Система відеоспостереження Києва стала заручницею штучної монополії. Замість очікуваного розумного міста кияни отримали дорогу, але неефективну мережу камер, яка не виправдовує витрачені на неї мільярди гривень.
Проект «Безпечне місто Київ» розпочався у 2016 році як частина концепції «Kyiv Smart City 2020», схвленої Київською міськрадою. Ярослава Бойко, донька нардепа Юрія Бойка, та Юрій Назаров, керівник Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, виступили співкоординаторами ініціативи. Загалом у системі «Прозорро» опубліковано 76 договорів на суму 411 мільйонів гривень, укладених Апаратом виконавчого органу КМР та комунальним підприємством «Інформатика» протягом 2016 року та трьох кварталів 2018 року.
Перші 29,85 млн гривень розподілили між трьома компаніями: ТОВ «Каргон», ТОВ «НПО Інфотех» та ТОВ «Техком-Сервіс». На цьому етапі замовник публікував детальну калькуляцію витрат, включаючи вартість послуг з монтажу та проектування. Однак коли закупівлями почало займатися КП «Інформатика», прозорість зникла.
Тендерні документи почали писати під одного виробника — «Hikvision». Замість розрахунків за окремі компоненти, замовник почав закуповувати комплекти, що включали кілька камер, блоки живлення, кабелі та телекомунікаційні шафи, з єдиною ціною за весь набір. Це унеможливило перевірку ринковості цін.
Дистриб'ютор обладнання «Huawei» — ТОВ «Українські будівельні рішення» — почав оскаржувати тендерні умови в Антимонопольному комітеті України. АМКУ систематично скасовував окремі «заточки» документації, але замовник просто скасовував торги «через відсутність потреби» та оголошував нові. Через велику кількість окремих закупівель для кожної вулиці Києва конкурентам було неможливо оскаржити всі.
Наприкінці 2017 року «Інформатика» оголосила переговорну закупівлю обладнання на 120 млн гривень у одного постачальника — ТОВ «Інтелекшуал констракшн». Замовник пояснив це відсутністю конкуренції на ринку, хоча раніше довгий час доводив в АМКУ саме наявність конкурентів. Аргументом послугували висновки експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін'юсту про те, що єдиним виконавцем послуг може бути лише одна компанія.
Під час розгляду скарги в АМКУ комунальники стверджували, що раніше закуплене обладнання «Hikvision» несумісне з програмним забезпеченням інших виробників, а використання модулів сторонніх компаній анулює гарантію. Однак представники «Інформатики» самі ж повідомили антимонопольникам, що станом на жовтень 2017 року з 5 тисяч встановлених смарт-камер принаймні 3% були виробництва «Huawei». Це означало, що камери конкурентів все-таки могли працювати в системі.
Після програшу в АМКУ дилери «Huawei» ініціювали два судові процеси: за скасування рішення органу оскарження та за визнанням недійсним договору з «Інформатикою». У серпні Окружний адміністративний суд Києва відмовився скасовувати рішення АМКУ, що зацементувало монополію на вуличні відеокамери.
Якість замість конкуренції
Наприкінці серпня у київському центрі обробки даних відбулася робоча зустріч представників КМДА та ринку. Антон Мешковой з фірми «IQ Trading» констатував, що система не є аналітичним інструментом, який би працював на випередження, а «просто реалізує функцію спостереження в режимі реального часу». Це суттєво відрізняється від обіцяного функціоналу.
Система позбавлена детекції неправильного паркування та розпізнання номерів у нічний час. Велика кількість камер не бачить номер транспортного засобу через недостатні технічні параметри. Відсутня аудіодетекція та інтелектуальний пошук по архівах — оператори змушені вручну перемотувати записи. Пошук по руху в кадрі або по метаданих від смарт-камери неможливий.
Системи розпізнавання номерів та облич працюють окремо з різними інтерфейсами та обробляються вручну. Оператори дивляться онлайн-відео та вивчають архив за зовнішньою заявкою, але не мають доступу до журналів подій і тривог. Департамент інформаційно-комунікаційних технологій жодного спростування цих висновків не публікував.
Мережа зв'язків
Юрій Назаров, керівник Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, упродовж 2003–2008 років обіймав керівну посаду в компанії «САП Україна», де працював із промисловими клієнтами. У цій же компанії з 2001 по 2009 рік комерційним директором працював Олександр Новохацький.
Молодший брат Новохацького, В'ячеслав, нині керує проектним офісом Kyiv Smart City і працює першим заступником директора КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр КМДА». Бізнес-партнерами Олександра Новохацького є екс-нардеп від «Блоку Литвина» Олег Поліщук та голова ГО «Українська федерація вейкбордингу та воднолижного спорту» Юрій Зозуля, якого називають другом братів Кличків.
На зламі 2014–2015 років Назаров був керівником ТОВ «Сігнум ІТ» на вул. Мельникова, 22 у Києві. На цій же адресі зареєстроване ТОВ «Новітні цифрові технології», співвласниками якого раніше були Олег Поліщук та Олександр Новохацький. Через павутинку зв'язків ця компанія може бути пов'язана з п'ятьма основними постачальниками відеообладнання для Києва, включаючи ТОВ «Білінтех Україна», яке у період 2014–2017 років було замовником робіт у «Каргону».
У 2009 році Назаров виступив співзасновником ТОВ «Конім груп», першого VAR партнера програми SAP Extended Business Program. Компанія впроваджувала продукти SAP у «Нафтогазу» та отримала замовлення на впровадження корпоративної системи управління «Украероруху» за 71 млн гривень. За судовими матеріалами, «Конім груп» отримало 49,7 млн гривень передоплати, однак послуга так і не була надана. З лютого 2013 року контактний номер компанії залишався спільним з ТОВ «Ваніла Скай» Наталії Новохацької, сестри Олександра Новохацького.
Олександр Новохацький до 2014 року керував ДП «Проектно-конструкторське технологічне бюро з автоматизації систем управління на залізничному транспорті України» Мінінфраструктури. Компанія «Сігнум ІТ» надавала послуги з розроблення програмних засобів для Донецької, Придніпровської, Одеської та Південно-Західної залізниці.
Три компанії, що отримали перші контракти, також мають переплетену діяльність. «Техком-Сервіс» зареєстроване на Артура Шевцова, а представляв його Олександр Григоренко, який до осені 2018 року був одноосібним власником ТОВ «Техсервіс-Інженірінг». Обидві компанії використовували спільні контактні номери. «Техсервіс-Інженірінг» довгий час грала роль ідеального конкурента на державних тендерах, приходячи на частину торгів без авторизаційного листа від виробника.
«НПО Інфотех» зареєстрована за адресою одного з двох сертифікованих у Києві сервісних центрів «Hikvision». Другий такий центр — ТОВ «Віатек». Співвласником обох фірм є Віктор Маковенко. Саме ці дві компанії імпортують в Україну обладнання «Hikvision», використовуючи одного на двох митного брокера.
«Каргон» ділять Ксенія Карельських, Олег Сохан та Валерія Пірус, керівником є Денис Карельських. Він же разом з Валерією Пірус були першими співзасновниками ТОВ «Інтелекшуал констракшн» — компанії, яка отримала переговорну закупівлю на 120 млн гривень.
Міжнародна практика
Закритість київських закупівельних цін контрастує з практикою інших країн. За кілька годин моніторингу вдалось знайти публічні ціни на обладнання «Hikvision» у Чехії, Словаччині, Казахстані та Росії. Чеські закупівлі демонструють розмаїття постачальників одного виробника. На відміну від Києва, чехи не бояться дозволяти суміші обладнання різних виробників у межах однієї системи, вважаючи це доцільним.