Майже тисяча гектарів землі в Глевасі, що за 15 кілометрів від Києва, офіційно належать Академії наук України, але на кадастровій карті вони позначені лише як невизначені чорні плями. Ця невизначеність стала основою для низки судових конфліктів і схем приватизації державного майна.
У 2002 році державне підприємство «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (ДСВ) отримало державний акт на користування 971 гектаром. Однак ці землі складаються з 15 відокремлених ділянок площею від 0,4 до 313 гектарів, які ніколи не були належним чином позначені у кадастрі.
Судова експертиза, проведена у 2012 році, встановила, що держакт був виданий на основі неправильно складеної технічної документації. Польові роботи, необхідні для визначення місцезнаходження ділянок, їхніх меж і сусідніх користувачів, так і не були проведені. Фактично ДСВ отримало посвідку про володіння майже тисячею гектарів без чіткого визначення того, які саме землі і де саме воно контролює.
Така невизначеність спровокувала конфлікти з місцевою владою та приватними особами. 30-31 грудня 2008 року Глевахівська селищна рада за судовим рішенням відібрала у ДСВ 387 гектарів і роздала частину з них у приватну власність. Академія наук разом з прокуратурою почала вимагати повернення земель, і у 2011 році судове рішення було скасоване. Однак процес повернення тривав роками, і за даними держкадастру багато з цих ділянок залишаються у приватній власності без видимих судових процесів щодо їхнього повернення.
Одна з найбільш резонансних історій стосується ділянки площею 37,5 гектара, яку киянка Валентина Петровська скупила по частинах і планувала розвивати як розважальний центр. Судові процеси перешкодили будівництву, і у 2013 році вона намагалася здати ці землі в оренду самій Академії наук. На цій же території розташований літак борт №1 радянського генсека Леоніда Брєжнєва, який нині охороняється.
Провулок Миру став ще одним вузлом суперечностей. Цей хутір площею 12 гектарів утворився у середині 2000-х років, коли люди отримали ділянки під забудову. Проте у 2008 році Верховний Суд України підтвердив законність передачі 387 гектарів селищній раді. Згодом держсуд переглянув справу за нововиявленими обставинами — виявилося, що будинки у провулку Миру розташовані занадто близько до складів Науково-інженерного центру «Металообробка вибухом» Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона. Мешканці провулку стверджують, що проблеми можна вирішити технічними заходами, але судові процеси тривають уже сім років. У жовтні одна з мешканок отримала перше виконавче провадження про повернення ділянки на користь ДСВ.
Проблема ускладнюється тим, що у 2012 році до держкадастру були внесені координати земель ДСВ, визначені за допомогою дигітайзера. Однак ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», який виготовляв цей каталог, повідомив, що такі координати не можуть бути внесені до держкадастру, оскільки вони визначені в умовній системі координат і є лише оцифрованими графічними матеріалами. Таким чином, документи, надані судам, містять технічні помилки.
Паралельно з боротьбою за повернення земель Академія наук віддавала ділянки під забудову. Восени 2009 року НАНУ повідомила Васильківську районну державну адміністрацію, що їй не потрібна ділянка площею 25 гектарів із земель ДСВ поруч із військовим аеродромом біля траси Київ-Одеса. РДА безкоштовно передала цю землю у власність 14 особам, які влітку 2010 року передали її у статут ТОВ «НТК Зварювального обладнання та технологій».
Цікаво, що у березні 2009 року Президія НАНУ створила однойменне ЗАТ «НТК Зварювального обладнання та технологій», яке влітку того ж року користувалося цими 25 гектарами для вирощування сільгосппродукції. Суд визнав, що на ділянці вирощувалася просто сільгосппродукція, а не проводилися наукові дослідження, тому це не особливо цінні землі. Лист від президента НАНУ Бориса Патона підтвердив відмову від цих гектарів. Офіційно земля передавалася інвесторам для впровадження новітніх досягнень Академії, але у результаті опинилася у приватних руках.
Заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики Віктор Швартау заявив, що 25 гектарів все ще належать Академії наук. Однак дані держреєстру речових прав свідчать про інше. Нинішніми власниками є ТОВ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона» (17,06 га) і ТОВ «Дослідний завод зварювальних матеріалів» (7,16 га). Ще 1,79 гектара залишаються у власності Тамари Тринадцятко.
Кінцевими власниками ТОВ «Дослідний завод зварювальних матеріалів» через ТОВ «Юмос» і ТОВ «МСН Трейд» є Вадим Хоменко, екс-депутат Васильківської міськради (2010-2015) від Партії регіонів Роман Ситник, екс-депутат Васильківської райради (2010-2015) від ПР Олександр Петухов, який раніше працював спеціалістом у Васильківській РДА, та його родичка Оксана Петухова. Ситник і Петухов пов'язані з колишнім заступником голови Васильківської РДА, екс-депутатом Київської облради Сергієм Мазепою, який спочатку входив до фракції ПР, а потім до групи «Європейська Україна». Ситник є директором ТОВ «ХВА Груп» і ТОВ «Либідь-Лтд», власником яких є Мазепа. На виборах 2015 року Мазепа, Ситник і Петухов разом балотувалися до Васильківської райради від «Опозиційного блоку», але не пройшли.
Директор ТОВ «МНС Трейд» Віктор Хлюпка також балотувався на виборах 2015 року до Васильківської міськради від «БПП «Солідарність», але невдало.
Решта фірм пов'язана з людьми, які тісно співпрацюють з Академією наук. Йдеться про родину заслуженого діяча науки та техніки, доктора фізико-математичних наук Володимира Степахна і його сина Анатолія Степахна, який у 2010-2015 роках був депутатом Київської облради від УДАРу. Вони по черзі очолювали ПАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона», яке виникло у 2002 році шляхом приєднання до державного заводу приватних фірм. Частка держави у ПАТ поступово знизилася з 81,56% до 24,39%.
Батько і син Степахно є засновниками компанії «Інтерагропак» (нині ТОВ «Коверіс Рігід Україна»), що займається виробництвом пластмасової тари, а також групи компаній «Інтерагротек» і «Дон-Лан», які виготовляють сільськогосподарську техніку. Ці фірми активно співпрацюють із НАНУ на базі технопарку. На базі фірм з орбіти Степахно було утворено низку фірм, однойменних із заводом імені Є.О. Патона, зокрема ТОВ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона». Нинішнім засновником цієї фірми є чеська компанія «Сімагро С.Р.О.», власниками якої є Віктор Ольшан і Вадім Сіміс. За словами Володимира Степахна, Сіміс у 2008-2009 роках викупив частину його бізнесу. У березні 2013 року компанія «Simagro» зареєструвала на себе торгову марку «Paton» і активно просуває продукцію заводу на ринку у Чехії.
У власність фірм, пов'язаних з родиною Степахно, за схемами мирової угоди перейшли будівлі у столиці на вулиці Новопирогівська, 66 та вулиці Івана Кудрі, 5, які раніше належали державному дослідному заводу. Крім того, всі сертифікати винаходів дослідного заводу оформлені не на ПАТ, де держава ще має частку, а на приватну фірму.
Відмова від 25 гектарів була не єдиною. 12 березня 2010 року НАНУ видала лист, яким відмовилася від частини земель ДСВ і надала згоду на переведення цих земель до земель запасу Глевахівської селищної ради. Про які саме ділянки йдеться, невідомо. Разом з тим виявлено 24,25 гектара, розташовані через дорогу від вже відомих 25 гектарів. За даними держкадастру, ці землі є приватною власністю, їхнє оформлення відбулося у 2013-2015 роках. Так само приватною власністю є 10,5 гектара на вулиці Ботанічній, неподалік від адмінкорпусу ДСВ. Жодних судових ухвал про повернення цих ділянок державі не виявлено. Так само не виявлено і відомостей про те, що ДСВ виготовляє правильно складений держакт з визначеними межами.
Тим часом Глевахівська селищна рада розробляє генплан. Якщо в межі селища потрапить якась частина земель НАНУ, у суді науковці нічого довести не зможуть через відсутність правильно оформлених меж. Прокуратура досі не зобов'язала Академію встановити реальні межі господарства і не притягла до відповідальності ні посадовців НАНУ, ні представників держкомзему за неправильно складений держакт.