← Назад

Як дві компанії розділили мільярдні контракти на харчування в'язнів

2016-06-06 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Земля та забудова · Медицина та фармацевтика · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Освіта · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

108417_a-vas-shtirlits-ya-poproshu-ostatsya-na-noch

Державна пенітенціарна служба України протягом цього року провела низку закупівель продуктів харчування для ув'язнених на суму близько чверті мільярда гривень. Основними переможцями тендерів стали компанії «Тесткабель» та «Лекка», які витіснили своїх попередніх конкурентів з ринку тюремних поставок.

Процес відбору постачальників супроводжувався численними скаргами та судовими спорами. На прикладі закупівлі риби видно, як саме розгортався цей конфлікт. У листопаді ДПСУ оголосила двоступеневі торги, але незабаром їх скасувала, посилаючись на реформу тюремної служби та невизначеність потреб. Антимонопольний комітет України на скаргу «Лекки» та «Тесткабелю» наказав поновити торги.

На другий раунд подалося дев'ять компаній. Однак ДПСУ відхилила всіх учасників і вдруге скасувала закупівлю. Причини відхилення викликали запитання щодо їхньої обґрунтованості. До «Тесткабелю» прилипли претензії щодо фінансових показників, які за власними критеріями ДПСУ не мали бути перепоною для участі. Компанію також критикували за договір суборенди складів у ТОВ «М'ясна лінія» та оренду у ВАТ Київський «КЕМЗ Дарницький», хоча умовою була лише дійсність документів на момент розкриття пропозицій.

«Лекку» виключили через те, що строк оренди складів і холодильників спливав через два дні після розкриття. Решту семи учасників відхилили за формальними причинами: прострочені банківські довідки та санітарні паспорти на автотранспорт (через перенесене розкриття), невідповідність вимогам законодавства про безпечність харчових продуктів, медичні книжки старого зразка, неправильно оформлені документи та прострочені договори про дератизацію.

Антимонопольний комітет не розглядав скарги відхилених компаній, оскільки вони оскаржували саму відміну торгів, а не своє виключення. Натомість «Тесткабель» та «Лекка» знали, як правильно подати скаргу. Колегія АМКУ визнала їхнє відхилення неправомірним і скасувала скасування торгів.

Компанія «Торговий дім «Нерей» спробувала через суд заборонити розкриття та оцінку пропозицій першого етапу. Проте апеляційний суд зняв заборону, посилаючись на права «Тесткабелю» та «Лекки», які вже були запрошені на другий етап. Рішення про призначення другого етапу ніхто не оскаржив.

У фіналі «Лекка» та «Тесткабель» зустрілися один на один і розділили п'ять тендерів на чверть мільярда гривень. Схема повторює історичні прецеденти. У 2013 році компанія «Візит» була виключена з торгів на користь донецької фірми «Сінтезпродсервіс». Тоді у тренді був Донецьк. Директор «Візиту» Руслан Березко пізніше потрапив у скандал: його дружина та теща були записані власницями компанії, а сам він дав хабар головному тиловику Національної гвардії Святославу Манжурі. Хоча ніхто з них не отримав тюремного терміну, репутаційна шкода залишилася.

Лідерство у ДПСУ змінювалося кілька разів. За часів Януковича службу очолював Олександр Лісіцков. Після Майдану він пішов у відставку. Його наступник Сергій Старенький пробув на посаді кілька місяців до втечі екс-нардепа Олександра Шепелева з-під варти. У серпні минулого року Кабінет міністрів призначив Володимира Палагнюка. Останній раз його згадували у прес-релізах ДПСУ наприкінці квітня. З початку травня обов'язки голови виконує перший заступник Палагнюка Петро Лейковський. У державному реєстрі не вказано, хто нині керує тюремною службою. Водночас тендерна винахідливість ДПСУ залишається незмінною.

#тюремнізакупівлі #антимонопольний #державнізамовлення #корупція #тендери #ДПСУ #прозорість #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування