Запуск спеціалізованої антикорупційної прокуратури, необхідної для ефективної роботи Національного антикорупційного бюро, гальмується судовими позовами. Конкурс на посади в новій структурі формально завершився, але три невдоволені кандидати оскаржують результати в суді. Одна з цих справ уже отримала рішення.
Прокурор, який оскаржує відхилення
Костянтин Кулик, очільник Військової прокуратури сил АТО, подав позов проти Комісії з конкурсу. Окружний адмінсуд Києва на чолі з суддею Федорчуком А.Б. скасував рішення про його відхилення та зобов'язав Комісію допустити Кулика до участі. Справа вже перейшла в апеляцію.
Причина відхилення Кулика полягала в тому, що конкурс не допускав кандидатів, які останні п'ять років працювали у спецпідрозділах по боротьбі з корупцією. За часів Януковича Кулик займав посаду старшого прокурора в управлінні з протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генпрокуратури, а також очолював відділ протидії транспортній корупції Миколаївської облпрокуратури. Однак суд вирішив, що обмеження стосуються лише органів із функціями нагляду й координації, а структури, де працював Кулик, такими не наділені, незважаючи на словосполучення «протидія корупції» у їхніх назвах.
Голова конкурсної Комісії Катерина Левченко у коментарі редакції повідомила, що їх як відповідача не сповістили про судове засідання належним чином, а саму справу суд розглянув «підозріло швидко» – за 24 години, що не відповідає звичній судовій практиці.
Кар'єра та статки
Харків'янин Костянтин Кулик понад півтора десятка років працює в прокуратурах. Крім роботи в транспортній сфері, він очолював управління військової прокуратури в зоні АТО, а в середині серпня був призначений очільником новоствореної Військової прокуратури сил АТО. Його батько Геннадій Кулик у 90-х роках був військовим прокурором Харківського гарнізону.
Згідно з декларацією за 2013 рік, статки Кулика були скромні: зарплатня 114 тисяч гривень, жодного житла чи автомобілів, жодних коштів на рахунках. Водночас прокурор задекларував майже 11 гектарів землі у селі Єфремівка Харківської області, де зареєстроване фермерське господарство його батька.
Однак у декларації за 2014 рік з'явилися дві цікаві речі. Кулик вписав у розділ про нерухомість трикімнатну квартиру площею 249 квадратних метрів, а в розділі про подарунки зазначив 4,15 мільйона гривень – вартість цієї квартири. За даними Реєстру речових прав на нерухоме майно, йдеться про квартиру в елітному комплексі «Дипломат-Холл» по вулиці Жилянській, 59, де квартири коштують від 2 до 3,6 тисячі доларів за квадратний метр. Житловий комплекс побудований у 2006 році. Тут мають квартири як сам Костянтин Кулик, так і його мати Світлана Кулик.
Попереднім власником квартири значиться Гіві Миколайович Макшеєв. Раніше Макшеєв був відомий як власник фірм «Залізничпостач», «Ківо», «Свонг» та ювелірної фірми «Вілант». У ЗМІ його згадували як помічника директора «Укрзалізниці» Бориса Остапюка, що пов'язує його з транспортним періодом прокурорської кар'єри Кулика.
Квартира як забезпечення боргу
Коштовний подарунок Кулик отримав у серпні 2014 року – приблизно у той самий час, коли йому дали посаду Військового прокурора сил АТО. Однак уже за два тижні після отримання квартири на неї була накладена іпотека. Прокурор офіційно поручився своїм майном за борг Ігоря Анатолійовича Бутанова, власника фірм «Союз-Експо» і «Союз Дортранс». Ці компанії під час роботи Кулика в транспортних прокуратурах натендерили в системі «Укрзалізниці» 151,97 мільйона гривень і 104,76 мільйона гривень відповідно.
Кримінальна справа та арешт
Окрім історії з іпотекою, квартира має кримінальний шлейф. У жовтні 2014 року нерухомість арештували за рішенням одного з райсудів Харкова в рамках кримінальної справи. Арешт було накладено у зв'язку з кримінальним провадженням за фактом шахрайства й підробки документів щодо нерухомості в Харкові. Кулик намагався оскаржити цей арешт, однак суд відмовив.
Достеменно, чому саме ця київська квартира заарештована у справі про харківську нерухомість, невідомо. Із судових рішень зрозуміла лише головна фабула. У січні 2014 року фірма «Велторг 2013» уклала з «Фінбанком» договір овердрафту на 15 мільйонів гривень. Для забезпечення кредиту було укладено іпотечний договір між «Фінбанком» і ТОВ «Ортія». Фірма поручилась за кредит нерухомістю площею 3435 квадратних метрів по проспекту Гагаріна, 167/1 літера А у Харкові.
У червні того ж року харківські держреєстратори без згоди банку вилучили з реєстру запис про іпотеку на підставі нібито підроблених документів про погашення кредиту. Право власності переписали з «Ортії» на ТОВ «Оріон Груп». «Фінбанк» подав до суду й у травні 2015 року домігся визнання за собою права власності на нерухомість.
Сепаратист у центрі схеми
У цій історії з'являється новий персонаж – Євген Жилін, антимайданівець і лідер сепаратистського ГО «Оплот», оголошений у розшук за злочини бійців «Оплоту» під час Майдану. Жилін виявився власником фірми-поручителя «Ортія» та пов'язаний із фірмою-позичальником «Велторг 2013». Остання фігурує в кримінальному провадженні щодо розкрадання 25 мільйонів харківського комунального підприємства «Жилкомсервіс» через виведення коштів на фіктивні фірми.
Сім'я прокурора та бізнес
Мати Кулика Світлана Василівна Кулик у 2011 році придбала двокімнатну квартиру площею 153 квадратних метри в «Дипломат-Холлі» за 800 тисяч гривень. У цій квартирі зареєстрована як фізична особа-підприємець Ірина Віталіївна Німець, якій у комплексі належить нежитлове приміщення площею 88 квадратних метрів, придбане літом попереднього року, та два гаражі площею 21 і 14 квадратних метрів, викуплені того ж року. За даними Facebook, Німець є власницею ательє «ByNemez» у Central Park – елітному житловому комплексі на Печерську. Наскільки близький зв'язок Німець з прокурором Куликом, невідомо.
Світлана Кулик відома як співвласниця двох фірм – харківського ТОВ «Командстеп» і київського ТОВ «БЦ «Аюдар». Остання компанія натендерила кілька мільйонів у Одеської залізниці. Наприкінці 2014 року «Аюдар» спробував взяти участь у тендері «Укрзалізничпостачу» на поставку антрациту на 100 мільйонів гривень. Хоч фірма була відхилена з торгів, дивує сам факт того, що компанія матері головного військового прокурора в зоні АТО мала намір поставляти вугілля, яке можна було взяти лише в зоні АТО.
Директором «Аюдару» значиться Віталій Гольцов, який займає аналогічну посаду в ТОВ «Лексен» Руслана Карлова, що у 2010–2011 роках працював в «Укрзалізничпостачі». Цей же «Лексен» на минулорічному тендері залізничників по закупівлі деревини був єдиним допущеним конкурентом фірми «Форест», що належала екс-дружині тодішнього директора «Укрзалізниці» Бориса Остапюка. Саме помічником Остапюка був Макшеєв, який подарував квартиру Кулику.
Невизначеність і питання
Новостворена Військова прокуратура сил АТО досі не має своєї сторінки на сайті Генеральної прокуратури України. У приймальні та канцелярії генпрокуратури не змогли знайти ніяких контактів цієї структури. Поки залишається невідомо, на чию користь суд опустить остаточні шальки у справі «Кулик проти Комісії». Однак судячи з усього перерахованого, прокурор уже має викликати цікавість у антикорупційної прокуратури.