Літо 2015 року принесло українським бюджетним установам масштабні закупівлі палива. За три місяці вони уклали близько трьохсот контрактів на загальну суму 167,66 млн грн, при цьому середній контракт становив приблизно 400 тис грн. Моніторинг видатків показав системні проблеми: одне й те саме вугілля від одного постачальника на Запоріжжі коштувало на третину дорожче в різних закупівлях, а на Одещині сформувалася монополія з найвищими цінами в країні.
Донецька мережа на одеських шкільних складах
Найцінніше вугілля газової групи ДГ (13-100) з найнижчим відсотком зольності літом закупила Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів зі смт Чернігівка Запорізької обл. (директор Олександр Бестер) у ПП «Укрпівденвугілля» за 3249 грн./т. Той самий постачальник виграв тендер на поставку ідентичного вугілля для відділу освіти Великобілозерської райдержадміністрації, але запропонував ціну на третину нижчу – 2385 грн/т.
Однак найбільш вражаючі цифри стосуються Одеської області. ПАТ «Виробниче об'єднання «Облпаливо» та ПП «Востоксервіс» домінували у тендерах освітніх закладів, пропонуючи вугілля ДГ (13-100) від 3 тис грн./т. Жовтнева загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів купила його за 3150 грн./т, Балтське педагогічне училище – за 3048 грн./т у ПП «Востоксервіс». Маринівський професійний аграрний ліцей Миколаївської області придбав вугілля за 2870 грн./т у ТОВ «Торгово-промышленная компания «Николаевоблтопливо», а відділ освіти Володарсько-Волинської райдержадміністрації Житомирської області – за 2586 грн./т у ТОВ «Науково-виробнича фірма «Енергія».
Представники «Облпалива» пояснювали високі ціни статусом єдиного системного постачальника з власною мережею по всій області, що робить співпрацю зручною. Однак ця зручність мала чітко видимий донецький слід. За офіційними даними, компанію контролює кіпрська «Ісмл інвестмент кепітал менеджмент лімітед», номінально належна мешканцю Віргінських островів Рікардо Васкезу. Наглядову раду очолює Андрій Богданов – підприємець з Донецька, який до окупації мав там фірму «Углесорт». Після російської агресії Богданов перебрався до України та ввійшов до правління громадської організації «Підприємці Сходу України». У відкритих джерелах вдалось знайти лише один медійний слід цієї структури – прес-конференція з вимогою виділити донецьким переселенцям 10 гектарів землі під Києвом для котеджного містечка на 240 сімей.
ПП «Востоксервіс», зареєстроване у Павлограді Дніпропетровської області, має простіший зв'язок з Донецьком. Власником фірми є Олександр Первишін з Донецька, близький до голови наглядової ради «Облпалива» Богданова. Обидва мали спільний бізнес з донеччанином Дмитром Музикантовим – перший через ТОВ «Донметвугілля», другий через ТОВ «Ресурскомплект».
Для порівняння: Іванівське міжрайонне управління водного господарства Херсонської обл. у червні купило вугілля ДГ (13-100) у ТОВ «Облоптвугілля» по 1212 грн./т – більш ніж вдвічі дешевше від середньої ціни для одеських школярів. У «Віснику державних закупівель» можна знайти достатньо угод на постачання цієї марки вугілля за близько 2 тис грн/т.
Коли рядове вугілля коштує дорожче за якісне
Другою популярною маркою є ДГр (0-200) з зольністю від 40% – рядове, необагачене вугілля, яке може містити багато землі та каміння. Теоретично його ціна мала бути нижчою від якіснішого ДГ (13-100), але в Україні це правило часто не спрацьовує.
Найдорожче таке вугілля літом закупив відділ освіти Вовчанської райдержадміністрації Харківської області у ТОВ «Будівельно-монтажне управління» (власник Євген Фоменко з Лисичанська) по 2058 грн/т. Для порівняння: відділ освіти, молоді та спорту Славутської РДА Хмельницької області купив партію зі схожими характеристиками вдвічі дешевше – 1024 грн/т.
Камишівський психоневрологічний інтернат Департаменту соціального захисту населення Донецької ОДА придбав вугілля у ТОВ «Юнкомтек» за 1677 грн./т, відділ освіти Зачепилівської РДА Харківської області – у ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Укрпроменерго» за 1672 грн./т, відділ культури Новоселицької РДА Чернівецької області – у ФОП Коровицької Людмили Іллівни за 1600 грн./т, управління освіти Шепетівської РДА Хмельницької області – у ТОВ «Вуглеторфзбагачення» за 1458 грн./т.
Чим далі від Донбасу, тим дешевше рядове вугілля. У Вінницькій області Джулинська школа-інтернат уклала угоду з ТОВ «Славресурс» на 742,80 грн./т, Зозівський професійний аграрний ліцей – з ПАТ «Вінницяоблпаливо» на 779,68 грн./т. Щоправда, обидва закупівлі згодом змінили: ціни підняли до 895 грн./т та 869 грн./т відповідно. Однак навіть ці збільшені суми залишаються нижчими від найдорожчих контрактів на рядове вугілля.
Антрацит: найдорожчий біля видобутку
У Херсонській ОДА підрахували, що за перші шість місяців 2015 року бюджетники регіону найбільше закуповували антрацитні марки – 56% від всього обсягу. Сьогодні українська влада не контролює видобуток антрациту; всі шахти знаходяться в окупованій зоні. Тому постачальники змушені мати зв'язки в зоні АТО та склади для подальшої доставки.
Парадоксально, але саме в зоні АТО антрацитне вугілля виявилось найдорожчим. Сватівський обласний будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів Луганської облради та Нижнянський обласний психоневрологічний інтернат Луганської області обидва купили вугілля марки АС (6-13) у ТОВ «Вугільна компанія центр» по 3600 грн./т у липні. Ісаєвський професійний аграрний ліцей Одеської області придбав його у ПрАТ «ВО «Облпаливо» за 3150 грн./т, відділ освіти Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області – за 3099 грн./т у тій же компанії, Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району МО України – у ТОВ «ВК Фарм» за 3000 грн./т.
Новоолександрівський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій Херсонської області закупив той самий антрацит з аналогічними показниками вологи та зольності по 2175 грн./т – на третину дешевше, ніж у Сватові. Середня тендерна ціна на антрацитові марки цього літа становила 2,5-2,7 тис грн./т.
Для марки АМ найдорожче вугілля купив відділ культури Білгород-Дністровської РДА Одеської області у ПрАТ «ВО «Облпаливо» за 3400 грн./т у серпні. Відділ освіти Великомихайлівської РДА придбав його у тій же компанії за 3372 грн./т у липні, ДНЗ «Бериславський професійний аграрний ліцей» Херсонської області – у ПП «Мирненський паливний склад» за 3300 грн./т, відділ освіти Кривоозерської РДА Миколаївської області – у ПП «Астрєя» за 2880 грн./т, відділ освіти Кіровоградської РДА – у ФОП Арсірій Оксани Вікторівни за 2832 грн./т.
Різниця в 50-80% між закупівельними цінами може пояснюватися лише роботою конкурсних комісій та позицією їх керівництва. Дослідження осінніх тендерів мало б підтвердити цей висновок.