Екс-голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, відсторонений від посади, розпочав новий судовий процес в Окружному адмінсуді Києва. На відміну від кримінального провадження, де НАБУ та САП доводять його причетність до незаконних дій, у цій справі він намагається довести, що не несе особистої відповідальності за прийняті рішення.
Сутність позову полягає в тому, що адвокати Насірова стверджують: його функція як голови ДФС була суто церемоніальною. За їхньою версією, він лише формально підписував документи, які надходили з місцевих податкових адміністрацій, і не мав обов'язку аналізувати їхній вміст. Таким чином, вся відповідальність за надання розстрочок податкових боргів мала б лежати на регіональних податківцях.
Процедура розгляду справи викликає запитання щодо прозорості. 12 липня 2017 року відбулося перше й останнє відкрите засідання. Головуючий суддя Євгеній Аблов та судді Ігор Смолій та Павло Григорович вирішили розглядати справу у письмовому провадженні, що означає розгляд на основі наявних у суду матеріалів без публічних слухань. Рішення мало бути винесено до 5 серпня.
Переходу до закритого режиму передувала суперечка щодо явки сторін. Державна фіскальна служба не з'явилася на засідання, хоча була повідомлена. У листі від 20 червня ДФС повідомила, що отримала судову ухвалу без копії тексту позову та додатків, і попросила надіслати відсутні документи та перенести засідання. Представники Насірова – адвокати Олександр Лисак та Олександр Лещенко – виступили проти перенесення, стверджуючи, що за період з 20 червня до 12 липня представник ДФС мав достатньо часу, щоб ознайомитися зі справою. Суд погодився з цією позицією.
Спеціалізована прокуратура САП дізналася про позов з відкритих реєстрів судових справ. Прокурори намагалися залучитися до процесу як третя сторона, однак суд відмовив їм у цьому. Обґрунтуванням послужило твердження, що досудове розслідування проводить НАБУ, тому рішення у цій справі не може вплинути на права САП. Крім того, суд вимагав додаткових підписів на документах прокуратури. САП подала повторну заяву про залучення, але результат залишається невідомим, оскільки письмове провадження не є публічним.
Аргументація захисту Насірова спирається на Наказ №574 Міндоходів від 2013 року та Податковий кодекс. Адвокати стверджують, що голова ДФС не повинен був аналізувати фінансовий стан фірм, яким надавалася розстрочка, і не міг відмовити у розстрочці за наявності позитивного висновку територіальних органів ДФС. На засіданні адвокат Лещенко прямо заявив, що функція Насірова була «церемоніальною» – він лише технічно ставив підпис, звіряючи перелік документів.
Суддя Аблов виразив скепсис щодо цієї позиції, запитавши, де в законодавстві написано, що вищестоящий орган при затвердженні не повинен аналізувати документи. Однак адвокат підтвердив, що саме так вони розуміють процедуру.
Позиція САП суттєво відрізняється. Прокурор Андрій Перов вказав на те, що за даними досудового розслідування НАБУ, Насіров з травня 2015 по березень 2016 року незаконно прийняв рішення про розстрочення платежів з рентної плати на понад 2 млрд грн для фірм «Надра Геоцентр», «Фірма «Хас» та «Карпатнадраінвест», підконтрольних нардепу Олегу Онищенку. Слідство стверджує, що підстав для надавання розстрочки, передбачених законодавством, не було.
Особливо важливим САП вважає той факт, що Насіров продовжував надавати розстрочення цим фірмам після того, як вони не погасили попередньо надану розстрочку. Третій абзац пункту 100.9 Податкового кодексу чітко вказує, що у такому разі рішення про нову розстрочку «приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням» голови ДФС чи його заступника. Таким чином, САП наголошує, що Насіров не може посилатися виключно на «технічну» функцію.
Прокурор Перов також звернув увагу на те, що Насіров фактично просить суд роз'яснити положення законодавства та усунути його розбіжності, а не захистити свої права від порушень з боку органів державної влади. За його словами, такі питання мав би розглядати Конституційний суд, який єдиний в Україні може тлумачити закони. Крім того, прокурор зауважив, що Насіров подав позов як фізична особа, а не як суб'єкт владних повноважень, що також ставить під сумнів компетенцію адміністративного суду.
У кримінальному провадженні НАБУ поряд із Насіровим фігурує директор Департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков. Він також відстоює позицію, що вся відповідальність лежить на місцевих податкових інспекціях. Однак за даними слідства, Новіков, виконуючи вказівки Насірова, розсилав у місцеві ДПІ так звані «алгоритми» з переліком фірм, яким потрібно було надати розстрочення.
Щодо кількості відмов у розстроченні, ДФС надала розмиту відповідь, зазначивши лише, що у 2015–2016 роках окремим платникам податків направлялися відмови, основними причинами яких були порушення вимог Порядку розстрочення та постанови №1235 Кабміну від 10 грудня 2010 року. Адвокатам Насірова невідомо, чи були конкретні випадки його відмови у наданні розстрочки.
Результат цього адміністративного процесу може мати несподіваний вплив на кримінальне провадження. Керівники місцевих податкових адміністрацій з тривогою спостерігають за розвитком подій. Якщо адміністративний суд задовольнить позов Насірова, це де-факто перекине звинувачення з керівника фіскальної служби на його підлеглих у регіонах, хоча де-юре формально це не змінить статус справи.