Система дисциплінарного контролю за адвокатурою в Україні функціонує за принципом взаємної лояльності. Журналісти «Наших грошей» протягом тривалого часу спостерігали судові засідання і виявили, що перенесення слухань трапляється набагато частіше, ніж розгляд справ по суті. Причина часто криється в діяльності захисників, які свідомо затягують розгляд, не з'являються до суду або залишають залу засідання без пояснень.
Формально громадяни, судді, детективи та слідчі можуть подати скаргу на адвоката і навіть позбавити його свідоцтва. Однак на практиці це трапляється вкрай рідко. Дисциплінарні справи розглядають кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, які складаються з самих адвокатів і обираються адвокатами.
Дисциплінарний проступок може включати порушення вимог несумісності, присяги адвоката, правил етики, розголошення адвокатської таємниці, невиконання професійних обов'язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування та інші порушення, передбачені законом. За такі дії передбачені три види покарання: попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до року, або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів.
Обласні комісії адвокатури демонструють виразну лояльність до своїх колег. Прокурор Запорізької міської прокуратури №1 подала скаргу на адвоката, який рекомендував підзахисному не з'являтися на виклики правоохоронців, затягував досудове розслідування і сам не приходив на засідання. Коли адвокат все ж з'являвся, він приходив п'яним, через що слідчі дії переносилися. Під час зауважень прокурора щодо запізнень адвокат нецензурно її лаяв, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого до прокуратури викликали наряд поліції. Незважаючи на свідків, аудіозаписи судових засідань і те, що адвокат уже притягувався до дисциплінарної відповідальності, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Запорізької області лише зупинила йому право на заняття діяльністю на шість місяців, замість позбавлення свідоцтва.
Рішення обласної комісії можна оскаржити до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом 30 днів. Однак система має вбудований механізм, який захищає адвокатів від справедливого покарання. Термін притягнення до дисциплінарної відповідальності обраховується з дня скоєння проступку. Поки справа доходить до вищої комісії, річний термін часто спливає, і справу просто закривають. Крім того, вища комісія часто дає непрямі вказівки обласним комісіям виправдати адвоката.
У Бориспільському міськрайонному суді Київської області адвокат шість разів не з'являвся на засідання, хоча знав про них, але не повідомив про причини. Чернігівська обласна комісія зупинила йому право на заняття діяльністю на шість місяців у лютому 2017 року. Однак адвокат оскаржив рішення у вищій комісії, пояснивши, що не приходити на суд йому наказав клієнт. Вища комісія відправила справу на повторний розгляд до обласної комісії, фактично дозволивши виправдати адвоката. Вища комісія погодилася, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування розгляду, але обласна комісія не обгрунтувала своє рішення про покарання.
Журналісти проаналізували всі 142 рішення вищої комісії за період з січня по липень 2017 року, доступні на її сайті. Результати показали, що вища комісія в більшості випадків легалізує хамську поведінку адвокатів на судах, їхній неприхід або самовільне залишення залі суду, а навіть рукоприкладство.
На рішення обласних комісій скаржаться переважно фізичні особи та представники підприємств. Таких скарг надійшло 85. З них 61 скарга була відхилена, 22 задоволені частково і лише дві задоволені повністю. Вища комісія не задовольняє навіть скарги, де йдеться про явне рукоприкладство.
У Кропивницькому на адвокатку поскаржилася інспектор з кадрів центральної районної лікарні. Адвокатка, яка була матір'ю працівниці лікарні, вимагала копію наказу про оголошення догани. Коли інспектор відмовилася видати копію, адвокатка з великою силою нанесла їй удар кулаком по голові. Іншій працівниці лікарні довелося розтягувати адвокатку від побитої інспекторки. Жінку шпиталізували до відділення реанімації центральної районної лікарні Кропивницького, а потім до обласного кардіологічного диспансеру, де вона лікувалася місяць. Обласна комісія відмовилася порушувати дисциплінарну справу, а вища комісія підтримала це рішення, не надавши жодних обґрунтувань. Члени комісії просто написали, що так проголосувала більшість.
Вища комісія також відхиляє скарги, де прослідковується конфлікт інтересів. Держчиновниця Галина Лазука, позбавлена волі на п'ять років з конфіскацією майна за отримання 500 доларів хабара, найняла адвоката Тараса Стрілецького. За її твердженням, адвокат був бездіяльний, допомагав стороні обвинувачення, а вся інформація, яку вона довірила адвокату, була ним передана прокурору. Вища комісія в рішенні зазначила, що адвокат займав правову позицію невинуватості Лазуки, що робило неможливим призначення їй умовного покарання.
Лазука перевірила робочу базу і виявила, що Стрілецький був зареєстрований за однією адресою з прокурором у її справі. На засіданні комісії адвокат пояснив, що прокурор є знайомим його дружини, був зареєстрований з ним за однією адресою, але не проживав у квартирі і на той час уже знятий з реєстрації. Таке пояснення влаштувало вищу комісію. Члени комісії зауважили, що суд не надсилав повідомлень про неналежне виконання професійних обов'язків, а скаржниця не звернулася зі скаргою після винесення вироку, хоча пройшло більш півроку. Адвокат залишився непокараним.
У липні 2017 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області зупинила Стрілецькому право на заняття діяльністю на шість місяців. Однак через два місяці він знову працював адвокатом, оскільки оскаржив рішення у суді. Представники комісії на судовому засіданні не з'явилися. Стрілецький аргументував, що втратить дохід, який є основним джерелом існування його сім'ї, оскільки на його утриманні перебувають дружина та двоє неповнолітніх дітей. Львівський апеляційний адміністративний суд, врахувавши, що адвокат здійснює представництво у 10 справах, а люди потребують кваліфікованої допомоги, поновив йому право на заняття діяльністю.
З 26 скарг, поданих адвокатами до вищої комісії, шість було задоволено, дев'ять задоволено частково і лише 11 отримали відмови. Деякі рішення про задоволення адвокатських скарг демонструють творчий підхід членів комісії до тлумачення норм.
Донецький прокурор подав до суду на місцевого адвоката В'ячеслава Соловйова за пропуск судового засідання без поважних причин і виграв справу. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія Донецької області на підставі судової ухвали застосувала до адвоката попередження. Однак адвокат оскаржив рішення у вищій комісії і залишився непокараним. Вища комісія вирішила, що ухвала була адресована голові комісії, а не самій комісії, і містила лише інформаційне повідомлення про неналежне виконання обов'язків, а не вимогу про покарання. Отже, карати адвоката не було необхідності.
Єдиний випадок за рік, коли вища комісія категорично виступила за позбавлення свідоцтва, стосувався житомирського адвоката Анджея Климчука зі справи Павла Гречківського. Правоохоронці затримали на хабарі арбітражного керуючого Олега Шляру, який брав гроші нібито для члена Вищої ради юстиції Павла Гречківського. За винагороду той мав забезпечити правильні рішення у господарських судах всіх інстанцій для приватної компанії. Гроші від компанії передавав Шляру юрист Анджей Климчук. Однак коли у Климчука забрали свідоцтво, він уже був відомою фігурою журналістських розслідувань і фігурантом кримінального провадження, хай навіть потерпілим. Адвокатська спільнота, не позбавивши Климчука свідоцтва, наривалася б на великий репутаційний скандал.
19 скарг до вищої комісії надійшло від кандидатів в адвокати, які складали іспит в регіональних комісіях. 11 отримали відмови, а вісім скарг задовольнили. 12 скарг подали представники судової та правоохоронної системи: п'ять від суддів, три від прокурорів (Військової прокуратури сил АТО, Полтавської міської прокуратури та Запорізької місцевої прокуратури №1), дві від детектива Національного антикорупційного бюро, одна від начальника департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури та одна в інтересах начальника Управління патрульної поліції в Чернівцях. З них частково задоволені лише три скарги.
Перша скарга надійшла від судді Червоноградського міського суду Львівської області. Вища комісія визнала, що адвокат скоїв дисциплінарний проступок, але не покарала його, оскільки термін притягнення до відповідальності сплив. Друга скарга від прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 стосувалася випадку, коли адвокат намагався в суді вдарити прокурора. Справу направили до обласної комісії на стадію перевірки відомостей про дисциплінарний проступок. Третя скарга від прокурора сил АТО: вища комісія скасувала рішення обласної комісії про відмову в порушенні дисциплінарної справи і спрямувала справу до комісії іншого регіону. Суть проступку адвоката у рішенні не вказана.
У сухому залишку маємо низку скарг на адвокатів, які хамлять суддям і прокурорам, зривають судові засідання, залишають залу суду без пояснень і по факту залишаються непокарані. При цьому кваліфікаційно-дисциплінарні комісії легко відбиваються від будь-яких закидів. Адвокат хамив судді? Суддя непідготовлений. Не прийшов на суд? Така була воля клієнта. Залишив залу? То адвокатська стратегія. А за стратегію свідоцтво не відбирають. Система дисциплінарного контролю не мобілізує адвокатів до дисципліни, а навпаки, легалізує їхню поведінку.