Київська міська влада затвердила детальний план території Троєщини, який дозволить приватним забудовникам отримати близько 90 мільйонів доларів прибутку на першому етапі. Рішення прийняли 26 червня депутати більшості (БПП «Солідарність» та «Єдність»), підтримані шістьма депутатами від «Батьківщини». Це лише початок: у списку міської влади значиться понад 100 подібних дозволів на забудову земель, які раніше мали промислове призначення.
Проблема полягає в тому, що ці рішення суперечать діючому Генеральному плану Києва. За законодавством, будь-яка забудова повинна відповідати Генплану або детальному плану території, розробленому на його основі. Однак київська влада знайшла спосіб обійти це обмеження.
Історія схем обходу закону
При мері Леоніді Черновецькому депутати вносили зміни до Генплану майже щодня. З 2002 по 2011 рік було внесено близько 3500 змін — в середньому більше однієї за день. Насправді жодних реальних змін не відбувалося: Київрада просто декларувала переведення ділянок до іншого функціонального призначення без розрахунків і обґрунтування.
З 2011 року частоту змін обмежили одним разом на п'ять років. Це змусило наступну владу шукати інші способи. При мері Михайлі Попові 13 листопада 2013 року Київрада прийняла рішення № 518/10006, яке дозволило розробляти детальні плани на основі проекту Генплану Черновецького, хоча той так і не був затверджений. Рішення також дозволило змінювати функціональне призначення територій, якщо це фінансується не за бюджетні кошти.
Міністерство регіонального розвитку спочатку підтримало цей підхід. Листом від 20 травня 2014 року за підписом заступника міністра Дмитра Ісаєнка відомство дозволило розробляти детальні плани відповідно до проекту Генплану для прискорення процесу. Однак 29 жовтня 2014 року міністр культури Євген Ніщук скасував погодження історико-архітектурного опорного плану проекту Генплану, що ускладнило його затвердження.
Коли Департамент містобудування КМДА запитав у Мінрегіону, чи можна затверджувати детальні плани, які не відповідають діючому Генплану, міністерство листом від 26 березня 2015 року дало чітку відповідь: ні. Детальні плани не повинні суперечити діючому Генплану, а якщо розроблені за проектом, затвердити їх можна лише після його легалізації. Київська влада цю відповідь приховала.
Нова схема команди Кличка
Після приходу до влади Віталія Кличка міська адміністрація об'єднала обидві попередні схеми. Якщо у 2015 році затверджені детальні плани ще якось відповідали проекту Генплану, то з 2016 року вони почали враховувати будь-які забаганки забудовників без прив'язки ні до діючого, ні до проектного Генплану. Передбачається, що всі ці незаконні детальні плани легалізуватимуть у новому Генплані, який міська рада протягне наприкінці своєї каденції незалежно від громадського спротиву.
23 травня цього року Київрада проголосувала за продовження рішення про детальні плани аж до 2020 року. Логічним завершенням стало затвердження 26 червня детального плану Троєщини.
Чи можна все повернути назад?
У судах розглядаються 7 позовів прокуратури Києва та мінімум 6 позовів від громадян і громадських організацій щодо визнання незаконними детальних планів, які не відповідають діючому Генплану. Це більше половини всіх затверджених за останні чотири роки. Однак судові розгляди тривають роками, а будівництво продовжується. Навіть якщо суди визнають рішення незаконними, місто матиме компенсувати збитки забудовникам із бюджету.
Вартість інфраструктури для нових кварталів
На Троєщині планується будівництво майже 900 тисяч квадратних метрів квартир для понад 30 тисяч нових мешканців. У діючому Генплані ці території позначені як комунально-складські з інтенсифікацією виробничого використання — житлова забудова там не передбачена. У проекті Генплану також значаться комунально-складські та виробничі території без житлової забудови.
Будівництво необхідної інфраструктури обійдеться місту дорого. На кожну тисячу нового населення потрібно мінімум 150 місць у дитячих садках та школах. При поточній вартості близько 340 тисяч гривень за місце видатки на Троєщині перевищать 1,5 мільярда гривень. Додайте магістральні комунікації, поліклініки, лікарні — сума подвоюється. Забудовники компенсуватимуть максимум 350 мільйонів гривень пайовими внесками.
Вкладники самовільно збудованого ЖК «Перлина Троєщини», які забезпечили владі «громадську підтримку» для містобудівної афери, отримають землю площею 1,3 гектара (вартість близько 20 мільйонів гривень) у власність безкоштовно та інфраструктуру вартістю понад 100 мільйонів гривень за бюджетний рахунок.
Місто без плану
Затверджені за останні роки 25 детальних планів передбачають житлову забудову там, де вона не передбачена ні діючим, ні проектним Генпланом. Ще 103 такі плани планується затвердити. Замість частин єдиного міста вони перетворюються на окремі житлові осередки — багатоповерхові селища без необхідної інфраструктури.
У всіх затверджених детальних планах занижені показники перспективного населення — від десятків відсотків до двох разів. Земельні ділянки розподілені повністю, резерву немає. Неможливо розмістити зелені насадження, розширити дороги, невідомо, скільки коштуватиме модернізація магістральних комунікацій.
Якщо порівнювати афери часів Черновецького та Попова з нинішньою анархією, попередні схеми здаватимуться дитячими забавками. Містобудівна політика Кличка перетворює одне велике місто на конгломерат багатоповерхових селищ, не пов'язаних між собою нічим, крім спільних меж.