Детектив Національного антикорупційного бюро України 17 січня вручив Віссаріону Кіму повідомлення про підозру у співорганізації заволодіння коштами під час закупівель на Южно-Українській АЕС. Йому інкримінують розкрадання 10,52 млн грн при закупівлі загальноблочного щита постійного струму у 2012 році. Солом'янський райсуд Києва 23 січня визнав підозру обґрунтованою та обрав запобіжний захід у вигляді застави розміром 1,76 млн грн, яку мав внести протягом п'яти днів. Колишній в.о. президента ДП НАЕК «Енергоатом» та гендиректор ЮУАЕС категорично відкидає висунуту підозру, вважаючи справу замовною.
Досудовим розслідуванням до 6 лютого на Кіма покладено низку обов'язків: здати паспорти та документи для виїзду закордон, прибувати на виклик детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з працівниками ЮУАЕС, «Енергоатома», ПрАТ «СКБ «Електрощит», Корпорації «Харківський електрощитовий завод – Елетекс – С» та іншими підозрюваними.
Віссаріон Кім очолював ЮУАЕС у 2007–2012 роках, а виконував обов'язки президента НАЕК «Енергоатом» з серпня 2012 по червень 2013 року. З квітня 2014 року він є директором ТОВ «Інститут підтримки експлуатації АЕС». Засновниками цього підприємства є ТОВ «Компанія «Норми і технології» (45%), а також Геннадій Вінник, Віктор Васильченко, Ігор Симонов та Іван Білодід. Останній раніше представляв на тендерах компанію «Skoda JS», яка вигравала виключно підряди в системі «Енергоатома». Засновником і директором «Компанії «Норми і технології» є адвокат Геннадій Барабаш, який намагався очолити Одеське територіальне управління НАБУ. Барабаш раніше працював директором з правового забезпечення ДП НАЕК «Енергоатом». Одним із адвокатів Віссаріона та його сина Артема Кімів є Дмитро Щербина, який також представляє інтереси кількох кіпрських компаній, що оскаржують вирок А. Кашкіну щодо конфіскації 1,5 млрд дол. до держбюджету.
Схема розкрадання розгорнулася у 2012–2013 роках, коли ЮУАЕС закупила електрощитове обладнання загальною вартістю 43,50 млн грн. У липні 2012 року станція придбала у ТОВ «Арстрейд» загальноблочний щит постійного струму за 12,37 млн грн. У січні 2013 року ЮУАЕС купила у ПАТ «Уніс-Трейд» щити КТПСН за 31,13 млн грн. Судові експертизи встановили, що учасники схеми незаконно заволоділи 27,94 млн грн шляхом завищення цін укладених договорів.
Кримінальне провадження розпочала миколаївська міліція у 2013 році, однак справа не просувалася до 2016 року, допоки її не взяло на опрацювання НАБУ. Під час обшуків детективи виявили «чорну» бухгалтерію з розписаним розподілом виведених коштів, де зафіксували представників правоохоронних органів та АМКУ.
Організаційна структура змови включала кількох ключових фігур. Екс-депутат Криворізької міськради, президент «ДАРА Груп» Едуард Самоткал підтримував групу своїми зв'язками, однак нині переховується від слідства. Підприємець Дмитро Лисенко, якого називають головним організатором схеми, є братом екс-заступника начальника управління СБУ у Миколаївській області та близьким другом Артема Кіма. Син Віссаріона Кіма Артем Кім підозрюється у пособництві в заволодінні групою осіб коштів ЮУАЕС і перебуває під домашнім арештом. У серпні 2017 року йому вручили підозру у пособництві.
Реалізація схеми стартувала у березні 2012 року, коли ЮУАЕС оголосила про намір придбати низьковольтну електричну апаратуру. На тендер надійшли пропозиції від шести фірм, однак до оцінки допущені були лише дві – ПАТ «Уніс-Центр» та ТОВ «Арстрейд», обидві з орбіти Едуарда Самоткала. Це були найдорожчі пропозиції. Перемогу отримав «Арстрейд» із заявкою 12,37 млн грн. Судовий експерт згодом встановив розмір переплати 10,52 млн грн.
У жовтні 2012 року ЮУАЕС вирішила придбати щити КТПСН. На цей тендер прийшло три учасники, однак до розгляду цінових пропозицій допущені були знову ж таки «Уніс-Центр» та «Арстрейд». Перемога дісталась «Уніс-Центру» із ціновою пропозицією 31,13 млн грн. Судовий експерт констатував переплату 17,42 млн грн. В обох випадках йшлось про обладнання виробництва харківського ПрАТ «СКБ Електрощит».
Замдиректора ПрАТ «СКБ Електрощит» дав свідчення про те, що з ініціативою співпраці від обох компаній виступив Дмитро Лисенко. У випадку «Уніс-Центру» він курував договірний процес одноосібно, а з боку «Арстрейду» – у парі з номінальним керівником Кирилом Сахном. На запитання про те, чи розумів він, що обидві компанії є пов'язаними особами, свідок відповів: «Так розумів, адже від імені обох підприємств переговори зі мною вела одна особа – Дмитро Лисенко».
28 грудня 2017 року Антимонопольний комітет України підтвердив наявність тендерної змови і визнав винними «Уніс-Центр» та «Арстрейд» в антиконкурентних узгоджених діях. По одній із розіграних закупівель антимонопольники спізнились, оскільки термін накладення штрафу сплив. За другий тендер комітет встиг покарати порушників, накладши на кожну фірму штраф розміром 399,99 тис грн.
Доведення змови почалось зі встановлення взаємозв'язків між фірмами-учасниками. У 2012 році ТОВ «Арстрейд» було прописане на вулиці Олеся Гончара, 41 у Києві. Тут же юридично знаходилось ТОВ «Грімальді», засновниками якого були компанії «Фрілон менеджмент лімітед» (Англія) та «Келмос ентерпрайзес лімітед» (Кіпр), остання також була співзасновником «Арстрейду». У «Грімальді» працювала фіндиректором Світлана Костянецька, відома як вірна підлегла Едуарда Самоткала та відповідальна за фінанси у «ДАРА Груп». У травні 2017 року НАБУ оголосило про розшук Костянецької, а з 23 липня того ж року вона перебуває у міжнародному розшуку. 14 вересня суд обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою для Костянецьких та Самоткала.
Допитувані у справі розповідали про Костянецьку: «Вона пропрацювала на Самоткала близько п'ятнадцяти років і всім на підприємстві було відомо, що вона все робила лише з його відома. Без його дозволу фактично ніяких дій не вчиняла».
У вересні 2016 року син головного бухгалтера Самоткала Антон Костянецький розповідав детективам, що його мати запропонувала йому піти працювати головою правління ПрАТ «Уніс-Центр». На той час Лисенко в «Уніс-Центрі» ніким офіційно не рахувався, проте організовував його діяльність та підбирав працівників. Під час зустрічі Лисенко пояснив Костянецькому його завдання, зазначивши, що до його обов'язків входитиме пошук обладнання та участь у тендерах за державні кошти.
Пропозиції конкурсних торгів готувала юрист «Грімальді» Лариса К. Згідно з протоколами допитів, Дмитро Лисенко вирішував, на який тендер готувати документи, надавав К. список торгів, після чого вона заходила у «Вісник державних закупівель», завантажувала документацію та готувала необхідний пакет документів для участі. На одному з допитів К. окреслила коло своїх повноважень: «Мені ставили завдання зібрати довідки та витяги по ряду підприємств і я цим займалась».
«Рядом підприємств», про які розповіла юристка, були фірми, що входили у структуру групи компаній «ДАРА Груп» – «Арстрейд», «Уніс-Центр» та «Машенергокомплект». Документи готувалися для участі в торгах, що проводились ВП «Атомкомплект», ВП «Южно-Українська АЕС», ВП «Запорізька АЕС». Найбільше торгів було виграно на ВП «Южно-Українська АЕС», а на інших відокремлених підрозділах «Енергоатома» часто були проблеми і схема не спрацьовувала.
У випадках, коли потрібно було підробити документи, відповідальність розпорошували. Для участі у спірних закупівлях учасникам схеми потрібно було підробити довідки про виконання аналогічних договорів та про наявність працівників. За поясненнями К., вона спочатку підготувала вказані довідки із зазначенням загальних фраз про наявність досвіду та працівників. Проте Лисенко дорікнув, що такий варіант не пройде. Заповнені у правильний спосіб папірці прийшли їй на електронну скриньку від Антона Костянецького, а юрист їх лише підписала.
К. розповіла, що разом з нею підготовкою тендерної документації займався Костянецький. «Ціни в пропозиції конкурсних торгів надавав мені Костянецький. Також він надавав мені документи щодо технічної сторони, наявності досвіду виконання аналогічних договорів».
Ієрархія задіяних у схемі, за словами юристки, була такою: «Фактичним найвищим керівником групи компаній «ДАРА Груп» був Самоткал, а за фінанси компанії відповідала Світлана Костянецька, яка по суті була головним бухгалтером та вела облік і розподіл фінансів. З Самоткалом я спілкувалася лише одного разу, коли він дозволив піднятися мені разом з ним на ліфті. Це був головний керівник, з яким могли спілкуватися лише обрані. Дмитро Лисенко був для мене вищестоящим керівником, який у свою чергу був також підконтрольний Самоткалу».
Транзит незаконно виведених грошей та переведення їх у готівку забезпечив мешканець Миколаєва Леонід Гусєв – одноосібний власник нині припинених ТОВ «Моноліт маркетинг» та ТОВ «Соборное-2». Гусєв розповідав, що також був директором ТОВ «Соборное», яке по суті було ЖЕКом і займалось наданням послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.
Гусєв використовував підконтрольні йому підприємства для надання стороннім компаніям послуг з конвертування, за які брав 3% від суми грошових коштів, що підлягала переведенню у готівку – 0,5% залишав собі, а 2,5% йшло на здійснення податкових платежів та оплату послуг банку. На Гусєва вийшов Дмитро Лисенко. Разом з людиною, яка їх звела, вони зустрілись у барі «101» у Миколаєві.
За словами Гусєва, Лисенко розробив схему, за якою з «Уніс-Центра» та «Арстрейду» перераховувались мільйонні суми на ТОВ «Платинум Систем» та ТОВ «Ремтех-Проект» (компанії з-під крила Гусєва, перша зареєстрована на його підлеглого, друга – на цивільну дружину). Ці компанії мали частково «протранзитити» кошти на харківські підприємства та на «Соборное-2», звідки Гусєв повинен був зняти більшу частину коштів уже готівкою.
У березні 2017 року Гусєв згадував: «Конвертовані у готівку грошові кошти я передавав за вказівкою Лисенка чоловіку на ім'я Алік років 35-ти, зростом нижче середнього, чорноволосому, смаглявому, азіатської зовнішності. Грошові кошти передавалися при особистій зустрічі». За словами Гусєва, ним було переведено у готівку та передано Лисенку близько 20 млн грн.
Наразі у НАБУ розслідуються два епізоди – закупівля 2012 року та закупівля 2013 року. Загалом по справі вручено підозри більше 15 особам, 5 з яких перебувають у розшуку. Щонайменше четверо підозрюваних уже пішли на угоди зі слідством.