Коли у липні 2015 року викрали Валерія Людмирського, начальника департаменту електропостачання «Укрзалізниці», це стало лише видимою частиною набагато більшої проблеми. Родичі викраденого чиновника пропонували за його повернення 100 тисяч доларів. Проте розслідування просування не показувало — генпрокурор Юрій Луценко та голова Нацполіції Хатія Деканоїзде час від часу повідомляли про відсутність прориву у справі.
За тиждень до викрадення Людмирського його заступник загинув удома від удару струмом. Це означало, що на певний період підрозділ, який контролює енергопостачання всієї залізниці вартістю мільярди гривень щорічно, залишився без керівництва.
Масштабні закупівлі за завищеними цінами
У червні 2015 року Генпрокуратура розпочала провадження №42015000000001282 (пізніше перереєстроване як №42015000000000025) щодо закупівель електроенергії залізницями у 2013–2015 роках. За даними слідства, чотири приватні компанії — ТОВ «Укренерготранзит», ТОВ «Торговий дім «Газенерго», ТОВ «Енерготраст» і ТОВ «Західенергогруп» — постачали електроенергію за нерегульованим тарифом за цінами, які значно перевищували ринкові.
За інформацією МВС, протягом 2014 року та перших п'яти місяців 2015 року структурні підрозділи «УЗ» придбали у цих трьох компаній електроенергії на суму понад 5,5 мільярда гривень — приблизно по 324 мільйони гривень щомісяця. Тарифи були в середньому на 22 відсотки (0,20 грн/кВт·год) вищі за ціни на оптовому ринку, який контролює ДП «Енергоринок». За півтора року така переплата становила щонайменше 200 мільйонів гривень.
Сергій Горбач, перший заступник начальника департаменту електропостачання, у відповіді на запит редакції повідомив, що у червні 2015 року діяло п'ять договорів між регіональними залізницями та постачальниками. За цими угодами лише за один місяць три компанії отримали 364,2 мільйона гривень. Львівська залізниця закуповувала у ТОВ «ТД «Газенерго» 38,3 мільйона кВт·год за 48,9 мільйона гривень (тариф 1,28 грн/кВт·год). Одеська залізниця придбавала у ТОВ «Енерготраст» 87,2 мільйона кВт·год за 107,3 мільйона гривень (1,23 грн/кВт·год). Південна залізниця закуповувала у ТОВ «ТД «Газенерго» 41,6 мільйона кВт·год за 54,0 мільйона гривень (1,30 грн/кВт·год). Південно-Західна залізниця брала у ТОВ «Укренерготранзит» 76,3 мільйона кВт·год за 93,8 мільйона гривень (1,23 грн/кВт·год). Придніпровська залізниця закуповувала у ТОВ «ТД «Газенерго» 47,6 мільйона кВт·год за 60,2 мільйона гривень (1,26 грн/кВт·год). Разом це становило 291 мільйон кВт·год за 364,2 мільйона гривень при середньому тарифі 1,26 грн/кВт·год.
Тодішній в. о. керівника «УЗ» Максим Бланк у червні 2015 року заявив, що щомісяця ці три компанії отримували від усіх регіональних залізниць близько 400–500 мільйонів гривень, що узгоджується з наведеними цифрами з урахуванням податку на додану вартість.
Переплетення власників та посадовців
Розслідування виявило складну мережу корпоративних зв'язків. До 2012 року співзасновником «Укренерготранзиту» було ТОВ «Техенергоконсалтинг», яке до 2011 року належало Станіславу Максимцю та Еммі Бабіч. За даними журналістів, Емма Бабіч раніше проживала в Києві разом із Людмирським, його батьком і сестрою, і за віком цілком вірогідно може бути матір'ю викраденого чиновника.
Станіслав Максимець донедавна значився на сайті «УЗ» як заступник начальника управління енергозбуту Юрія Васил'єва та начальник відділу по роботі з Оптовим ринком електроенергії і суміжними ліцензіатами. Згодом Максимця і Бабіч прибрали зі схеми власності, переписавши «Техенергоконсалтинг» на Сергія Бричника.
Безпосереднім засновником «Укренерготранзиту» стало ТОВ «Газенерго» Сергія Чуйкова, Євгенії Романової та Сергія Турукала. Ці ж особи разом з Іриною Коваленко та Євгенієм Семенцем, які були пов'язані з «Енерготрастом», володіють також ТОВ «Західенергогруп». Таким чином, різноманітність постачальників електроенергії для залізниць виявилася удаваною — всі чотири компанії перебували під контролем однієї групи осіб.
У 2012–2014 роках співвласником «Енерготрасту» був Костянтин Дарькін, відомий у 2013 році як начальник управління утилізації та розмінування ДП «Укроборонсервіс». Його брат Сергій Дарькін у 2010 році очолював відділ організації закупівель за напрямком оперативного та технічного забезпечення Департаменту держзакупівель Міністерства оборони. У лютому 2015 року Сергій Дарькін працював головним спеціалістом сектору економічного розвитку відділу економічного розвитку та стратегічного планування Департаменту економічного розвитку та регуляторної політики Секретаріату Кабінету Міністрів.
Розслідування та його гальмування
У липні 2015 року Генпрокуратура провела низку обшуків у приміщеннях «УЗ», зокрема у департаментах електропостачання та енергозбуту, де працювали Людмирський та Максимець. Обшукали також ДП «Енергоринок», НКРЕКП, кілька квартир і 12 автомобілів, серед яких були GMC Hummer H2, Porsche Cayenne і Mercedes-Benz S-500L 4 Matic. Слідчі арештували готівку, вилучену вдома у директора «Газенерго», але адвокат домігся зняття арешту. Згодом були арештовані рахунки постачальників, а слідчі отримали доступ до їхніх банківських рахунків, реєстраційних справ фіктивних фірм і документів регіональних залізниць за 2004–2015 роки. Спроби компаній звільнити рахунки виявилися марними.
Однак наприкінці 2015 року активність слідства різко зменшилася. У лютому 2016 року уряд звільнив із залізниці Максима Бланка, який розпочав викривати угрупування електро-«прокладок». Генпрокуратура відкрила ще два провадження — №42016000000000277 та №42016000000000315. Про перше нічого не відомо, а друге стосується ухилення службовцями «Газенерго» від сплати податків. У січні 2016 року ДПІ відкрила провадження №42016100070000011 щодо ухилення службовцями «Укренерготранзиту» від сплати податків.
Наразі жодних підозр нікому не висунуто, хоча справи офіційно відкриті. Людмирський залишається зниклим, а його заступник загинув при невясних обставинах.
Нові тендери не плануються
На запит редакції про те, чи збереглася стара схема електропоставок, Сергій Горбач повідомив, що з середини 2015 року поставки йдуть через залізничну філію «Енергозбут». Таким чином, між державним «Енергоринком» і залізничниками більше немає приватних посередників, які знімали багатомільйонну маржу.
Залізничники не планують проводити нові тендери на поставку електроенергії за нерегульованим тарифом, оскільки чинний закон «Про публічні закупівлі» їх до цього не зобов'язує.