У листопаді 2016 року Харківська митниця внесла зміни до положення про митний пост, які кардинально змінили умови роботи для двох місцевих операторів міжнародних експрес-перевезень. Одна компанія отримала безкоштовне обслуговування, друга була змушена платити за кожен виклик інспектора. Це рішення запустило ланцюг подій, який привернув увагу антимонопольників.
Два конкуренти на одному ринку
ТОВ «Полекс Експрес» та ТОВ «МДК-Експрес» розпочали роботу у Харківській області у 2014–2015 роках. Обидві компанії облаштували центральні сортувальні станції для митного контролю та оформлення міжнародних відправлень. «Полекс Експрес» розмістилась у аеропорту «Харків» по вул. Ромашкіна, 1, а «МДК-Експрес» – у смт. Пісочин по вул. Надії, 15. Обидві отримали погодження від Харківської митниці на розташування своїх станцій.
Процес отримання дозволу відрізнявся. «Полекс Експрес» чекав менше двох місяців, тоді як «МДК-Експрес» – більше року. Коли станції почали функціонувати у 2015 році, митниця виділила безкоштовних інспекторів для обох фірм.
Повіртка на платні умови
4 листопада 2016 року Харківська митниця затвердила Положення про митний пост «Харків-Аеропорт», яким визначила дислокацію шести безкоштовних митників на територіях обох компаній. Однак через тиждень ситуація змінилась. Митниця внесла зміни до документу, виключивши адресу сортувальної станції «МДК-Експрес» з переліку місць розташування підрозділу митного органу.
Це рішення мало серйозні наслідки. «МДК-Експрес» була змушена перейти на платне обслуговування – компанія повинна була платити за кожен окремий виклик митарів для огляду вантажів. Протягом листопада 2016 – червня 2018 року за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів компанія сплатила 385 тис. грн. Ці витрати перекладались на клієнтів, що робило послуги «МДК-Експрес» менш конкурентоздатними порівняно з «Полексом».
Обґрунтування митниці
Коли Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) запитало у Харківської митниці про причини такого рішення, відповідь була несподіваною. Митниця повідомила, що проаналізувала статистику щодо кількості та регулярності переміщення міжнародних експрес-відправлень через станцію «МДК-Експрес» та виявила, що обсяги роботи недостатні для того, щоб посадові особи митниці виконували свої обов'язки у повній мірі протягом робочого часу.
Митниця посилалась на постанову Кабінету Міністрів України, яка передбачає можливість справляння плати за митне оформлення товарів поза місцем розташування митних органів. Компанія намагалась оскаржити дії митниці у суді, але програла у першій та апеляційній інстанціях.
Зв'язки та інтереси
За матеріалами журналістів, «Полекс Експрес» належить Віктору Проценку та Олександру Черепинському. Останній веде бізнес із Кирилом Левіним, який є бізнес-партнером нардепа від БПП Олександра Грановського. Раніше Левін і Грановський спільно володіли транспортною фірмою «Нок Муверс», діяльність якої припинено, а також разом мали торгову фірму «Злагода». У Харкові Черепинський відомий як досвідчений експедитор, якому підконтрольні кілька терміналів.
Бізнес «Полекс Експресу» у Харківському аеропорту стартував у 2013 році у період, коли головою Харківської обласної державної адміністрації був Михайло Добкін.
Висновок антимонопольників
У вересні 2018 року Харківське ОТВ АМКУ зобов'язало Харківську митницю припинити порушення конкурентного законодавства у двомісячний термін. Антимонопольники трактували безкоштовне обслуговування однієї компанії та платне для іншої як антиконкурентні дії органів влади, які спотворили конкуренцію на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень.
Ширша проблема
Харківський випадок виявив системну проблему. Державна уповноважена Агія Загребельська вела розслідування, яке показало, що українське законодавство взагалі не визначає правил щодо того, які суб'єкти господарювання можуть надавати послуги у зонах митного оформлення та контролю. Це призводить до повної анархії та сваволі.
Дослідження АМКУ виявило дикі коливання цін на послуги у різних митницях. Вартість навантажувально-розвантажувальних робіт коливається від 20 до 500 гривень. Вартість стоянки автомобіля – від 50 до 450 гривень. Вартість перебування одного автомобіля за добу – від 120 до 996 гривень. Консультаційні послуги з питань митного оформлення коштують приблизно 200–483 гривні. При цьому критерії розрахунку часто залишаються невизначеними – невідомо, чи це ціна за тонну вантажу, за годину роботи чи за іншою одиницею.
Рекомендації та опір
На початку листопада 2018 року АМКУ порекомендував Державній фіскальній службі розробити нормативно-правовий акт, який би усунув законодавчі прогалини. Комітет вимагав розробки чітких критеріїв та вимог до перевізників, при виконанні яких вони отримають безкоштовних митників. Також потрібно було затвердити зрозумілі вимоги щодо переліку послуг та тарифів, які надаватимуть обрані митниками перевізники. На виконання рекомендацій дано три місяці.
Однак представники Державної фіскальної служби повідомили журналістам, що виконання рекомендацій чекати не доведеться. ДФС посилається на позицію Міністерства фінансів, яка полягає у тому, що впровадження прозорих правил потребує змін до Митного кодексу. За словами представників ДФС, для цього потрібно вносити законопроект у Верховну Раду, де його ніхто не проголосує.
ДФС також стверджує, що нібито антимонопольники змушують митниці нав'язувати тарифи приватним фірмам, що є втручанням у бізнес. Насправді, як зазначають журналісти, митниці мають право встановити у договірних стосунках з перевізниками вимогу щодо верхньої межі ціни на послуги, які ті надаватимуть на своїх майданчиках.