Механізм розподілу коштів на енергоринку України, закріплений у статті 15 закону «Про електроенергетику», передбачає чітку схему. Усі платежі від покупців електроенергії надходять до державного підприємства «Енергоринок», яке розподіляє їх між виробниками за встановленим алгоритмом: близько 50% отримують теплоенергетики, 40% — «Енергоатом», решта 10% ділиться між «Укргідроенерго», «Укренерго», ТЕЦ та альтернативними джерелами енергії. Гроші спрямовуються на погашення найстаріших боргів перед виробниками.
Цей порядок існує з часів президентства Леоніда Кучми і дозволяє уникнути конфліктів між великими покупцями та виробниками електроенергії, борги між якими вимірюються десятками мільярдів гривень.
На передодні Нового року 2017 року, 29 грудня 2016 року, сталася серія рішень, які порушили цей алгоритм. Того дня компанія «ДТЕК Павлоградвугілля», яка належить олігарху Ринату Ахметову, внесла до «Енергоринку» 635 мільйонів гривень боргу за спожиту електроенергію. Державне підприємство «Держвуглепостач» додало ще 51 мільйон гривень. За встановленим алгоритмом ці 686 мільйонів гривень мали розподілитися у пропорції 50:40:10 між теплоенергетиками, атомниками та іншими виробниками.
Однак того ж дня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла постанову № 2385 «Про перерахування коштів». Рішення було прийнято за пропозицією Ради Оптового ринку електроенергії, чотири з десяти членів якої офіційно представляють групу Ахметова.
Постанова передбачала два виключення з алгоритму. По-перше, гроші від шахтарів вирішили розраховувати не за старими боргами початку XXI століття, а за боргами, що виникли станом на 1 жовтня 2016 року. По-друге, комісія під керівництвом голови НКРЕКП Дмитра Вовка вирішила ділити кошти не за встановленою формулою, а «по справедливості».
Міністр енергетики Ігор Насалик затвердив розподіл 29 грудня 2016 року факсограмою №01/13-13532. За даними редакції, державні енергокомпанії отримали лише 10 мільйонів гривень, а компанії Ахметова — 676 мільйонів гривень. «Центренерго» отримала 5 мільйонів гривень, «Укрінтеренерго» — 5 мільйонів гривень, «ДТЕК Східенерго» — 210 мільйонів 845 тисяч гривень, «ДТЕК Задіненерго» — 329 мільйонів 99 тисяч гривень, «ДТЕК Дніпроенерго» — 135 мільйонів 560 тисяч гривень. Атомники та гідроенергетики не отримали нічого, хоча за алгоритмом мали отримати близько 300 мільйонів гривень.
Відповідальність за рішення розподілилася між кількома особами та установами. Члени НКРЕКП проголосували за постанову. Міністр енергетики Ігор Насалик затвердив обсяги розрахунків. Документ завізували директор Департаменту економіки та фінансів Міністерства енергетики та вугільної промисловості, директор Департаменту електроенергетичного комплексу цього ж міністерства та директор ДП «Держвуглепостач» А.В. Плюнгін.
Заступник гендиректора «Укргідроенерго» М.А. Левицький та віце-президент «Енергоатому» А.А. Айсін підписали листи від своїх державних підприємств, в яких не заперечували проти того, щоб не отримати грошей. Таким чином, державні енергокомпанії своїми руками дозволили Ахметову та його партнерам обійти встановлені правила.
Голова Служби безпеки України Василь Грицак напередодні цих рішень надіслав лист прем'єр-міністру Володимиру Гройсману. У листі Грицак попереджав, що ігнорування законного алгоритму розподілу коштів негативно відобразиться на «Енергоатомі» та «Укргідроенерго» і загрожує енергетичній безпеці держави. Грицак рекомендував «невідкладно розглянути питання щодо недопущення реалізації запропонованого Радою ОРЕ механізму розподілу коштів». Однак цей лист залишився без наслідків.
Дмитро Вовк, який очолює НКРЕКП, раніше працював у компанії «Рошен» та інвестиційній компанії «ICU». Компанія «ICU» веде фінансові справи президента Петра Порошенка та є бенефіціаром скупки євробондів «ДТЕКу». Гройсман не має впливу на рішення НКРЕКП, яка є незалежним регулятором.
Державні атомники сподівалися, що якщо вони піддадуться тиску та віддадуть 300 мільйонів гривень групі Ахметова, це їм зарахується у майбутньому. Однак замість цього апетит приватних енергокомпаній лише зріс.
Недавно «Енергоринок» взяв 2 мільярди гривень кредиту в «Ощадбанку». За офіційним обґрунтуванням, кредит призначений для погашення заборгованості перед енергогенеруючими компаніями «Центренерго», «Донбасенерго», «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Західенерго» та «ДТЕК Східенерго» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 18 жовтня 2017 року № 776-р. Розподіл цих коштів між державними та приватними компаніями залишається невизначеним, однак борги державним атомникам, за всіма ознаками, повертатися не будуть.