На початку серпня 2016 року Дніпропетровська обласна державна адміністрація відмінила низку тендерів своїх структурних підрозділів. Йшлося про закупівлі на суму 735 млн грн., які були оголошені в останні дні перед запровадженням системи «Прозорро» 1 серпня. Управління капітального будівництва скасувало торги на 483 млн грн., Департамент житлово-комунального господарства та будівництва — на 252 млн грн. Оголошення про відміни з'явилися у «Віснику держзакупівель» 4 серпня.
Ці скасування привернули увагу редакції, оскільки Дніпропетровщина посідала друге місце за Києвом за кількістю тендерів, оголошених по старих «паперових» правилах напередодні переходу на нову систему. Однак на відміну від інших регіонів-лідерів цього рейтингу, дніпропетровська адміністрація публічно задокументувала масштабне скасування торгів.
Рішення про відміни приймалися 2–3 серпня, що передувало публікації матеріалу редакції про тендерні зловживання. Тому скасування не було реакцією на журналістське розслідування, а результатом внутрішньої системи контролю, розробленої обласною адміністрацією.
Система моніторингу, розроблена спільно з громадською організацією «Громадський контроль», складається з двох рівнів. Перший рівень — відділ «Прозорро» у складі департаменту економіки ОДА — щодня отримує звіти про всі оголошені торги установ, що підпорядковуються адміністрації. Співробітники перевіряють кожен тендер за чек-листом, який включає перевірку кодів ДКПП і CPV, якість технічної документації, відповідність проекту договору типовому, кваліфікаційні вимоги, умови поставки та оплати. При виявленні будь-яких порушень — формальних чи неформальних — відділ контактує з відповідальною особою в установі та вимагає виправлення. Щовечора таблиця з виявленими проблемами надходить голові ОДА, його заступникам та начальникам департаментів.
Другий рівень — фінансовий контроль кожного департаменту. Відділ «Прозорро» щодня перевіряє завершені торги та, якщо виявляє порушення або отримує скарги від підприємців, передає матеріали на розгляд фінконтролю відповідного департаменту. Фахівці детально вивчають торги, контактують з учасниками, аналізують історію компаній, порівнюють технічні завдання з аналогічними закупівлями та виносять висновок про коректність проведення торгів.
Раз на тиждень комісія ОДА за участю громадськості розглядає висновки фінконтролю щодо спірних торгів. Якщо торги визнаються проведеними некоректно, керівник установи виносяться на колегію ОДА, яка проходить щомісяця. За результатами можуть бути оголошені выговори або звільнення з відповідним повідомленням обласній раді.
Радник голови ОДА Юрій Голик, який раніше працював в «Українському медіа холдингу» нинішнього голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна, пояснив, що система виявляє проблеми на етапі оголошення торгів. Це дозволяє запобігти проведенню закупівель з порушеннями, а не розбиратися з наслідками після завершення аукціону.
З початку 2016 року Управління капітального будівництва підписало тендерні угоди на 543 млн грн., Департамент житлово-комунального господарства та будівництва — на 1,27 млрд грн. У цих структурах було скасовано 16 та 11 торгів відповідно саме завдяки роботі системи моніторингу.
Найчастіше торги скасовувалися через проблеми з конкурентністю. Замовники часто вказували умови, які фактично обмежували коло потенційних учасників. Наприклад, при закупівлі палива вказувалася вимога розташування заправок на відстані не більше 1200 м від адреси замовника, що залишало лише одного постачальника. Розширення цієї вимоги до 1500 м збільшувало кількість потенційних учасників до трьох.
При закупівлі продуктів харчування замовники часто вказували товари, що відповідають конкретним технічним умовам, хоча аналогічні продукти з однаковими споживчими характеристиками виробляються різними компаніями за різними стандартами. Подібні проблеми виявлялися й при закупівлі засобів дезінфекції та миючих засобів.
Система також виявляла завищені кваліфікаційні вимоги, які відпугували добросовісних постачальників, але не застосовувалися до «потрібних» постачальників. Нерідко скасування ініціювалися через дискримінаційні умови оплати — наприклад, розрахунок через 90 днів після поставки або до кінця року, що робило неможливою роботу іногородніх постачальників.
З початку року по червень включно ефективність завершених закупівель у структурах ОДА становила 74,4 % при допорогових торгах, при цьому на один торг припадало в середньому 2,98 учасників. По Україні ці показники складали 58,8 % та 2,73 учасника на один торг відповідно.
Голик наголосив, що система не є панацеєю для дорогих будівельних торгів. Тендери на 735 млн грн. були скасовані лише тому, що їх можна було провести через «Прозорро», а не через конкретні претензії до змісту закупівель. Це набагато менше від 1,81 млрд грн., які ті самі департаменти та управління успішно провели по старих правилах з початку року.
Аналіз великих будівельних контрактів показує мінімальне зменшення вартості робіт від очікуваної ціни. Спортивно-оздоровчий комплекс у селі Ювілейне Дніпропетровського району був побудований ПАТ «Аграрно-виробниче підприємство «Содружество» за 35,7 млн грн. при очікуваній вартості 36,3 млн грн. Реконструкція м'якої покрівлі лікарні № 4 у Дніпропетровську виконана ТОВ «Альбатрос Буд» за 58,5 млн грн. при очікуваній вартості 60,7 млн грн. Реконструкція поліклініки № 1 під хірургічне відділення медичного центру матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва проведена ТОВ «Рубікон-Моноліт» за 68,2 млн грн. при очікуваній вартості 70 млн грн. Нове будівництво магістрального водогону Солоне–Привільне–Письмечове Солонянського району здійснено ТОВ «Новатор Білдінг» за 86 млн грн. при очікуваній вартості 86,4 млн грн. Капітальний ремонт дорожного покриття по проспекту Леніна в Дніпродзержинську виконаний ПП «Сегмент» за 55,6 млн грн. при очікуваній вартості 61,8 млн грн. Нове будівництво магістрального водогону Південне–Першотравневе Нікопольського району проведено ТОВ «Ліко-енерго» за 47,5 млн грн. при очікуваній вартості 47,6 млн грн.
Голик пояснив, що проблеми з якістю будівельних робіт виникали через те, що компанії часто подавали пропозиції, не вивчивши детально проектну документацію. Деякі учасники торгів не приходили в департамент за проектною документацією, а просто подавали пропозиції, визначаючи ціну майже навмисне. Результатом були випадки, коли переможці торгів не будували об'єкти або будували їх неналежної якості.
Для вирішення цієї проблеми ОДА ужесточила принципи роботи технічного нагляду, який тепер приймає кожну роботу, що різко скоротило можливість маніпуляцій при підписанні актів. Крім того, введено вимогу про гарантію на виконані роботи, доведену до всіх компаній, що будують об'єкти в області. Це дало результати: після зими 2015–2016 років десять доріг, відремонтованих у 2015 році, були переробленні за рахунок виконавця за гарантією.
Дніпропетровська ОДА підпорядковує понад 220 комунальних підприємств, розкиданих територіально по всій області. Фізичний контроль кожного з них щодня неможливий, тому виникла потреба в системі моніторингу. Голик наголосив, що система розроблена в межах існуючого правового поля і являє собою не просто ініціативу, а саме систему, яка після навчання працює автоматично.
ОДА активно залучає до процесу громадськість і бізнес, оскільки довіра учасників торгів критично важлива для конкуренції. Весь досвід по впровадженню «Прозорро» систематизований у вигляді документів і виложений у відкритий доступ.
Голик також зазначив, що система добре показує себе при закупівлях товарів, але не є панацеєю для дорогих будівельних торгів. Проведення торгів — лише одна точка в довгому процесі, якому мають передувати розробка якісного проекту та його експертиза, а після завершення торгів — жорсткий контроль будівництва, який не допускає маніпуляцій. Тільки за таких умов можна бути впевненим, що буде побудовано те, що запроектовано, якісно, в строк і з гарантією.