Введення абонплати за транспортування газу викликало широкий суспільний резонанс. Однак за межами публічної дискусії залишається питання про контроль витрат облгазів, які отримали доступ до цих нових надходжень. Редакція дослідила, як регуляторні рішення могли вплинути на прозорість закупівель у цьому секторі.
Монопольні закупівлі без контролю
НКРЕКП раніше зобов'язала облгази проводити закупівлі через платформу «Прозорро». Облгази, які контролює Дмитро Фірташ, почали оголошувати мільйонні тендери, зокрема на газові лічильники. Однак у 2017 році державне підприємство «Новатор» оскаржило умови цих тендерів у адмінколегії АМКУ, стверджуючи про дискримінацію своєї продукції.
У своїх поясненнях облгази визнали, що роторні лічильники «Новатора» дійсно дискримінували, посилаючись на технічні причини — можливість магнітом відкручувати прилади назад. Водночас облгази вказали на можливість конкуренції з трьома іноземними виробниками з Франції, Німеччини та Польщі. Крім того, облгази згадали про лічильники рівненської фірми «Самгаз» Андрія Маркова, колишнього керівника «Рівнегазбуду», нині проживаючого у містечку Черноббіо у італійській провінції Ломбардія.
Однак АМКУ не розглядала питання дискримінації виробників. Замість цього адмінколегія зосередилась на іншому аргументу облгазів: вони заявили, що не є замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». За цією логікою облгази не підпадають під регулювання закону про природні монополії, оскільки розподіл газу трубопроводами не вважається його транспортуванням.
Рішення без одностайності
У колегії АМКУ розгорнулась дискусія. Один з трьох членів адмінколегії підтримав позицію прозорих витрат облгазів. Однак голова адмінколегії та ще один член вирішили, що облгази не потрапляють під юрисдикцію АМКУ, і скарга не є предметом розгляду.
Це рішення відкрило два можливих сценарії. По-перше, облгази можуть продовжити тендерити у «Прозорро», але без обмежень щодо дискримінаційних умов та з будь-якими цінами, які їм вдасться отримати. По-друге, облгази можуть взагалі покинути платформу, посилаючись на рішення АМКУ, і вимоги НКРЕКП щодо прозорості залишаться невиконаними.
Корпоративні зв'язки
Адмінколегію АМКУ з розгляду тендерних скарг очолює Андрій Вовк. За даними джерел, раніше він працював начальником департаменту управління корпоративними правами і податкового контролю ЗАТ «Укрпромінвест» Петра Порошенка. Вовк також був юристом ТОВ «Альянс адвокатів «Б і Б Лекс» Юрія та Володимира Буглаків. Юрій Бурлак, корпоративний юрист Порошенка та головний юридичний радник корпорації «Рошен», у березні 2017 року став нардепом по списку БПП. Крім того, Андрій Вовк був засновником юркомпанії «Універсальний правовий радник», яка нині оформлена на його дружину Людмилу Вовк та доньку Алісу Вовк.
НКРЕКП очолює Дмитро Вовк, колишній співробітник «Рошену» та ICU. Ця структура раніше ввела так звану формулу «Роттердам+», за якою додаткові прибутки у розмірі 10 млрд грн. на рік отримують теплоенергетики. У цьому секторі три чверті виробництва належать групі Ріната Ахметова.
Збіг обставин
Після рішення АМКУ маємо таку ситуацію: НКРЕКП дала облгазам величезні нові гроші у вигляді абонплати, а адмінколегія АМКУ дозволила їм не розкривати свої закупівлі. Редакція вважає, що обидва сценарії розвитку подій не мають стосунку до економії коштів, які НКРЕКП вирішила передати облгазам. Дивний збіг обставин викликає питання про те, чи змінились власники офшорів, на які записані облгази, оскільки в Україні рідко трапляється, що економічний успіх супроводжує людей, які перебувають під загрозою судового переслідування.
Оскаржені тендери облгазів розміщені за посиланнями: UA-2017-02-15-001676-c, UA-2017-02-16-000118-a, UA-2017-02-17-001523-c, UA-2017-02-20-000077-c, UA-2017-02-21-000429-c, UA-2017-02-21-001848-c, UA-2017-02-22-001550-c на платформі «Прозорро».