У листопаді 2015 року держпідприємство «Управління промислових підприємств Укрзалізниці» без тендеру замовило кріплення для залізничних шпал на суму 152 млн грн. у ПрАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал». Це рішення стало предметом розслідування НАБУ, яке виявило схему завищення цін на закупівлі.Передумовою для цієї операції стали невдалі відкриті торги у вересні 2015 року на постачання болтів, гайок та шайб для шпальних кріплень. На торги з очікуваною ціною 31,24 млн грн. подали пропозиції фірми «Інкомм» і «Алеварус» з цінами близькими до очікуваної вартості, але також прийшла фірма «Аконіт-ДС» з продукцією заводу «Сєвєрсталь» за 20,28 млн грн. Тендер скасували з посиланням на «відсутність подальшої потреби у закупівлі».Однак потреба виникла знову, але вже в іншому форматі. Замість простих метизів закупівлю розширили до 76 млн грн. на метизи та змішали з іншими елементами кріплення шпали (накладки, втулки) ще на 73 млн грн. Таким чином, за логікою менеджерів «УЗ», це став «інший предмет закупівлі», що дозволило обійтись без відкритих торгів.Коростенський завод замовив кріплення у кількох виробників – «Азовсталі», «Єнакіївського метзаводу», «Дніпропетровського стрілочного заводу», «Дружківського заводу металевих виробів» та «Северсталі». Однак метизну частину провели через групу братів Дубневичів, народних депутатів від БПП, які мали тісну співпрацю з членом правління «Укрзалізниці» Сергієм Михальчуком.Метизи з Дружківського заводу на 46 млн грн. провели через «Корпорацію КРТ», болти Магнітогорського комбінату на 26 млн грн. – по ланцюжку Росія-«Євромост»-«Лембуд»-ТОВ «Арго». Продукцію ще на 5 млн грн. провели через фірми «Промбудколія» та НВФ «Колія». Російські болти навіть не заїжджали на Коростеньський завод, а відразу потрапили в залізничні депо.Це означало, що Коростеньський завод квазіформально не міг бути виробником метизів, які не проходили через його виробництво. Відповідно, безтендерну закупівлю через держзавод проводити було неможливо. Однак провели, причому за цінами, сформованими на базі найдорожчої пропозиції з попередніх торгів.За розрахунками журналістів на підставі документів, це створило завищення до 61% від суми, виділеної на метизи. Болт клемний з гайкою для рейкових скріплень залізничної колії 22х75 коштував у пропозиції «Аконіту» 26 тис. грн./т без ПДВ, а у закупівельній ціні УЗ – 42 тис. 16 грн./т без ПДВ. Болт закладний з гайкою 22х175 – відповідно 25 тис. та 40 тис. 346 грн./т. Шайба пружинна двовиткова для залізничної колії d=25мм – 39 тис. 10 та 55 тис. 952 грн./т.НАБУ порушило провадження №52016000000000089, у якому розглядалися різні епізоди щодо підозрілих закупівель «Укрзалізниці». Детективи виявили мільйонні збитки для держави, але для доведення злочину у суді потрібно було довести незаконність переведення закупівлі на «УПП УЗ» для ліквідації відкритих торгів.Залізничники стверджували, що «УПП» на відміну від «Укрзалізничпостачу» займається господарською діяльністю, а тому не є замовником у розумінні закону про держзакупівлі. НАБУ наприкінці 2016 року звернулось у Господарський суд Києва з вимогою визнати недійним договір між «УПП УЗ» та Коростенським заводом.У позові НАБУ наводило аргументи: «УПП УЗ» є рідним підприємством для «Укрзалізниці»; зі статуту очевидно, що у нього є дві різні мети – задовольняти потреби залізниці та вести комерційну діяльність; проведення закупівлі кріплень у афілійованого підприємства – це задоволення потреб залізниці, а не комерційна діяльність, оскільки держпідприємство лише пересилало папірці та перераховувало кошти; продукція йшла напряму від виробника у депо; коростеньці не є виробниками російських болтів; тому проводити закупівлю без тендеру «УПП УЗ» не мала права.НАБУ також посилалось на роз'яснення Міністерства економічного розвитку, яке контролює тендерну діяльність України.«Укрзалізниця» виставила контраргументи: НАБУ не має права на позов; «УПП УЗ» веде саме комерційну діяльність, що підтверджується наказом від 2 листопада 2015 року про встановлення націнки на елементи скріплення при реалізації підприємствам залізничного транспорту в розмірі 0,6%. Залізниця наказала зашити в ціну закупівлі додаткові гроші та назвала їх комерційним прибутком, на підставі чого вважала свою «прокладку» підприємством, що веде комерційну діяльність і могла не проводити відкриті торги.Суддя Ростислав Сташків вирішив, що заробити 0,6% маржі від свого власника, переплативши за товар до 61%, – саме це й є комерційною діяльністю, якою повинні займатись державні підприємства. Роз'яснення МЕРТу не змінило його переконання.У позові була й інша частина. Залізниця по ходу вирішила збільшити угоду зі 151 млн ще на 10 млн грн., і зробила це руками керівника «УПП УЗ» Володимира Харлана. НАБУ вказувало, що той не мав права підписувати відповідні документи. Залізниця підтвердила, що чоловік справді не отримав вчасно дозволу, однак оскільки сама вона претензій до його дій не виказувала, то все нормально. Суддя знову вирішив на користь «УЗ», визнавши законною угоду, по якій щонайменше 76 млн грн. прокачали з завищенням у 67%.У квітні 2016 року правління «Укрзалізниці» (Євген Кравцов, Сергій Михальчук, Оксана Маріна – за, німець Хофсаесс – утримався) перекинуло закупівлю метизів на «УПП» (нова назва «ЦУП»). Окрім Коростенського заводу частину підряду провели через державний «Гніванський завод спецзалізобетону». Керівники цих заводів передали офіційного листа з пропозицією постачати метизи у півтора рази дешевше – замість 93 млн грн. пропонувалось за 63 млн грн.Залізниця скасувала цей тендер, вимагаючи від постачальника нотаріально засвідчувати оригінали документів. Паралельні торги через філію «Центр забезпечення виробництва» теж пройшли «правильно». Там метизи виокремили, але змішали їх з іншими болтами, яких не було у лінійці товарів інших постачальників. За відсутності справжніх конкурентів формально «відкриті» торги ціною 110 млн грн. отримала фірма «Максмед Інтернешнл».