Постачання болтів та гайок для залізничної колії давно було однією з найбільш прибуткових ніш у системі державних закупівель. До Майдану цей напрямок контролювали попередні керівники, але після змін у владі потоки перерозподілилися. Основним виробником метизів в Україні залишався Дружківський метизний завод, однак до тендерів він потрапляв рідко. Замість прямої роботи з виробником «Укрзалізниця» традиційно обирала посередників, які значно здорожували закупівлі.
У 2015 році НАБУ розпочало розслідування схем розкрадання на залізниці. Детективи арештували екс-директора «Укрзалізничпостачу» та кількох інших осіб, причетних до махінацій з метизами. Справа дійшла до суду, однак це не зупинило залізничників від подальших закупівель за сумнівними схемами.
У квітні 2016 року філія «Центр забезпечення виробництва» оголосила тендер на постачання болтів та шайб для різних видів скріплень на суму 130 мільйонів гривень. Перший учасник, ТОВ «Завод Укрзалізничбуд», запропонував розділити закупівлю на окремі лоти, що дозволило б залізниці заощадити 43 мільйони гривень. Однак керівництво відхилило цю пропозицію, посилаючись на необхідність комплексної поставки.
На місце «Укрзалізничбуду» прийшла невідома раніше компанія «Максмед Інтернешнл». Засновником фірми був донецький юрист Володимир Кашпоров, співзасновник організації «Патріотичний рух молодих юристів Донбасу». «Максмед» подав заявку з ціною 110 мільйонів гривень і посилався на довідку Дружківського заводу про право представляти його інтереси.
Коли залізничники звернулися до Дружківського заводу для перевірки, той відповів, що офіційне представництво надав лише компаніям «Хануман» та «Інкомм». Повноважень «Максмеду» завод не видавав. На цій підставі залізничники у кінці травня 2016 року відхилили заявку «Максмеду».
Тендер виграла компанія «Хануман» з ціною 129 мільйонів гривень, що відрізнялась від очікуваної вартості лише на 0,7%. Однак у травні 2016 року «Максмед» оскаржив це рішення в Антимонопольному комітеті України.
У липні АМКУ задовольнив скаргу «Максмеду» і наказав залізничникам повернутися до моменту розкриття пропозицій та переглянути їх заново. Проблема полягала в тому, що АМКУ не призупинив саму тендерну процедуру під час розгляду скарги. Тим часом спливали різні терміни, включаючи 30-денний строк укладання договору з «Ханумана».
14 липня залізничники вирішили скасувати тендер, посилаючись на неможливість усунути порушення. Тоді «Максмед» подав другу скаргу в АМКУ, вимагаючи скасувати саме скасування тендеру. АМКУ знову пішов назустріч компанії.
На цьому етапі виникла нова перешкода. НАБУ вилучило оригінальну документацію тендеру як доказ у своєму розслідуванні. Залізничники повідомили АМКУ, що не можуть провести переоцінку без оригіналів документів. Однак антимонопольний комітет не зупинився. 2 листопада АМКУ втретє наказав залізничникам переглянути пропозиції та видав їм копії копій тендерних документів, які отримав під час попередніх розглядів.
Цей крок викликав серйозні сумніви. Жоден тендерник в Україні не наважується проводити оцінку на основі ксерокопій ксерокопій — тільки оригінали вважаються допустимими. Крім того, банківські гарантії всіх учасників торгів закінчилися у серпні, а самі тендерні пропозиції мали термін придатності 120 днів. До листопада вони вже були недійсні.
Незважаючи на ці перешкоди, 15 листопада 2016 року залізничники підписали договір з «Максмедом» на суму 110 мільйонів гривень. У грудні вони додатково знизили ціну до 91 мільйона гривень.
Однак за даними прайс-листа Дружківського заводу того періоду, вартість необхідної партії болтів становила 80 мільйонів гривень. Таким чином, «Максмед» отримав 11 мільйонів гривень за посередництво, хоча самі болти надходили зі складів у Дружківці на склади залізниці тим же маршрутом, що й раніше.
Примітно, що офіційні документи, якими залізничники обґрунтовували свої рішення, підписували не українські керівники. Доповідну записку першому віце-прем'єру Кубіву та відповідь на запит нардепа Купрія підписали керівник УЗ Войцех Балчун та члени правління Іренеуш Василевський і Ремігіуш Пашкевич — всі поляки, які гірше розбираються в українському законодавстві.
За даними редакції, НАБУ розслідує метизну справу щодо компанії «Інкомм» та бізнесмена Олексія Біленського за тендер 2015 року. Даних про порушення провадження стосовно тендеру 2016 року поки що немає.