У квітні 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оголосив про затримання керівника відділу київського управління ДАІ підполковника Миколи Жебеля за отримання хабарів. Одночасно з'ясувалось, що начальник УДАІ полковник Микола Макаренко втік до Білорусі. Розслідування розкрило корупційну схему, яка протягом півтора року дозволила вилучити близько мільярда гривень з кишень громадян, які продавали свої автомобілі.
Як працює система
В Україні продаж вживаного автомобіля відбувається через приватні фірми, які видають так звані «довідки-рахунки». Покупець і продавець звертаються до приватної компанії, оформлюють там угоду і отримують документ, за який платять. Потім із цією довідкою приходять до Центрів послуг ДАІ, де передача власності легалізується остаточно.
Такий порядок унікальний для України. Представники європейських країн, які продавали автомобілі в Україні, розповідали, що у них реєстрація здійснюється безпосередньо через державні органи або через Інтернет, без посередництва приватних фірм. Плата за державну послугу в цих країнах настільки мала, що респонденти не могли пригадати точну суму.
Висока маржа на папері
Бланк довідки-рахунку випускає ДП «Поліграфкомбінат «Україна». Собівартість одного бланку становить 29 гривень 04 копійки. Однак приватні компанії продають ці довідки за 500–1000 гривень залежно від регіону, а іноді й за 2000 гривень. Ціну встановлює сама компанія.
Для того щоб займатися цим бізнесом, приватна фірма повинна отримати дозвіл в обласному ДАІ. Там перевіряють наявність офісу, сейфу для бланків суворої звітності та інші вимоги. Компанія реєструється за конкретною адресою, яка має бути чіткою і єдиною. Потім фірма замовляє потрібну кількість бланків через обласне управління ДАІ, яке передає заявку до центрального управління в Києві. Центральне управління звертається до департаменту ресурсного забезпечення МВС, який замовляє довідки для всіх обласних центрів.
Проблеми з контролем
Де-юре приватна компанія має право отримати будь-яку кількість бланків. На практиці співробітники обласних управлінь часто самостійно вирішують, скільки довідок видати тій чи іншій компанії. Законодавчого закріплення таких рішень немає.
Міністерський наказ №361 від 5 серпня 2010 року передбачає лише три підстави для відмови у видачі довідок: порушення вимог Порядку торгівлі, невідповідність даних у поданих матеріалах та наявність інформації про судовий вирок, який забороняє займатися цією діяльністю. Однак сама міліція час від часу фіксує, що ці норми не працюють. Нещодавно за обмеження обігу довідок-рахунків звільнили кількох керівників управлінь ДАІ великих обласних центрів.
Департамент ДАІ відстежує, скільки довідок видали компанії та як виконуються умови ліцензії. Якщо компанія зареєстрована за однією адресою, а продає за іншою, це має призвести до санкцій. Однак на практиці такі порушення часто залишаються непоміченими. Наприклад, у Білій Церкві компанія мала перебувати за адресою вул. Сухоярська, буд. 18, але насправді функціонувала в павільйоні авторинку навпроти будинку Центру ДАІ. Крім того, деякі фірми розташовували офіси впритул до приміщень ДАІ або навіть прорубували двері крізь спільну стіну, хоча приватна компанія юридично не може знаходитися в приміщенні ДАІ.
Монополія «Іннавто»
У Києві приватна компанія ТОВ «Іннавто» мала цілий ряд «дочок» – «Іннавто-2», «Іннавто-3», «Іннавто-4», «Іннавто-6», «Іннавто-11» та інші. Разом вони покривали всі райони столиці і мали неймовірні преференції від міліції. Завдяки фактично монопольному становищу компанія створювала надприбутки, частина яких перекочовувала в кишені міліціонерів.
За словами Авакова, керівник «Іннавто» отримував незаконного доходу понад 600 000 гривень на місяць, наживаючись на одному бланку вартістю 720 гривень. Слідчі встановили, що раз на тиждень директор компанії об'їжджав Центри адмінпослуг ДАІ і збирав там чергову данину близько 140 000 гривень. Потім заїжджав до банку «Хрещатик», міняв зібрані купюри на банківські і відвозив їх до керівників столичного ДАІ.
На допитах керівники Центрів ДАІ засвідчили, що передавали ці гроші, оскільки їм були обіцяні переслідування на роботі, якщо вони цього не зроблять. Ні слідство, ні Аваков не згадують про «співпрацю» ДАІ з іншими торговельними фірмами, тому загальна сума була ймовірно вищою.
Масштаб схеми
Центральний апарат ДАІ повідомив, що за 2014 рік і першу половину 2015 року було оформлено 979 948 бланків довідок-рахунків. У перерахунку на суму подальшої реалізації це становить близько мільярда гривень. За словами учасників ринку і співробітників силових структур, схема довідок-рахунків діяла роками, однак фінансові потоки від неї почали централізуватись у 2008 році. Саме тоді були впроваджені перші обмеження щодо постановки на облік торгових компаній. У 2010 році ці обмеження прибрали, натомість була вибудувана чітка структура щодо того, хто, скільки і кому має «заносити» за можливість заробляти на продажі довідок-рахунків.
Захист власників автомобілів
Включення в систему продажу автомобілів приватної структури жодним чином не захищає власника автомобіля. Судовий реєстр завалений справами, коли крадена машина виявлялась проданою через видану довідку-рахунок, а попередній власник про це навіть не знав.
Вихід із ситуації не полягає в контролі за міліціонерами чи зміні керівників. Найефективніше – створити таку систему, коли немає як вкрасти. Можна змусити власників автомобілів користуватись іншими нині існуючими системами продажу – через нотаріусів або за допомогою біржі. Однак вони або задорогі, або загроміздкі, тому ними ніхто не користується.
Ідеальний варіант – запозичити позитивний світовий досвід, де перереєстрація здійснюється за більш простою і менш корупційною схемою, і втілити його в Україні, бажано одразу із використанням Інтернету. Прибрати зайву ланку, запровадити нову систему і обрубати корупційні потоки – це дозволить спрямувати мільярд гривень на потреби громадян замість збагачення VIP-міліціонерів.