Редакція «Наших грошей» провела розслідування цін на залізничні матеріали для «Укрзалізниці» та виявила стійку переплату порівняно зі світовими котируваннями. Дослідження охопило період з 2011 року і показало, як змінювалася вартість рейок та бандажів у державних закупівлях.
Методологія аналізу базувалася на порівнянні гривневих цін з тендерів, переведених у доларовий еквівалент за курсом НБУ, з котируваннями гарячого металопрокату від «Metal Bulletin» на дату проведення торгів. Редакція також мала доступ до даних «Металл-Эксперт» щодо експортних цін України на сталевий гарячекатаний рулон, однак відмінності між джерелами виявилися незначними.
Рейки від монополіста
Дані про ціни рейок Р-65 від ТОВ «Метінвест-СМЦ» охоплюють період від 2011 року. У абсолютному вираженні найвищі ціни — по $1121 за тонну — спостерігалися за часів президентства Віктора Януковича та керівництва «Укрзалізниці» донецькими управлінцями. Однак абсолютні показники вартості металу мало інформативні, оскільки світові ціни на сталь у той період також були значно вищими.
Більш показовим виявився аналіз відносної різниці між закупівельними цінами та світовими котируваннями. Цей показник демонструє, у скільки разів рейки, придбані «Укрзалізницею», перевищували вартість аналогічного металопрокату на світовому ринку. Саме цей коефіцієнт, на думку редакції, відображає «апетити» як державного перевізника, так і постачальника.
Парадоксально, але за часів донецького правління «дельта» переплати була нижчою, ніж після Революції гідності. Найбільша переплата спостерігалася у червні 2015 року. Тендер «Укрзалізниці» відбувся 23 червня 2015 року, а вже 25 червня була укладена додаткова угода зі зниженням ціни.
Дані про цінові коливання після тендеру 2014 року відсутні. Можливо, зміни відбувалися, але революційні обставини перешкодили їх публікації у «Віснику держзакупівель». Водночас 2014–2015 роки характеризувалися різким зростанням курсу долара, що об'єктивно пояснювало коливання гривневих тендерних цін.
Парадокс світового тренду
У 2015 році світові ціни на гарячий прокат впали майже у півтора рази. Цей понижувальний тренд мав тривалий характер. Однак у закупівельній політиці «Укрзалізниці» цей світовий тренд не відобразився. Через чотири місяці після червневого тендеру залізничники провели новий торг, на якому рейки від Ахметова стали ще дорожчими порівняно зі світовими котируваннями.
Лише у квітні 2016 року «дельта» переплати різко впала, однак знизилась лише до рівня часів Януковича. Після цього показник знову почав зростати.
Останній тендер, на який редакція мала дані, передбачав закупівлю рейок на суму 2,32 млрд грн. Його проведення постійно відкладається. З одного боку, юристи компанії «Максмед Інтернешнл» намагалися його оскаржити. Нещодавно тендер через господарський суд Дніпропетровської області заблокувала компанія «Дімітріс трейд» Максима Матвєєва. На момент публікації матеріалу засідання було призначено на 11 липня.
На самому тендері очікується розпил на користь Ахметова. Серед скаржників на торги подалася компанія «Євроклінсервіс», яка виступає спаринг-партнером «Максмеда» на різних торгах, однак вона не завантажила документи в «Прозорро», тому її навряд чи можна розглядати як серйозного учасника.
Реальними конкурентами залишаються ТОВ «Метінвест-СМЦ» Ахметова та ТОВ «Скинест Рейл Юей» — дочірнє підприємство великого естонського виробника. Однак естонська компанія вийшла на тендер з рейками виробництва ахметівської «Азовсталі», тобто тими самими матеріалами, що й сам «Метінвест». Це означає, що незалежно від результату торгів «Укрзалізниця» отримає рейки Ахметова, а гроші за них отримає саме Ахметов. Очікувана ціна рейок дещо перевищує переплату часів Януковича.
Бандажі та монополія
ТОВ «Інтерпайп» традиційно утримує монопольне становище на ринку колес для «Укрзалізниці». Редакція витягла з архівів «Вісника держзакупівель» та платформи «Прозорро» постмайданні ціни на бандажі — ободи на колесах, функціонально аналогічні автомобільним шинам. Порівняння проводилося за тією ж методикою, що й для рейок, з використанням котирувань «Metal Bulletin».
Максимальна переплата за бандажами спостерігалася у червні 2015 року за прем'єр-міністра Арсенія Яценюка та в.о. керівника «Укрзалізниці» Максима Бланка. Бланк був менеджером з групи Леоніда Юрушева, який веде бізнес разом з нардепом Андрієм Іванчуком.
У 2016 році, як і у випадку з рейками, «дельта» переплати знизилася. Однак у 2017 році показник знову почав зростати. Редакція залишає відкритим питання: чи криза на ринку металу дійсно завершилася, чи держава знову готова дотувати вітчизняних виробників мільярдами гривень?