Державний оператор тилу Міністерства оборони України вже втретє за вересень намагається закупити натільну білизну для військових, але попит на торги залишається мінімальним. Проблема криється не в обсягах замовлення, а в організації процесу, яка штовхає виробників до відмови від участі.
Третя спроба та третій розмір ціни
23 вересня ДП «Державний оператор тилу МОУ» оголосив торги на 200 тисяч комплектів демісезонної натільної білизни на суму 82,39 млн грн. Очікувана вартість одного комплекту становить 412 грн. Однак це вже третій тендер за місяць на цю саму позицію.
Перша спроба 1 вересня передбачала ціну 381 грн за комплект. Учасники торгів одразу вказали на критичну проблему: строк поставки до 10 грудня залишав лише шість робочих днів на підготовку необхідної документації. Лабораторії були перевантажені, і виробники просили продовжити терміни. ДОТ відмовив, і торги зірвалися.
11 вересня оператор тилу збільшив ціну до 399 грн за комплект і змінив розміри лотів. Результат повторився — жодних пропозицій. Третій тендер від 23 вересня піднявся до 412 грн, але кінцевий термін постачання залишився незмінним — 10 грудня.
Ціни не відповідають ринку
Дані аналізу закупівель ДОТ за 2024–2025 роки показують, що навіть після трьох підвищень оператор тилу не досяг власної цінової межі початку 2024 року в 416,4 грн за комплект. Реальні ціни за контрактами минулого року коливалися в діапазоні 340–399 грн.
У 2025 році ДОТ почав з очікуваної ціни 347 грн, але це не привернуло учасників. З 23 тендерів цього року успішними виявилися лише три — два в липні та один в серпні, що дозволило закупити всього 50 тисяч комплектів за цінами 330 та 384 грн за комплект.
Тим часом інші замовники досягають кращих результатів. Прикордонники наприкінці липня купували натільну білизну за тією ж специфікацією по 313,8 грн за комплект, військова частина Т0500 у вересні — по 376 грн, а інститут зв'язківців — по 307 грн за комплект. На вільному ринку такі комплекти коштують 500–590 грн.
Повторення весняної історії
Ситуація з білизною відтворює сценарій, який розпочався в квітні з іншим речовим майном. Занижена очікувана вартість у поєднанні з нереалістичними термінами постачання стали причиною масових провалів у закупівлях.
З зимовим одягом ДОТ мав схожі проблеми. Сумки й рюкзаки вдалося законтрактувати після двох підвищень вартості, зимові куртки — після трьох. Найскладнішим виявився пошук виробників зимових штанів: знадобилося шість спроб, п'ять підвищень очікуваної вартості та чотири місяці часу.
Діалог без результатів
Протистояння з виробничим сектором спонукало до офіційного діалогу. У липні Федерація роботодавців та Міністерство оборони підписали меморандум про співпрацю. Начальник Центру управління ресурсами Міністерства оборони підполковник Максим Кайола тоді заявив про фокус на «свободу підприємництва та можливість планування, виходячи з потреб і спроможностей держави».
Однак паралельно з цими обіцянками ДОТ оголосив закупівлі мультикаму, подолавши шлях від задуму до торгів за 54 дні — що суперечить задекларованому принципу планування.
Олег Мітрохін, засновник і співвласник ТОВ «МІК», прямо назвав причину невдач: «Це – приклад проблеми з організацією та регулюванням. Замість того, щоб дати виробникам мінімум 6 місяців на підготовку, ДОТ оголошує термінові тендери. Результат – очікуваний: на торги виходять одиниці, бо більшість фізично не готова… Те саме стосується зимових штанів чи білизни. Ціни, які виставляє ДОТ, часто не відповідають ринку, а вимоги до термінів постачання – здоровому глузду».
Термінові закупівлі замість планування
Порівняння термінів виконання контрактів ілюструє масштаб проблеми. У 2024 році строки поставки демісезонної білизни коливалися від 3 до 9 місяців. У 2025 році ДОТ скоротив це до 2–3 місяців, а останні тендери передбачають ще коротші терміни. Такі умови роблять участь у торгах економічно нерентабельною для більшості виробників, які не можуть мобілізувати виробничі потужності в стислі строки без значного збільшення витрат.