Липень 2016 року став піком медійного інтересу до «бурштинової» справи. Спецоперація на Рівненщині залучила 300 правоохоронців, передбачала 123 обшуки і завершилася вилученням активів на суму 160 тисяч доларів. Генпрокурор Юрій Луценко, глава СБУ Василь Грицак та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков особисто контролювали хід операції. Майже рік потому редакція «Наші гроші» проаналізувала судові вироки та матеріали справ, щоб з'ясувати, що насправді вийшло з цього розголосу.
За версією слідства, схема була простою: правоохоронці вилучали у копачів дорогий бурштин високої якості, замінювали його на матеріал нижчої якості або підробку, а вилучене продавали. Крім того, вони збирали данину зі старателів за право копати. Однак розслідування показало, що йдеться не про розгалужену корупційну мережу, а про окремі епізоди з участю кількох посадовців.
Три з шести обвинувачених уже отримали угоди зі слідством. 1 березня 2017 року таку угоду уклав екс-очільник Дубровицького РВ УМВС Сергій Родзін. За повідомленнями ЗМІ, його затримали у липні 2016 року бійці спецпідрозділу «Альфа» під час спроби втечі на BMW X5 по полю. 10 березня 2017 року угоду підписав Микола Рабешко, якого ЗМІ називали кримінальним авторитетом на прізвисько Ушатий. За словами міністра Авакова, Рабешко займався збором і охороною видобутого бурштину, вирішував питання з копачами та виконував роль чорнороба у схемі. Його звинувачували у створенні злочинної організації, порушеннях правил охорони надр та даванні хабаря. Зважаючи на угоди, обидва чоловіки нині мають бути на волі. Невідомо, наскільки важливу інформацію вони повідомили слідству.
У лютому 2017 року під заставу випустили підполковника, старшого оперуповноваженого відділу контррозвідки УСБУ в Рівненській області Вадима Федорука, якого значать одним із організаторів схеми. Голосіївський суд столиці дозволив внести заставу в розмірі 5,2 млн грн. Інших судових рухів у його справі виявити не вдалось.
У лютому 2017 року суд ухвалив вирок щодо Анатолія Смолянця, старшого інспектора Кузнецовського відділу поліції Рівненської області. Однак інформація про цей вирок у Єдиному реєстрі судових рішень відсутня, і залишається неясним, чи був він виправдальним чи обвинувальним.
Під вартою залишаються двоє. Заступник прокурора Рівненської області Андрій Боровик перебуває у тримання без права на заставу з липня 2016 року. Голосіївський районний суд спочатку застосував щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою в 9,64 млн грн, але невдовзі залишив його під вартою без права на заставу. Боровика звинувачують у створенні злочинної організації, отриманні хабаря та організації незаконного видобутку бурштину-сирцю з січня по липень 2016 року.
Другий затриманий – екс-очільник Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області Вадим Топольський. Від вересня 2016 року він перебуває під вартою без права внесення застави. Двічі він подавав апеляцію, але обидві провалились через те, що прокурори військової прокуратури не з'явилися на засідання. Останній раз, 3 квітня 2017 року, судді Апеляційного суду Києва чекали на прокурора 2,5 години.
Історія Топольського розкриває суть проблем у справі. У червні 2016 року прокурори і працівники СБУ обшукували склади в м. Олевськ Житомирської області, де мало знаходитись 500 кг незаконно видобутого бурштину вартістю 187 875 грн. За версією слідства, головним у схемі був Андрій Боровик, який повідомив про свою ідею підполковнику СБУ Вадиму Федорука. Останній мав замінити коштовне каміння через підконтрольне йому ТОВ «Енерготехпостач». Боровик і Топольський особисто брали участь в обшуку в Олевську.
Під час операції на складі знайшли бурштин, однак його виявилося набагато менше – до 30 кілограмів. На складі перебували кілька чоловік, серед яких скульптор з Києва, який не пояснив, як він там опинився. Під час обшуку на склад зайшов хлопчик років 10-12 з прозорою торбинкою бурштину-сирцю, який сказав, що хоче його здати.
Потім правоохоронці попросили власника складу відкрити його автомобіль Toyota Landcruiser. Чоловік у формі СБУ дістав з-під переднього сидіння предмет, схожий на гранату Ф1. Власник складу згодом стверджуватиме, що один із тих, хто проводив обшук, натякнув, що після «знаходження гранати» все стало дуже серйозно, і написав на клаптику паперу цифру $30 тис. Власник відповів, що таких грошей платити не буде, після чого його повезли до прокуратури Рівненської області.
По дорозі виникла бійка на АЗС. Автівки знайомих та родичів власника складу заблокували дорогу правоохоронцям. Топольський, побачивши, що одного сбушника б'ють 4-6 людей, дістав травматичного пістолета і двічі вистрелив угору. «Бурштинники» розбіглися і поїхали за правоохоронцями.
Третій епізод стався перед в'їздом у місто Сарни. Топольський помітив Mercedes Vito одного з «бурштинників». Поліцейські зупиняли на дорозі «бурштинові» авто, і Мерседес намагався їх об'їхати. Топольський підбіг до авто з боку водія. За кермом був чоловік, який бив сбушника. Топольський наказав водію зупинитися, але той намагався зачинити двері і викручував кермо сильніше. Побачивши, що авто не зупиняється, Топольський вистрілив один раз у землю. Пасажир почав діставати дерев'яну биту. Після цього прокурор вистрілив у руку водію. Той підняв руки, але натиснув на газ. Топольський витягнув водія на землю, Мерседес врізався в паркан училища. Потім Топольський затримав ще одного «бурштинника», який бив сбушника, і 5 разів ударив ногою по тулубу, що спричинило легке тілесне ушкодження та завдало фізичного болю.
Того дня затримали до десятка копачів, чотирьом із них повідомили про підозру за статтями «опір представникові влади» та «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». Потерпілим у справі виступив власник складу.
У військовій прокуратурі запевняють, що правоохоронці подавили його волю озброєними людьми, провели незаконний обшук автомобіля, наказавши підписати заяву про дозвіл на проведення огляду. Сам власник складу заявив, що правоохоронці вимагали від нього $30 тисяч хабаря. Родичі гнались за кавалькадою правоохоронців через те, що подумали, що ті викрали автомобіль власника складу.
За версією слідства, інформацію про хабар озвучував власнику складу колишній працівник органів внутрішніх справ із Києва. Невідомо, як цей чоловік опинився серед рівненських та сарненських правоохоронців. Як з'ясували «Наші гроші», жінка, що була прописана в одній квартирі з цим екс-правоохоронцем і має таке ж прізвище, керувала компанією, яка фігурувала як фіктивна у справі про ухиляння від сплати податків за допомогою «межигірських» фірм.
За версією слідства, Топольський та Боровик повторно вимагали хабаря у старателів уже $50 тис. доларів за те, щоб випустити з-під варти затриманих. Суму озвучував той же колишній працівник органів внутрішніх справ. Власник складу зібрав $40 тис. дол. і віддав екс-поліцейському, однак «бурштинників» так і не відпустили.
Вимагання хабара та перевищення службових повноважень – перший епізод, по якому проходить Топольський. Однак власник складу звернувся до правоохоронних органів із заявою через місяць і у показах стверджує, що Топольський у нього грошей не вимагав і не отримував.
Другий епізод Топольському докинули у лютому 2017 року, коли він відмовився укладати угоду зі слідством. Екс-очільник Сарненської місцевої прокуратури разом з іншими правоохоронцями обшукували автошколу в м. Дубровиця Рівненської області і вилучили низку авто, за допомогою яких незаконно видобували бурштин. Однак із цього списку кудись щезло одне нерозмитнене авто Mitsubishi Pajero Wagon 1997 року вартістю 107 тис. грн. У її заволодінні і підозрюють Топольського.
15 лютого 2017 року закінчилося досудове розслідування, по якому «закрили» Топольського. Невдовзі військовим прокурорам доведеться з'явитись у суді. Залишається неясним, чи зможуть вони довести, що прокурор, у якого не знайшли мічених грошей і який особисто не вимагав хабар, є одним із кришувателів «бурштинової» мафії.
Навіть якщо прокуратура зможе це довести, лишаються дві неприємні дрібниці. По-перше, судячи з минулорічних прес-релізів про «300 оперативників, 123 обшуки, $160 тисяч доларів», складалось враження, що на Рівненщині накрили велетенського спрута, який викачував мільйони доларів. Однак коли знайомишся з матеріалами справи, виявляється, все впирається в якісь дивні хабарі і крадену машину 97-го року.
Другий нюанс ще більш важливий. Якщо спрута задавили, то хто ці люди, які й досі копають бурштин зі швидкістю світла? І головне – хто в них тепер дах?