Шевченківський районний суд Києва 10 березня 2017 року затвердив угоду про визнання винуватості між заступником Генерального прокурора Юрієм Столярчуком та Олександром Кацубою. Угода була підписана 17 лютого, і того ж дня про неї повідомив генпрокурор Юрій Луценко. За її умовами Кацуба сплатив штраф у розмірі $3,5 мільйона і вийшов на свободу.
Звинувачення стосувалися крадіжки коштів НАК «Нафтогаз України». Слідство кваліфікувало дії Кацуби як участь у злочинній організації з вересня 2010 року, умисне заволодіння грошима в сумі $404,37 млн та 449,96 млн грн (близько $56 млн за курсом того часу), а також замах на заволодіння 5,10 млрд грн (близько $637 млн за курсом того часу).
Під час затвердження угоди прокурор наголосив, що Кацуба готовий розповісти про всі вчинені ним правопорушення та дати викривальні показання на своїх співучасників. Прокурор також зазначив, що Кацуба вчинив злочини «з метою захистити інтереси своєї сім'ї шляхом прикриття злочинної діяльності свого рідного брата та захисту бізнес-інтересів своєї родини». За версією слідства, Кацуба брав участь у злочинній організації у зв'язку з загрозою звільнення із посади, якщо не порушуватиме закон.
Суд врахував, що Кацуба частково добровільно відшкодував збитки — 100 млн грн, які суд визнав «значною» сумою та такою, що «покривають суму коштів, отриманих Кацубою за вчинення інкримінованих злочинів». Суд також взяв до уваги, що Кацуба «має велику кількість схвальних відгуків від різного роду релігійних організацій», дитсадків, шкіл та місцевих громад.
Звинувачення охоплювали два основні епізоди. Перший стосувався закупівлі буровихустановок, другий — виведення грошей «Нафтогазу» на компанію «Газ України 2020» з угрупування Сергія Купченка.
Працюючи заступником голови правління ДАТ «Чорноморнафтогаз», Кацуба організував закупівлю двох самопідіймальних бурових установок через фіктивні фірми за завищеною ціною. На початку 2011 року він підписав документи про те, що «Чорноморнафтогаз» потребує 3 млрд грн ($376,62 млн) на бурову установку.
За версією слідства, Кацуба та його спільники підготували рішення правління «Нафтогазу», засідання по якому в реальному житті не відбулося. У цьому рішенні ціна установки була свідомо завищена. Кілька місяців потому вони написали новий документ про необхідність збільшити вартість закупівлі на 240 млн грн, хоча такої необхідності не було. Засідання правління компанії знову не проводилося.
Потім «Чорноморнафтогаз» почав готувати документи позики на 3,2 млрд грн ($400,34) у «Нафтогазу». Засідання «Нафтогазу» по цьому питанню теж не відбувалося. Гроші невдовзі перерахували на рахунки «Чорноморнафтогазу».
Коли про закупівлю оголосили у «Віснику держзакупівель», в оголошенні не вказали нічого, крім найменування предмета закупівлі — «платформи морські». Паралельно Кацуба та його подільники дали іншим людям реквізити, печатки та установчі документи британської фірми «Highway investment prosseccing llp» та новозеландської «Falcona systems limited», через які згодом придбали установки. Документи для тендеру від імені цих іноземних фірм готували в актовій залі «Чорноморнафтогазу».
За словами слідчих, конкурсу як такого не було — потрібні люди просто підписали документи і написали у них завищену вартість $400,34 млн (3,20 млрд грн). Потім за сприяння Кацуби склали контракт на купівлю установки у «Highway investment prosseccing LLP». Частину платіжних доручень підписав саме Олександр Кацуба.
Невдовзі «Кацуба та інші учасники злочинної організації» почали говорити про закупівлю другої установки. Її купували аналогічно: правління не збиралося, документи підробили, ціну значно завищили. «Чорноморнафтогаз» взяв у «Нафтогазу» позику в розмірі 3,24 млрд грн на закупівлю установки, проект договору якої візував особисто Кацуба.
Для другої установки службові особи-подільники Кацуби «створили видимість про нібито проведення тендеру», використавши латвійську компанію «Rigas kugu buvetava». Було виготовлено підробні документи, оформлені як тендерні пропозиції від фіктивних підприємств «Highway investment prosseccing LLP» та «Diafall limited». Перемогли латвійці із пропозицією $399,80 млн (3,18 млрд грн), тоді як, за словами слідчих, усім членам злочинної організації було відомо, що реальна вартість установки становила $179,30 млн (1,43 млрд грн). Частину платіжних доручень на фірму-фіктаря підписав саме Кацуба. Судово-економічна експертиза показала, що сума матеріальної шкоди, завданої «Чорноморнафтогазу» підписанням цих контрактів, складає 3,23 млрд грн ($404,37 млн).
Другий епізод стосувався злочинної організації, створеної в березні 2010 року, яку маскували під діяльність фінансової корпорації. Кожна група в цій корпорації мала відповідну назву: «Департамент скрапленого газу», «Департамент природного газу», «Департамент облгаз», «Служба безпеки» та інші. Один із структурних підрозділів називався «група компаній СЄПЕК (Східно-Європейська паливо-енергетична компанія)». Учасники цієї організації були призначені на керівні посади в НАК «Нафтогаз України».
Після обрання в 2012 році старшого брата Олександра Кацуби Сергія до Верховної Ради від Партії регіонів, Кацуба-молодший зайняв його посаду заступника голови «Нафтогазу» «з метою подальшого контролю за розкрадання грошових коштів компанії». У липні 2012 року Кацуба та його подільники спланували привласнення 5,55 млрд грн через виведення їх на рахунки підконтрольного злочинній організації підприємства на підставі нікчемного договору поставки нафтопродуктів.
В серпні 2012 року було укладено договір з ТОВ «ГазУкраїна-2020» про закупівлю 70 тисяч тонн бензину у місяць протягом 2012–2013 років з умовою 100-відсоткової передоплати нібито з метою насичення паливного ринку. Закупівля була здійснена без проведення тендеру, дослідження ринку та перевірки можливостей фірми. Підпис директора «ГазУкраїна-2020» під контрактом про наміри постачати бензин було підроблено в приміщенні «Арена Сіті» в Києві.
Документи оформлювали на бензин, який існував лише на папері. «Нафтогаз» перерахував на рахунки «Газу України» майже 449,96 млн грн, які одразу ж пішли на рахунки підконтрольних злочинній організації підприємств. Кацуба організовував виготовлення «інвентаризаційних» протоколів, які містили неправдиві відомості про наявність неіснуючого бензину. За словами слідчих, Кацуба знав, що працівники «Нафтогазу» не перевіряють, чи є у постачальника бензин і де він зберігається, а також що «Газ України» не має можливості і не буде нічого постачати.
По цьому епізоду розмір збитків, спричинених НАК «Нафтогаз України», може становити до 468,23 млн грн. «Нафтогаз» мав ще заплатити «Газу України» 5,1 млрд грн, але не заплатив «у зв'язку з відсутністю можливості». Ці не отримані злочинцями гроші слідство кваліфікувало як «замах на заволодіння».
В результаті Кацубу звільнили в залі суду, знявши арешт із його майна. Серед конфіскованого майна були: 1064 грн, $400, 50 євро, три паспорти для виїзду за кордон, два паспорти громадянина України, Apple Mac Book, автомобіль «Renault Twizi», мотоцикл «Harley Davidson VRSF», нежитлове приміщення на вул. Щорса у Києві площею 38,4 кв.м, частка в статутному фонді ТОВ «Виробниче підприємство бетоніт», 34 картки на пальне, сервер для запису з відеокамер та документи на квартиру.
У Генпрокуратурі підтвердили, що Олександр Кацуба вийшов на свободу. Жодних даних про арешт його подільників за результатами угоди немає.