У березні 2013 року тодішній Генпрокурор Віктор Пшонка видав наказ про укладення договору з ТОВ «Телсі» на ремонт прокурорських офісів у Києві. Контракт стосувався чотирьох адрес: вул. Різницька, 13/15, Гусовського, 9, Борисоглібській, 18 та Московській, 8. За даними журналістів, ремонтні роботи так і не були виконані, а Генпрокуратура перерахувала виконавцю 68,36 млн грн.
Схема розтрати коштів виявилась простою. Гроші з бюджету надійшли на рахунок ТОВ «Телсі», звідти були переведені на рахунки ТОВ «Прайм-Консалт», а потім конвертовані у готівку. Угода не була опублікована у «Віснику держзакупівель», хоча Генпрокуратура в той період часто розміщувала тендери у так званих «секретних» файлах видання, недоступних для широкої громадськості.
Розслідування розпочалось після Майдану. Спочатку справу перевіряла Держфінінспекція, але результати ревізії засекретили. Слідство тривало майже рік, перш ніж правоохоронці виявили перших підозрюваних.
Виявилось, що фіктивні компанії були оформлені на підставних осіб з Одеси. Оформлення ТОВ «Телсі» коштувало організаторам схеми 300 доларів США, а ТОВ «Прайм-Консалт» – 750 гривень. Обидва одеські суди (Приморський і Суворовський) затвердили угоди про визнання винуватості. Засуджені отримали штрафи по 38 250 гривень кожен і зобов'язались співпрацювати зі слідством.
Через вісім місяців був затриманий чоловік, якого слідство назвало організатором схеми. Печерський суд взяв його під варту, але одразу призначив заставу у розмірі 413 тис гривень. За півтора року розслідування більше підозрюваних не знайдено.
Людмила Єрхова, головний бухгалтер Генпрокуратури, працювала у відомстві до приходу Пшонки і зберегла посаду після Майдану при Махніцькому, Яремі та Шокіну. У жовтні 2014 року Генпрокурор Віталій Ярема звернувся до Міністерства юстиції з запитанням, чи загрожує Єрховій люстрація. Мін'юст відповів, що люстрація застосовується до службових осіб прокуратури, але не зазначив про винятки. Втім у грудні 2014 року Окружний адмінсуд Києва постановив, що повноваження Єрхової як бухгалтера не підпадають під дію закону про люстрацію. Вона залишилась на посаді.
За даними державного реєстру нерухомого майна, у 2013 році Єрхова продала квартиру площею 43 кв.м на Оболоні за 130 тис доларів США і купила квартиру площею 139 кв.м на елітному Печерську у новобудові по вул. Щорса, 44а за 160 тис доларів США. Декларація за 2013 рік зазначає суму покупки 1,26 млн гривень при продажу попередньої квартири за 1,04 млн гривень. За даними сайту нерухомості, квартира площею 143 кв.м у цьому будинку коштує від 4,86 млн гривень. Єрхова придбала апартаменти при курсі 8 гривень за долар.
Син Єрхової, 25-річний прокурор Печерського району Кирил Волков, у липні 2013 року розжився квартирою у тому ж будинку. За його останньою опублікованою декларацією, у 2013 році він продав нерухомість за 1,20 млн гривень і придбав квартиру площею 174 кв.м з двома машиномісцями. На банківському рахунку Волкова накопичилось 2,88 млн гривень. Він володіє двома автомобілями – Infiniti fx37x (2011 р.в.) та Honda Pilot (2009 р.в.).
Донька Єрхової Інна Мілевська працює заступником прокурора Оболонського району. Вона та її чоловік, прокурор Голосіївського району Андрій Мілевський, декларують скромніші статки. У 2014 році вони придбали автомобіль за 160 тис гривень – суму, що майже дорівнює їхньому загальному річному доходу.
Журналісти не змогли підтвердити, чи відбувся прокурорський семінар у Краматорську восени 2013 року, на якому Єрхова та Мілевський отримали статус учасника АТО. Цей статус дозволив багатьом працівникам прокуратури уникнути люстрації.
За даними журналістів, слідство зосередилось лише на підставних власниках компаній, тоді як люди, які стояли між Пшонками та Держказначейством, залишились поза увагою правоохоронців. Розпорядження про перерахування майже 70 млн гривень вимагало численних узгоджень, резолюцій і підписів, але жодна з осіб, причетних до цього процесу, не була притягнута до відповідальності.