← Назад

Як апеляційний суд Києва скасував угоди з прокурором у газовій справі

2017-03-01 00:00 · Наші гроші
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Спеціалізована антикорупційна прокуратура стикнулася з беспрецедентною ситуацією: п'ять суддів Київського апеляційного суду відкрили апеляційне провадження за скаргами адвокатів, які не представляють засуджених осіб, а захищають третіх осіб. Результатом стало скасування вироків, якими затверджені угоди про визнання вини.

У газовій справі понад 20 підозрюваних. Із сімома з них уже уклали угоди з прокурором, коли людина визнає провину і розповідає всі деталі схеми, отримуючи мінімальне покарання. Такі угоди затверджує суд, і кожне свідчення дрібних учасників схеми поповнює доказову базу для переслідування «великої риби». Стосовно ще восьми осіб досудове розслідування практично завершено.

Два засуджені – Олег Рябошапка і Леся Железняк – уклали угоди з прокурором. Обоє і їхній захисник Олег Гребінь просили суд залишити вирок без змін. Те саме просив прокурор САП. Однак адвокати Віталій Мегеда та Олександр Мірошник подали апеляційні скарги. Мегеда представляє нардепа Олександра Онищенка, Мірошник – Сергія Свіченка, оголошеного в розшук у лютому за невнесення визначеної судом застави.

Згідно зі статтею 399 Кримінального процесуального кодексу, суд мав би взагалі не розглядати такі скарги і повернути їх подавачам. Інші суди так і зробили: Апеляційний суд Львівської області, інша колегія Київського апеляційного суду та Вищий спеціалізований суд у грудні минулого року визнали законним рішення апеляційного суду, який не прийняв скаргу на укладену угоду з директором біржі «Львівська універсальна». У всіх цих випадках угоди оскаржували саме Мегеда і Мірошник.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року про відкриття провадження по угодах фігурантів газової справи Олега Рябошапки і Лесі Желєзняк за скаргами адвокатів О. Онищенка і С. Свіченка

У вересні минулого року судді Апеляційного суду м. Києва Олександр Чорний, Ігор Мороз, Людмила Кепкал, Світлана Коваль та Іван Мосьондз відкрили апеляційне провадження за скаргами цих адвокатів. За даними Єдиного держреєстру судових рішень, ця колегія є єдиною в Україні, яка відкрила апеляційні провадження на вироки з затвердженими угодами за скаргами третіх осіб. У січні замість звільнених суддів Коваль і Мороза у справу увійшли судді Віра Ковальська і Маргарита Васильєва.

Ухвала про відкриття провадження від 30 вересня 2016 року не містить обґрунтування рішення. У ній не розписано, чому судді вирішили відкрити провадження, не вказані обов'язкові дані, передбачені статтею 419 КПК. Зазначено лише, що форма та зміст апеляційних скарг відповідає вимогам закону, вони подані вчасно і перешкод для їх прийняття не встановлено. Цю ухвалу у відкритому держреєстрі судових рішень не опубліковано.

Прокурор САП Андрій Перов і захисник Рябошапки та Железняк Олег Гребінь у судовому засіданні наголошували, що апелянти не посилаються на жодну норму кримінального процесуального закону, яку було порушено Солом'янським районним судом при затвердженні угод. Почути доводи вдалося лише адвокату Мегеді. Мірошник після перерви у засіданні більше не з'явився, подавши клопотання про те, що вимушений їхати в інших справах.

Віталій Мегеда – колишній податківець, який років 10 тому розслідував справи стосовно Онищенка. Його виступ у суді нагадував політичну промову. Він стверджував, що в Україні інститут угод між прокурором та підозрюваним діє недавно, тому судова практика не багата. Далі заявив, що суд першої інстанції не перевірив мотиви визнання вини на предмет самооговору, і закінчив згадуванням посади Онищенка у вироку.

Під час засідання розгорнувся діалог між Мегедою та суддями. Мегеда просив виключити з вироку ознаки, по яких його клієнт впізнається як злочинець, оскільки той лише підозрюється у скоєнні злочину, а не засуджений. Судді запитували, на якій процесуальній підставі це можна зробити. Мегеда посилався на Кримінальний кодекс України та статтю 62 Конституції про презумпцію невинуватості. Одна з суддів зазначила про існування рішення Верховного суду України від 2015 року, де згадується про те, що особу можна ідентифікувати за посадою, зазначеною у вироку щодо інших осіб.

Після нарадчої кімнати головуючий суддя Олександр Чорний оголосив про скасування вироку, яким були затверджені угоди з Рябошапкою і Железняк. Апеляційний суд міг би змінити вирок, виключивши посаду Онищенка, однак вирішив скасувати його повністю і відправити справу в НАБУ.

У САП вважають, що метою цих апеляційних скарг є донесення до засуджених осіб, які дали свідчення і уклали угоди зі слідством, що вони не зможуть вийти з-під впливу злочинної організації. САП підкреслює, що угоди з Рябошапкою і Железняк не мають так званого преюдиційного значення щодо інших фігурантів справи, включаючи Онищенка і Свіченка. Тобто ці вироки не є безумовною підставою для визнання останніх винними. Однак Онищенко, його захист і інші фігуранти сприймають їх як загрозу і як доказ вини.

Та сама колегія суддів (із заміною судді Мосьондза на суддю Худика) у січні відкрила провадження за скаргою адвоката Мірошника на ще один вирок, яким затверджено угоду з обвинуваченим директора однієї з фірм, що фігурує у газовій справі. Невдовзі можна очікувати нових цікавих діалогів і рішень.

#газоваправа #апеляційнийсуд #угодизпрокурором #Онищенко #САП #корупція #судова_практика #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування