Система електронних торгів арештованим майном СЕТАМ позиціонується як прозора та демократична платформа, але розслідування виявляють складну картину корупційних ризиків і монопольних практик, які держустанови намагаються приховати.
Проблема виникла, коли Антимонопольний комітет України почав схилятися до висновку, що СЕТАМ функціонує як монополіст. Учасники ринку скаржаться на абсолютну непрозорість системи, а правоохоронні органи постійно виявляють корупційні схеми. Саме це спонукало Міністерство юстиції розпочати активну кампанію на захист своєї структури.
Механізм махінацій
Конфісковане на митниці або арештоване в результаті судових спорів майно надходить до Державної виконавчої служби Мін'юсту, яка складає оцінку і відправляє його на продаж через СЕТАМ. За даними правоохоронців, існує підозра у змові між працівниками СЕТАМу та держвиконавцями при продажі бази «Атеку». Система дозволяє штучно занижувати ціни: якщо на торги не з'являються учасники або їх відхиляють, можна оголошувати нові торги зі зменшеною стартовою ціною. Таким чином офіс у центрі Києва можна придбати за 400 доларів за квадратний метр.
Торговців, чия участь небажана, примушують до слухняності затримуванням гарантійних внесків, які вони надавали для участі в аукціоні. Про такі практики йдеться у звіті Антимонопольного комітету за результатами дослідження ринку реалізації арештованого майна від 2016 року. Поліція розслідує, як кум голови виконавчої служби Мін'юсту задешево скупився через СЕТАМ.
Міністерство юстиції під керівництвом Павла Петренка, за присмотром Андрія Довбенка та потуранням уряду, активно захищає цю схему. За рік перебування Петренка міністром його племінниця обзавелася квартирами та автомобілями на суму 7 мільйонів гривень.
Міфи про реформи
Міністерство пропонує кілька ініціатив, які позиціонуються як прорив, але насправді зберігають монополію.
Агентська програма, за словами директора СЕТАМу Віктора Вишньова, спрямована на покращення результатів реалізації майна та залучення ширшого кола клієнтів. Однак Вишньов сам розвіяв побоювання: жодної передачі прав на реалізацію майна не відбуватиметься. СЕТАМ лише використовуватиме приватні майданчики для проведення торгів паралельно з аукціонами на власному сайті. Директор Асоціації «Біржові електронні майданчики» Олег Падалка, який виступає проти мінюстівської монополії, назвав це лише генерацією трафіку для СЕТАМу: суть програми зводиться до розміщення банерів держпідприємства на сайтах сторонніх майданчиків.
Партнерська програма передбачає, що майданчик-партнер формує пул даних про клієнта і відправляє його держпідприємству, але самі торги все одно відбуватимуться в системі СЕТАМу. За такі послуги СЕТАМ готовий віддати майданчику 20 відсотків від комісійних, або 1 відсоток від вартості лота. Однак договір, який СЕТАМ пропонує підписати, передбачає, що партнер надаватиме послуги не учасникам аукціону, а самому СЕТАМу по залученню клієнтів. Це суперечить заявам про відкриття доступу до торгів всім учасникам ринку. Вишньов сам підтвердив, що ніякого розмаїття аукціонних майданчиків не планується: заарештоване майно буде продаватися на майданчику ДП СЕТАМ, а партнери зможуть долучитися як посередники.
Блокчейн як маркетинг
Систему переіменували на OpenMarket, а представники Мін'юсту заявили, що СЕТАМ став першим аукціоном у світі, який запровадив технологію блокчейн. Однак справжнім блокчейном на СЕТАМі не пахло. Блокчейн передбачає мережу комп'ютерів, які постійно сигналізують один одному про зміни у спільній базі даних. Якби OpenMarket справді був мережею конкуруючих майданчиків, зацікавлених слідкувати за махінаціями, то це можна було б назвати блокчейном. Але в мінюстівському варіанті це просто маркетинговий хід.
Порівняння з часами Януковича
Напередодні фінальних рішень АМКУ мінюстівці обрали виграшний фон для будь-якої постмайданної структури – злочинні часи попередників. На прес-конференції 19 червня з назвою «СЕТАМ: як зламати схеми оточення Януковича та стати ефективним антикорупційним ІТ-продуктом у держсекторі» звучали такі тези.
До впровадження реформи ринок контролювало вузьке коло компаній, наближених до колишної влади: «Нива В.Ш.», ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ТОВ «Укрспецторг Групп», які є фігурантами журналістських та кримінальних розслідувань. Інформація про ціни, лоти, дати торгів була закритою. Рівень конкуренції був недостатнім, що призводило до значних втрат бюджету. Майно дорожчало всього на 0,5 відсента, а в 97 відсотках випадків не продавалося з першого разу. З другого разу йшла уцінка на 50 відсотків. Винагорода спецфірм складала 14,3 відсента від вартості майна.
Зараз, за словами Вишньова, 65 відсотків майна продається з першого разу без уцінки, а винагорода становить 5 відсотків. Збитки держбюджету від діяльності спецфірм оцінюються в 67 відсотків від загальної вартості проданого майна, тобто понад 1 мільярд гривень.
Однак для розуміння ефективності потрібно знати, що було до того. У 2012 році спецфірми реалізували майна на 3 мільярди 209 мільйонів 157 тисяч 110 гривень, у 2013 році – на 2 мільярди 238 мільйонів 180 тисяч 252 гривні. Різке падіння в останній рік Януковича пов'язують з тодішньою заміною міністра юстиції Олександра Лавріновича на Олену Лукаш і пов'язаною з цим призупинкою схем.
Дані про реалізацію арештованого майна у постмайданні часи: у 2014 році продано на 612 мільйонів 240 тисяч 997 гривень, у 2015 році – на 1 мільярд 86 мільйонів 664 тисячі 948 гривень, у 2016 році – на 1 мільярд 187 мільйонів 463 тисячі 546 гривень, у 2017 році – на 1 мільярд 347 мільйонів 744 тисячи 951 гривню, у першому півріччі 2018 року – на 757 мільйонів 785 тисяч 495 гривень. Врахувавши девальвацію гривні після нападу Росії на Україну, картина стає менш переконливою.
Зберігання майна як джерело ренти
Петренко був зацікавлений у збереженні старої схеми, але з оновленим складом бенефіціарів. У травні 2014 року Мінюст провів конкурс на право проведення торгів конфіскованим майном. Серед переможців виявились не тільки реінкарнації януковичевських фаворитів, а й компанія «Лік торг», зареєстрована на адресі адвокатської компанії «МЛГруп» самого Павла Петренка. У цієї адвокатської фірми Петренко досі орендує машину. Лише в результаті публічного скандалу Мінюст переключився на впровадження СЕТАМу, який розроблявся ще за часів Януковича.
Основним джерелом збагачення для ДП СЕТАМ і його кураторів може бути можливість організувати адресні аукціони. Яскравий приклад – спроба продажу Рокитнянського цукрового заводу, яка провалилася виключно через резонанс, викликаний журналістами каналу 24 і HUBS.
Але є й інша схема, яку Мінюст та СЕТАМ бережуть подалі від людських очей. Це отримання і витрачання держпідприємством коштів за зберігання арештованого майна. На кону – десятки мільйонів гривень.
Закон передбачає самостійність виконавців у виборі того, хто буде зберігачем арештованого майна. Однак Міністерство юстиції ліквідувало цю самостійність: єдиним організатором продажу і зберігачем визначено ДП СЕТАМ. Виконавець не має вибору.
Вартість послуг зі зберігання мала би визначатися через проведення публічних закупівель. Проте замість прозорих закупівель на рівні міністерства, міністерство просто встановило винагороду організатора ДП СЕТАМ в розмірі 5 відсотків. Якась частина із цих 5 відсотків є витратами на зберігання. Але яка? Якщо зберіганню підлягає дорогий автомобіль – його потрібно транспортувати до спеціальної стоянки і платити за охорану. А якщо арештовано квартиру, в якій на час виконання виконавчого провадження залишається проживати боржник, або квартира передається у тимчасове користування стягувачу – чи здійснюється зберігання цієї квартири? Очевидно, ні. Але кошти за таке зберігання лягають на рахунок ДП.
Падалка вважає, що така схема не знімає корупційних ризиків. На відміну від ProZorro, по цій системі СЕТАМ є і зберігачем майна, і власником бази даних, і може залучати учасників. Він же отримує на свій рахунок суми гарантійних внесків, що дає йому повну інформацію про учасників торгів. Це неприпустимо – такі дані не повинні бути надбанням майданчика, що має можливість залучати покупців-конкурентів.
Простою мовою це означає, що аукціони продовжують проводитись на площадці СЕТАМу, партнери та агенти лише заманюють покупців на аукціони СЕТАМу, контроль за партнерами зберігається, бо гроші за послуги вони будуть отримувати від СЕТАМу, а не від клієнтів. Таким чином для учасників аукціонів фактично нічого не змінюється і мінюстівська монополія зберігається.
Конфлікт інтересів у розслідуванні
Напередодні засідання АМКУ 20 червня, коли Мін'юсту мали вставити антимонопольні зобов'язання, апологети монополії придумали «дорожну карту». Мінюст, СЕТАМ, приурядова громадська організація «Разом проти корупції» та Мінекономіки у особі Максима Нефьодова підписали цей меморандум. Кожен день дії «дорожної карти» – це ще день роботи касирів. Усі ці кроки дозволяють зберегти на рік вперед існуючу монополію, а головне – жоден із них не націлений на створення конкуренції.
Пред'явлення цієї «дорожної карти» на засіданні АМКУ 21 червня дало привід Мін'юсту перенести покарання ще на пару тижнів. За цю пару тижнів в Мін'юсті вигадали як збити державного уповноваженого АМКУ Агію Загребельську з цього розслідування. У неї запідозрили конфлікт інтересів, бо вона до Комітету в 2014 році працювала в Державній виконавчій службі, яка постачає арештований товар для продажу на СЕТАМі. На думку Мін'юсту, колишня робота в ДВС створює в голові Загребельської приватний конфлікт інтересів. Однак у чому він може полягати і як виглядає – ніхто не знає. НАЗК після звинувачення детектива НАБУ у конфлікті інтересів береться за члена АМКУ, що розслідує монополію Мін'юсту.
Якщо Мін'юсту вдасться отримати необхідне рішення НАЗК, то на засіданні АМКУ голова Комітету зможе ініціювати відсторонення Загребельської і передачу розслідування іншому – більш лояльному держуповноваженому, який закриє цю справу з огляду на «дорожну карту» і позитивний піар монополії.
Десятки мільйонів у тіні
Нам відомо, що до АМКУ було подано матеріали, які можуть свідчити про отримання ДП СЕТАМ неправомірного доходу в сумі, яка вимірюється десятками мільйонів гривень. Детальні розрахунки будуть можливі тільки в рамках кримінального провадження, якщо у відповідних органів вистачить сили взяти Мінюст та СЕТАМ за цю схему.
Наголошуємо: ми у жодному разі не вважаємо, що СЕТАМ погіршив ситуацію з корупційним схематозом порівняно з часами Януковича. Але як бачимо з відкритих кримінальних проваджень – можливість для схем лишилась. І нею користуються.