Засніжена траса біля Рівного, грудень 2014 року. На узбіччі зупиняються дві іномарки. З однієї виходить чоловік за 50 років — Іван Петрович Тимощук, сільський голова Обарова. Його зустрічають двоє чоловіків: Павло Солодкий з Одеси та Сергій, посередник у земельних угодах. У руках Солодкого — модель паруснику з трьома щоглами як подарунок.
Солодкий шукає 25 соток землі біля місцевого ставка, неподалік парк-готелю «Швейцарія», яким керує колишній зять президента України. Місце престижне, ціна — тисяча доларів за сотку. Сім соток Солодкий мав викупити у приватного власника, а ще 18 соток домовляється безпосередньо з сільським головою.
Під час розмови, яка тривала менше шести хвилин, Тимощук озвучує схему, за якою вирішуються земельні питання в селі. Він пояснює, що з 18 тисяч доларів частину грошей мусить розподілити голам депутатських комісій — по тисячі доларів кожному з одинадцяти депутатів, які мають проголосувати за виділення ділянки. Решта коштів піде землевпорядникові та секретарю сільради. Крім того, сільський голова обіцяє за власні кошти перенести з ділянки електричні стовпи та трансформатор, закладаючи для цього 20 тисяч гривень зі своїх заощаджень.
На тілі Павла Солодкого мікрокамера. Оперативники Управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією рівненської міліції записали всю розмову.
Після кількамісячних негласних слідчих дій 17 березня 2015 року Івана Тимощука затримали з хабарем у розмірі 18 тисяч доларів — за курсом того часу це становило 504 тисячи гривень, суми, достатньої для придбання нової однокімнатної квартири у Рівному. Того ж дня затримали й підприємця-землевпорядника Тараса Якобчука, який займався оформленням документів на виділення земельної ділянки.
На той момент на Рівненщині жодного сільського голову не затримували з таким розміром хабара. Тимощук отримав прізвисько «Ваня-півмільйона». Суд відсторонив його від посади на час досудового розслідування, взяв під варту і призначив заставу у розмірі 548 тисяч гривень. Родичі внесли заставу.
На початку серпня 2015 року прокуратура затвердила та скерувала до суду обвинувальний акт щодо голови Обарівської сільської ради та його пособника у отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу це передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Після передачі справи до суду відсторонення від посади закінчилось, і Тимощук повернувся до обов'язків сільського голови до перевиборів у жовтні 2015 року.
У вересні 2016 року прокуратура додала до обвинувачення ще два: шахрайство та незаконне зберігання боєприпасів. За словами прокурора, Тимощук взяв 12 тисяч гривень і 700 доларів США за обіцянку «домовитися» з «Рівнеобленерго» щодо перенесення ліній передач за межі земельної ділянки, але цього не відбулося. Під час обшуку в його кабінеті знайшли 18 бойових патронів калібром 9 міліметрів.
Три роки без результату
На момент підготовки матеріалу йшов третій рік після затримання Тимощука, але вироку досі не було. Прокурор Андрій Войтюк пояснює затримку справи впливом змін законодавства. За його словами, справа ускладнилась через захисника, який часто просить відпустки та відрядження, хоча адвокат самозайнятий.
Адвокат Андрій Колесник заперечує: «Жодного разу з вини сторони захисту затягування процесу не було». Він наводить приклади, коли потерпілий не з'являвся на засідання, двічі відкладалось через відсутність паспорта, оскільки потерпілий проходив як засекречена особа. Колесник також згадує випадки, коли прокурор звинувачував захист у затягуванні та надсилав листи суду з вимогою пришвидшити розгляд, але сам не з'являвся на засідання, беручи відпустку.
Головуючий суддя Рівненського районного суду Сергій Сидоренко вказує на об'єктивні причини затримки. Справа розглядається колегіально, оскільки передбачене покарання перевищує 10 років позбавлення волі. Суддя намагається призначати розгляд щомісяця, але період відпусток ускладнює роботу. Крім того, новий захисник другого підсудного потребує часу для ознайомлення з матеріалами справи.
Прокурор Войтюк прогнозує, що справа піде швидше, оскільки свідків уже допитали, а дослідження матеріалів кримінального провадження завершується. За його прогнозом, протягом засідань у липні-серпні дослідять усі прокурорські докази, восени заслухають сторону захисту, а до кінця року буде вирок.
Суддя Сидоренко також прогнозує вирок на осінь того року. Адвокат Колесник ухиляється від прогнозування, зазначаючи, що хотів би швидшого розгляду, але не все залежить від нього.
На одному з засідань у 2016 році Тимощук частково визнав свою вину, але не пояснив у чому саме. Редакція спробувала запитати у самого Тимощука, але не змогла дозвонитися. На одному з номерів озвався чоловік, який назвався Іваном Петровичем Тимощуком і повідомив, що він бухгалтер екс-сільського голови і два місяці не може до нього додзвонитися, припускаючи, що той «поїхав відпочивати». Однак Тимощук не може залишати Обарів без дозволу слідства.
З лютого 2016 року Іван Тимощук зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності якої — торгівля автозапчастинами.