках з колишнім радником міністра охорони здоров'я та колишнім консультантом «Укрзалізниці» Дмитром Підтуркіним. Сам Підтуркін наполягає, що «Вектор фарма» контролюється Кіптиком, який був її першим засновником, а потім переписав фірму на офшор.
Кіптик є членом громадської ради МОЗ від «Міжнародного благодійного фонду соціально-професійної адаптації військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку». Зрив поставок для МОЗу не є чимось новим для Кіптика. У 2015 році суд оштрафував фірму «АІС-Столиця» з групи нардепа Дмитра Святаша за несвоєчасну поставку в 2014 році швидких для МОЗ. Святаш просив суд зменшити штраф на 95%, посилаючись на вину ТОВ «Грюнбау Борд України», яка односторонньо відмовилась від поставки дефібриляторів. Співзасновниками «Грюнбау Борд України» значаться росіянин В'ячеслав Плеханов та той-таки Кіптик.
Віктор Кіптик був причетний до фірм, які так чи інакше заважали виконанню тендерних угод у сфері МОЗу та «Укрзалізниці». Однак від них дістається й іншим учасникам тендерного бізнесу.
Нардеп від БПП Іван Винник, який раніше опікувався паливними закупівлями Міноборони у ОККО, повідомив про злочин, вчинений тиловиками чотирьох квартирно-експлуатаційних частин на цьогорічних закупівлях мазуту. Винник виявив типову схему «каруселі учасників» з фірм ТОВ «Джелері», ТОВ «Військоптторг» та ТОВ «Євронафтопром», які розігують КЕЧівські паливні тендери. Пропозиції дешевших учасників відхиляються з надуманих підстав, зокрема пропозиції «Дайджест Груп» та «ВОГ Аеро Джет» Єремєєва.
Зазначені Вінником фірми-змовники належать до потужного угрупування «Генерал-єнакієвських», які роками за будь-якої влади ціпко тримаються в пулі армійських постачальників нафтопродуктів. Скандали із паливними закупівлями силовиків генерують регулярно.
Паралельно «бойові фармацевти» Кіптика з «Дайджест Груп» мають досить цікаві взаємини із армією через колишніх військових у високих званнях та з контактами в силових відомствах. На прес-конференції у липні 2003 р. керівником Фонду був представлений полковник Генштабу ЗСУ Анатолій Проноза. Його заступником був президент будівельної компанії ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Будсервіс» Іван Чоботюк. Презентував фонд тодішній голова комітету ВРУ з нацбезпеки та оборони, депутат від ГПУ Георгій Крючков. Консультував Фонд генерал-майор запасу та колишня друга людина в КДБ УРСР та надалі в СБУ Георгій Ковтун. У 2004 році Міноборони починає офіційно рекламувати Фонд. Президент Фонду полковник ЗСУ та МВС Анатолій Проноза у 2011 році шукав роботу начальника служби безпеки, у резюме якого зазначено контакти чотирьох високоповажних генералів.
Другий зв'язок із армійцями «Дайджест Груп» засвітив у матеріалах на успішному оскарженні тендеру на закупівлю мазуту Чернігівським КЕВ. Дешевшу пропозицію «Дайджест Груп» тиловики відхилили з двох підстав. Першою стало те, що у роздрукований з сайту державного «Укргазвидобування» сертифікат відповідності на мазут службовці компанії внесли зміни, перетворивши «мазут паливний 100 зольний сірчистий високопарафіністий» на «мазут паливний 100 зольний сірчистий» без парафіну. Факт невідповідності даних в сертифікаті підтверджено ДП «УкрНДЦ», яке веде реєстр сертифікатів УкрСЕПРО. Такі зміни класифікуються за Кримінальним кодексом як службове підроблення.
На аналогічному тендері Кіровоградського КЕВ «Дайджест Груп» подав немодифіковану роздруківку сертіфіката з сайту «Укргазвидобування» та роздруківку паспорта на мазут. Тиловики детально розписали, що температура застигання парафіністого мазуту за паспортом є вищою, аніж для заявленого до закупівлі, відтак не є його еквівалентом, після чого відхилили пропозицію.
Другою підставою оскарженого відхилення Чернігівським КЕВ стало те, що у наданому відгуку до договору із постачання мазуту його отримувач – ТОВ «Протеа Трейд» – зазначив дизельне паливо замість мазуту. За даними Судового реєстру, «Протеа Трейд», яка рекомендувала Чернігівському КЕВ «Дайджест Груп», перебувала із армією у специфічних взаєминах. На початку 2011 року компанія та Рівненський КЕВ уклали два договори оренди військового майна. Фірма майном користувалась, але грошей за оренду не сплачувала. Суд у 2013 році розірвав обидва договори оренди та зобов'язав стягнути несплачену оренду на суму понад півмільйона гривень. У 2014 році суд з подачі прокуратури почав процедуру банкрутства ТОВ «Протеа Трейд». Фірму було визнано банкрутом, а у травні цього року вона остаточно ліквідувалась, не сплативши жодної копійчини кредиторам.
Все це не завадило АМКУ задовольнити скаргу «Дайджест Груп». Бо в пропозиції фірми таки був якийсь паспорт на мазут та якийсь договір з відгуком, а наведені обставини антимонопольників жодним чином не зацікавили.
Схоже, що нині «бойові фармацевти» Кіптика з «Дайджест Груп» одержали першу перемогу над «Генерал-єнакієвськими». На жаль, успіхи компанії свідчать радше про чергову боротьбу за розподіл бюджетних потоків. Заява депутата Вінника може сприяти усуненню конкурентів «бойових фармацевтів» з тендерного ринку, де в принципі не важливо, що саме, в якій кількості та за якою ціною закуповується – важливо, хто, як та за чиїм наказом приймає та оплачує поставлений товар.