На селищі Чабани під Києвом мешканці зіткнулися з різким зростанням тарифів на опалення. Якщо минулого сезону вони сплачували 1299 грн за гігакалорію або 42 грн за квадратний метр, то нині ставка піднялась до 1920 грн/Гкал та 66 грн/кв.м. Для власника двокімнатної квартири площею 50 кв м це означає щомісячні видатки на опалення у розмірі 3300 грн замість попередніх 2100 грн.
Пояснення цінового стрибка надала в.о. керівника комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Л. Гуменна. За її словами, причиною стали великі видатки на утримання старовинної котельні. Однак це пояснення викликало запитання у місцевих активістів, оскільки жодного детального фінансового обґрунтування не було надано.
Парадокс у тому, що 28 вересня того ж року «Києво-Святошинська тепломережа» уклала угоду з ТОВ «Спецкомбудмонтаж» на реконструкцію чабанської котельні з переводом на альтернативне паливо вартістю 4,87 млн грн. Таким чином, держава інвестує значні кошти у модернізацію обладнання, яка мала б знизити видатки на опалення, а тарифи при цьому зростають.
Цьогоріч уряд передав компетенцію встановлювання тарифів на опалення з альтернативного палива місцевим органам влади. Це означає, що рішення про підвищення тарифів у Чабанах було прийнято голосуванням депутатів Київської обласної ради, а не регулятором НКРЕКП.
Процес закупівлі робіт для котельні у Чабанах відбувся без відкритих торгів. Оскільки очікувана вартість була визначена менше ніж 5 млн грн, замовник мав право укласти договір без аукціону. Контракт передбачав завершення всіх робіт до кінця року, щоб модернізована котельня почала працювати у поточному опалювальному сезоні.
ТОВ «Спецкомбудмонтаж» почало отримувати підряди від комунальних підприємств, підпорядкованих Київській облраді, наприкінці 2016 року. Спочатку це були невеликі контракти, але з липня 2017 року компанія почала виграти більші тендери на реконструкцію котелень з переводом на альтернативне паливо вартістю близько 5 млн грн кожна.
Однак у деяких випадках конкуренція на торгах ускладнювала процес. Влітку 2017 року для тієї ж чабанської котельні було оголошено тендер з очікуваною вартістю 5,21 млн грн. На аукціон подалось чотири пропозиції. ТОВ «ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання» запропонувало виконати роботи за 3,23 млн грн – на 1,98 млн грн дешевше за очікувану вартість. Однак комісія відхилила цю пропозицію, посилаючись на те, що учасник не розписав у своїй заявці, скільки днів з 45 відведених на всі роботи займе доставка самої котельні на об'єкт. Замовник вимагав, щоб обладнання привезли не пізніше ніж через вісім днів після старту робіт. Перемогу на аукціоні отримав «Спецкомбудмонтаж» з пропозицією 4,75 млн грн. Згодом цей тендер скасували, змінили тендерну документацію і видали підряд обраному підрядникові без проведення торгів.
Аналогічна схема повторилась у Тетієві. У липні 2017 року там оголосили тендер на реконструкцію котельні з очікуваною вартістю 5,18 млн грн. Три фірми подали пропозиції, і Коростенський завод запропонував виконати роботи за 4,58 млн грн. Цей тендер також скасували, обґрунтовуючи це «відсутністю подальшої потреби». Через два місяці без проведення торгів уклали угоду з «Спецкомбудмонтажем» вартістю 4,78 млн грн.
Ще більшу економію можна було б досягти на реконструкції котельні у санаторії «Барвінок» у Боярці. При очікуваній вартості 5,22 млн грн Коростенський завод запропонував виконати роботи за 3,68 млн грн. Однак пропозицію знову відхилили через те, що учасник не вказав обов'язок доставити котельню за вісім днів, хоча обіцяв виконати всі роботи у встановлений замовником термін 45 днів. Перемогу отримав «Спецкомбудмонтаж» за 4,68 млн грн.
У цих торгах регулярним конкурентом «Спецкомбудмонтажу» виступало ТОВ «Промінада лтд». Ця фірма почала вигравати тендери у 2017 році і отримала підряди на реконструкцію двох котелень у Переяслав-Хмельницькому по 4,90 млн грн кожна без проведення торгів, а також однієї у Бородянці за 4,93 млн грн. У останньому випадку були відкриті торги, і Коростенський завод виграв аукціон з пропозицією 3,93 млн грн. Однак його пропозицію відхилили через претензії до банківської гарантії, і перемогу віддали «Промінаді» з пропозицією на мільйон гривень дорожчою.
Власницька структура обох компаній, які отримали основні контракти, виявляє цікаві зв'язки. За даними «Youcontrol», київське ТОВ «Спецкомбудмонтаж» зареєстроване на ТОВ «Укрінвестпромпроект». Останнє належить навпіл мешканцю чернігівського Ніжина Олександру Захарову та ТОВ «Агентство розвитку державно-приватного партнерства».
ТОВ «Агентство розвитку державно-приватного партнерства» належить киянкам Юлії Гурєєвій і Олені Стаськевич, які мають по 20% статутного капіталу. Основним власником є Євген Радченко з Київщини. До березня 2016 року Радченко очолював державне підприємство «Центр розвитку державно-приватного партнерства», підпорядковане Міністерству регіонального розвитку, яке раніше очолював Володимир Гройсман. Нині це ДП очолює Петро Ковальчук, який одночасно є підписантом ТОВ «Екотеплопостач», чиїми бенефіціарами значаться Захаров і Радченко.
Євген Радченко також керує Громадською спілкою «Експертна рада управителів житла». До засновників цієї організації входять «Агентство розвитку державно-приватного партнерства», київське ТОВ «Цифрал-сервіс плюс» (власники Олексій Безсмертний і Олена Великодна), а також дві вінницькі фірми – ПП «Бокуд» Юрія Олешка, який працює на ринку житлово-комунальних послуг, і ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання».
ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання» належить вінницьким комунальникам. Серед засновників – начальник МКП «ЖЕК № 15» Сергій Браславський, його заступник Василь Чернюк, в.о. начальника інспекції водних ресурсів Валентина Чернятинська, чий чоловік Олександр Чернятинський очолює КП «Вінницяоблводоканал». До складу засновників входить також вінничанка Ірина Коваль.
ТОВ «Промінада лтд» зареєстрована у Києві на мешканця Вишгорода Сергія Климнюка.
До цього обласна влада вирішувала проблеми котелень іншим способом. Без конкурсу вона видавала «Інвестиційні проекти» приватним структурам, які, замінюючи державні котельні на свої, ставали довгорічними регіональними монополістами. Більшість таких проектів дістались фірмам з оточення лідерів УДАРу Віталія Кличка та Артура Палатного. Однак деякі об'єкти навіть цих інвесторів не зацікавили, тому освоєння бюджетних коштів пройшло стандартною схемою закупівель без торгів.