Коли директора не можна змінити, а приватизація відкладається, виникає простір для маніпуляцій. Саме в такій ситуації опинилася «Центренерго» — одна з найбільших державних енергетичних компаній України.
Суд заборонив обирати нового керівника компанії за позовом власника мізерної частки акцій. Це сталося за кілька годин до запланованого конкурсу. Одночасно стало відомо, що приватизація «Центренерго» знову переноситься на кінець листопада.
Колишній член НКРЕКП Андрій Герус вважає, що такий графік означає для потенційного інвестора серйозні ризики. «Якщо у листопаді запасів вугілля не буде, то західному інвестору, який не звик працювати із готівкою у чемоданах, ДНР-Захарченком і зоною АТО, може бути складно виправити ситуацію. Як мінімум, це відобразиться на пропонованій ціні, а як максимум, деякі потенційні учасники взагалі відмовляться», — констатував він.
До того часу закупівлями вугілля на новий опалювальний сезон розпоряджатиметься чинний менеджмент державної компанії. За попередні роки він демонстрував вміння обирати контрагентів із сумнівною репутацією. У четвертому кварталі 2015 року компанія працювала з донькою російського сенатора та мешканцями ОРДЛО. У третьому кварталі того ж року — з російськими постачальниками, Королевською та екс-менеджером Ахметова. У першому півріччі 2015 року — з помічником Єфремова, офшорними структурами та державними «прокладками».
Але вугіллю не обмежується. Редакція «Наших грошей» виявила низку тендерів із завищеними цінами. За 19 мільйонів гривень компанія накупила хімічні матеріали на чверть дорожче, ніж це робить Ахметов. Партнери розпилили 58 мільйонів гривень на труби по вдвічі завищеним цінам.
Зараз «Центренерго» оголосила тендери на загальну суму близько 671 мільйона гривень. Кілька з них викликають особливі питання.
Для закупівлі 15 тисяч тонн мазуту М-100 компанія готова платити близько 7 500 гривень за тонну. Це на 50 відсотків дорожче ринкової ціни, яка коливається в районі 5 000 гривень за тонну. Розкриття пропозицій від десяти фірм відбулося в середині березня, але досі немає даних про акцепт. Однак серед пропозицій є одна на рівні 5 800 гривень за тонну — майже ринкова ціна, яка різко контрастує з іншими пропозиціями на рівні від 7 000 гривень за тонну.
Для закупівлі трифазового олійного автотрансформатора потужністю 125 мегавольт-ампер на суму 48 мільйонів гривень компанія готова платити по 15 тисяч доларів за мегавольт-ампер. Це принаймні на чверть дорожче, ніж отримала «Укренерго» при закупівлі у виробника «Запоріжтрансформатора» трансформаторів АТДТН-125000/330/110-У1 — від 9,9 до 12,4 тисячі доларів за мегавольт-ампер.
Для гарячекатаного листа зі сталі Ст3сп на суму 12 мільйонів гривень компанія готова платити до 21 700 гривень за тонну. Це у півтора рази дорожче від ринкових цін. Більше того — це більше ніж вдвічі дорожче від ціни, по якій «ДТЕК-Дніпроенерго» восени 2015 року купувало такий же прокат у «Метінвесту». Тоді курс гривні був трохи вищий (23 проти нинішніх 26), але це не пояснює різницю в ціні. «Центренерго» планує купувати лист Б-ПН-О-5 Ст3сп по 21 700 гривень за тонну, тоді як ахметівці купують по 10 000 гривень за тонну.
Зарплати керівників державної компанії — на рівні президента України Петра Порошенка (10 тисяч гривень) або замголови фракції БПП Ігоря Кононенка (6,5 тисячі гривень) — навряд чи мотивують їх до економії мільйонів на закупівлях структури з мільярдним оборотом.
Державна енергокомпанія веде тендери на закупівлю запасних частин до турбін (46,2 мільйона гривень), капітальні та поточні ремонти обладнання котлів Зміївської ТЕС (37 мільйонів гривень), обладнання приміщень стрічкових транспортерів автоматичною установкою пожежогасіння (25,89 мільйона гривень), трансформатор ТРДНС-32000/15-У1 (20 мільйонів гривень), теплоізоляційні матеріали (15,15 мільйона гривень), капітальні та поточні ремонти тепломеханічного обладнання турбін (14,74 мільйона гривень), багатофазні двигуни (13,25 мільйона гривень) та броню катану (12,61 мільйона гривень).