Президент України у Давосі анонсував, що країна невдовзі потрапить у першу 50-тку рейтингу Doing Business. Минулого року Україна посіла 76-е місце, піднявшись на чотири позиції. Однак детальний аналіз показує, що цей прогрес ґрунтується не на покращенні бізнес-середовища, а на маніпуляціях показниками та змінах у столиці.
Спектакулярний стрибок у будівництві
Найбільш вражаючим стало зростання України на 105 позицій у показнику легкості отримання дозвільної документації для будівництва – до 35-го місця у світі. Очільник Мінрегіону Геннадій Зубко приписав це діяльності міністерства. Проте заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов назвав справжні причини: Київська міська рада зменшила розмір пайової участі в розвитку інфраструктури для нежитлових будівель з 10% до 2%, а також знизилася вартість послуг технічного нагляду.
Чому рейтинг не відображає реальність
Методика Doing Business розраховує показник на прикладі двоповерхових неопалюваних складських приміщень площею 1300 квадратних метрів на околиці найбільшого міста. Для України це означає, що рейтинг вимірює не легкість будівництва в цілій країні, а лише будівництво складів на окраїнах Києва. Це об'єкти найнижчого класу наслідків СС1, які передбачають найпростішу дозвільну процедуру.
Показник розраховується за чотирма індикаторами: кількість обов'язкових процедур, час на їх проходження, витрати у відсотках до вартості будівництва та якість контролю за будівництвом.
Процедури, яких немає у звіті
Україна офіційно повідомила про десять обов'язкових процедур. Однак експерти від України не вказали низку реально необхідних кроків: результати геологічних досліджень, викопіювання із містобудівної документації, схеми з червоними лініями та комунікаціями, технічні умови на електроенергію, дощову каналізацію, транспортну схему, погодження проектів підключення комунікацій, контрольну картку на порушення благоустрою, топографічні вимірювання збудованого об'єкту.
Натомість у переліку фігурує процедура отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до постанови Кабміну від 20.05.2009 № 489, яка була відмінена понад 6 років назад. За методикою рейтингу кількість процедур занижена майже у два рази. Це маніпулювання з'явилося ще за часів президентства Віктора Януковича у рейтингу на початок 2014 року, але ніхто його не виправляє.
Для порівняння: Російська Федерація вказала отримання викопіювань схем, геологічні дослідження та погодження комунікацій. Білорусь не забула про технічні умови на електроенергію та транспортну схему. Молдова показала 28 процедур, посівши 165-е місце за цим показником, але при цьому випереджає Україну на 32 позиції в загальному рейтингу, посідаючи 44-е місце.
Вартість послуг: виправлення старих помилок
Україна заявила про зменшення вартості технічного нагляду. Однак у рейтингу це виглядає дивно. У текстовому описі між даними за два різні роки немає змін – як було 5%, так і залишилось. Проте фінальна сума зменшилася до 1%. Це не результат зниження цін приватним бізнесом, а виправлення помилки, що існувала роками. Показник 5% траплявся лише у випадках, коли завданням нагляду була фальсифікація результатів на користь забудовника.
Друге зменшення стосується пайових внесків на розвиток інфраструктури у Києві – вони впали у п'ять разів. Хоча в інших містах нічого не змінилося, рейтинг України розраховується за столицею. Проте цього року пайовий внесок знову зріс удвічі до 4%, тому Україна знову частково втратить позицій, але про це стане відомо лише наприкінці жовтня.
Контроль якості: балів без підстави
Індикатор якості контролю за будівництвом з'явився у 2015 році, коли спрощення умов ведення бізнесу почало призводити до падіння якості будівництва. Україна отримала 8 балів із 15, але це не відповідає реальності.
У країні діють постійні мораторії на перевірки, скорочена їх кількість під час будівництва, скасована експертиза проекту, прийняття в експлуатацію без перевірок контролюючими органами. Обов'язкові перевірки державних органів не передбачені. За методикою бали можна отримати, якщо передбачено обов'язкове подання детального звіту після завершення будівництва. Однак технічний нагляд у законодавстві майже не врегульований – нормативними актами не передбачено журналу технічного нагляду та подання звітів. На практиці перевірки відбуваються далеко не завжди.
Для об'єктів на кшталт типового складу категорії складності ІІ (зараз клас відповідальності СС1) законодавство взагалі не передбачає перевірки після будівництва. Прийняття в експлуатацію відбувається шляхом реєстрації декларації, яку власноруч заповнює замовник. Три бали за цей показник – безспірна підтасовка.
Проблеми з експертизою
У звіті про рейтинг директором Департаменту містобудування та архітектури КМДА названий Андрій Вавриш. Однак він ніколи не був директором цього Департаменту – лише заступником директора. Крім того, він звільнився за власним бажанням після корупційного скандалу 12.08.2015. Виходить, що співробітники Всесвітнього банку навіть не знають, хто їм надає інформацію.
Значення для інвестицій
Незрозуміло, як результати рейтингу, що укладається без перевірки достовірності інформації, містить купу помилок, складається на основі будівництва невеликих складів у Києві та не містить інформації про умови будівництва серйозних будівель, може впливати на обіцяні урядом мільярди доларів іноземних інвестицій. Іноземні інвестори, ймовірно, орієнтуються не лише на цифри рейтингів, а й на реальне життя. А ці речі в Україні чомусь не завжди співпадають.