Кримінальне провадження про привласнення понад 27 млн гривень під час закупівель обладнання Южно-Українською АЕС майже три роки перебувало в архівах миколаївської поліції, перш ніж його у 2016 році перехопило Національне антикорупційне бюро. За словами прокурора САП Сергія Козачини, справа просто лежала в сейфі слідчого управління Нацполіції Миколаївської області з 2013 по 2016 рік. Розслідування виявило, що місцеві правоохоронці отримували частину коштів, отриманих внаслідок маніпуляцій з тендерами, про що свідчать матеріали негласних розшукових дій та покази свідків.
Підозрюваний у справі Артем Кім, син колишнього в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Віссаріона Кіма, затриманий 2 серпня 2017 року в аеропорту «Бориспіль». Він стверджує, що їхав закордон на тиждень і планував повернутися. Проте слідство вважає його причетним до пособництва у заволодінні групою осіб коштами атомної станції.
Схема передбачала участь двох фіктивних підприємств – ТОВ «Арстрейд» та ПАТ «Уніс-Центр», фактичним керівником яких був близький друг Артема Кіма підприємець Дмитро Лисенко. Завдяки посадам батька Артема на посту керівника ЮУАЕС (2007–серпень 2012) та в.о. президента «Енергоатома» (серпень 2012–червень 2013), ці посередницькі компанії отримали змогу перемогти на тендерах.
Перша закупівля відбулася у липні 2012 року: ЮУАЕС придбала у ТОВ «Арстрейд» загальноблочний щит постійного струму за 12,37 млн гривень. Друга – у січні 2013 року: ЮУАЕС купила у ПАТ «Уніс-Центр» щити КТПСН за 31,13 млн гривень. За розрахунками слідства, учасники схеми незаконно заволоділи 27,94 млн гривень через завищення цін, що підтверджено судовими експертизами.
Обидві компанії виступали посередниками між атомною станцією та реальним виробником – Корпорацією «Харківський електрощитовий завод Елетекс С». Транспортні накладні показують, що завод навіть самостійно поставив обладнання ЮУАЕС без участі посередницьких фірм. Колишній фінансовий директор заводу, оголошений у розшук, розповідав у НАБУ, що виробник давно прагнув працювати з підприємствами «Енергоатома», але корумпована система це унеможливлювала. Можливість з'явилася завдяки Лисенку, який через Артема Кіма сприяв їхньому входженню на тендери.
ТОВ «Арстрейд» та ПАТ «Уніс-Центр» не мали власних виробничих потужностей і штату, окрім бухгалтера Світлани Костянецької, яка вела звичайну та «чорну» бухгалтерію обох підприємств. Вона та її син Антон Костянецький, який очолював «Уніс-Центр» у 2013–2014 роках, оголошені у міжнародний розшук. Колишні керівники обох компаній підтвердили слідству, що були номінальними ставленицями Лисенка і виконували лише його вказівки.
Директор «Арстрейда» уже уклав угоду зі слідством щодо фіктивного підприємництва. Представник «Уніс-Центру» спочатку показував, що знав про узгодження входження на торги ЮУАЕС з Віссаріоном та Артемом Кімами, але згодом відмовився від цих показів. За даними слідства, після першого допиту цього свідка Лисенко і президент DARA Group Едуард Самоткал телефоном узгоджували, як повпливати на нього для отримання «нормальних» показів.
Самоткал, підозрюваний у справі, мав зв'язки у правоохоронних органах, які підтримували групу. Він перебуває у міжнародному розшуку, можливо переховується у Чехії або Іспанії, де володіє нерухомістю. Дмитро Лисенко є братом колишнього заступника начальника Управління СБУ у Миколаївській області у 2012–2014 роках. Саме це управління СБУ порушило один з епізодів провадження, після чого передало його в місцеве МВС, де справа осіла на полиці.
Гроші виводилися через низку фіктивних миколаївських фірм – ТОВ «Платинум Систем», ТОВ «Ремтех-Проект», ТОВ «Моноліт Маркетинг» та ТОВ «Соборное-2». Один із засуджених за цією схемою відшкодував державі 1,4 млн гривень. За показами іншого засудженого, після переведення коштів з АЕС на фіктивні підприємства та зняття готівки в банку, частину грошей передавали до Києва. Щопятниці після зняття готівки приїжджала особа, яка забирала ці кошти.
У справі вручено підозри 14 особам, п'ять з яких перебувають у розшуку. Крім вже названих, НАБУ і САП оголосили в розшук Дмитра Сколова, колишнього заступника головного інженера ЮУАЕС та екс-начальника Управління виробничо-технічного комплектування атомної станції. У 2011–2013 роках Соколов курував проведення тендерів на ЮУАЕС, зокрема щодо електрообладнання. Він також проходить організатором у справі про «кіотські гроші» – групі осіб вменяється замах на заволодіння 336,01 млн гривень, отриманих Україною за Кіотським протоколом, при закупівлі LED-світильників для соціальної інфраструктури по всій країні. Соколов втік до Білорусі у червні 2016 року, одразу після перших затримань по справі «кіотських грошей».
У персональному комп'ютері Артема Кіма, вилученому під час обшуку, знайдено документи, що підтверджують його участь у схемі. Він також фігурує у «чорній» бухгалтерії Костянецької. За даними слідства, Кім впливав на колишню дружину та тестя, які згодом надали НАБУ узгоджені з ним покази.
ПАТ «Уніс-Центр» виграв тендери з квітня 2012 по березень 2013 року на загальну суму 98,88 млн гривень, з яких 28,95 млн гривень надійшло від Запорізької АЕС, а решта – від ЮУАЕС. ТОВ «Арстрейд» у період з липня 2012 по листопад 2013 року виграв тендери ЮУАЕС і НАЕК «Енергоатом» на суму 25,74 млн гривень.
7 серпня САП скерувала до суду апеляцію на ухвалу Солом'янського райсуду Києва щодо запобіжного заходу для Кіма. Йому було обрано домашній арешт з носінням електронного браслета та здачею всіх паспортів. Спеціалізована прокуратура просить тримання під вартою з альтернативою – заставою у розмірі 27 млн гривень.