Ринок витратних матеріалів для діалізу в Україні оцінюється у 1,5–1,8 млрд грн на рік і повністю фінансується з бюджету. Препарати для перитонеального діалізу виробляють дві компанії — німецька «Fresenius Medical Care» та американська «Baxter Healthcare». Матеріали для гемодіалізу постачають також німецька «B. Braun Medical», японська «Nipro Corporation», шведська «Gambro AB» та італійська «Bellco S.P.A.»
Пацієнти, які розпочали лікування на апараті одного виробника, не можуть без ризику для здоров'я перейти на обладнання конкурента. Тому основна конкуренція ведеться за нових пацієнтів. Імпорт матеріалів в Україну здійснюється через посередників, що дозволяє завищити вартість препаратів ще до перетину кордону.
У 2015 році витік інформації розкрив, що схему контролює СБУ. Тоді компанія «Діавіта», дистриб'ютор матеріалів від «Baxter», відмовилась виплачувати відкати працівникам Служби — Миколі Беззубенку та Романові Неговелову, які діяли від імені очільника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочка. Після цього проти представників «Діавіти» відкрили кримінальні справи.
Відмова від «відкату» призвела до різкого падіння вартості матеріалів від «Baxter» на публічних закупівлях. Конкуруючі дистриб'ютори не могли знизити ціни нижче рівня, необхідного для формування відкату. Замовники — департаменти охорони здоров'я та лікарні — почали надавати перевагу дистриб'ютором «Fresenius», які не робили антикорупційних демаршів.
Починаючи з вересня 2018 року замовники масово змінили підходи до формування тендерної документації. Ці зміни унеможливили участь «Діавіти» у конкурсах. Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської облради у серпні оголосив закупівлю матеріалів очікуваною вартістю 2,71 млн грн. У первинній документації замовник вказав потребу у діалізаторах площами 1,0–1,2 м², 1,4–1,6 м², 1,8–2,0 м². У вересні специфікацію змінили на 1,0 м², 1,4–1,5 м² та 1,8–1,9 м², звузивши діапазони.
Київський замовник прописав вимогу щодо діалізатора з площею мембрани 2,2 м². Цій вимозі відповідали діалізатори «Fresenius» та «Bellco», але тендер розіграли дистриб'ютори «Fresenius» — «Лінк-Медитал» та «Ренарт». Раніше той же замовник вимагав площу 2,0–2,2 м².
Департамент охорони здоров'я Київської обласної адміністрації почав звертати більше уваги на коефіцієнт просіювання альбуміну. Замість параметру «0,01» замовник почав прописувати «0,001» або «0,003». Деякі замовники раніше взагалі не згадували цей показник, але раптом він став важливим.
Альбумін — один із основних білків плазми крові. Коефіцієнт просіювання альбуміну показує відношення концентрації альбуміну в ультрафільтраті до його рівня в крові і може мати значення від 0 до 1. Кожен виробник розраховує цей показник за своєю методикою, використовуючи різні концентрації речовин, значення тиску та швидкості рідин. Виробники повідомляють, що вказані показники можуть відрізнятися від реальних при проведенні процедури пацієнту, оскільки залежать від особливостей гомеостазу, реологічних властивостей крові, температури та швидкості потоків.
У своїх скаргах «Діавіта» вказувала, що ці показники мають суто інформаційне значення і носять рекламний характер. Введення таких параметрів до технічної специфікації призводить до виключення матеріалів від «Baxter» з конкурсу.
Замовники свідомо ігнорують той факт, що «прийнятні» для них показники матеріалів від «Fresenius» та «Bellco» отримані при різних умовах — при швидкості потоку крові 200 мл/хв для «Bellco» та 300 мл/хв для «Fresenius».
Антимонопольний комітет України розглядає тендерні скарги за формулою: якщо вимогу замовника може задовольнити лише один виробник, її визнають дискримінаційною. Але якщо у світі існує два виробники, то конкуренція вважається можливою. Саме цією логікою керувалась адміністративна Колегія АМКУ при розгляді скарг «Діавіти».
Зміни у тендерній документації стосувались також показників допустимої площі мембрани діалізатора, яка визначає ефективність очищення крові від токсинів. За даними аналізу української та російської медичної практики, взаємозамінними вважають мембрани з різницею в діапазоні до 0,1 м². Раніше замовники прописували потребу у діалізаторах площами 1,4–1,6 м² або 2,0–2,2 м², але потім у специфікаціях з'явились вужчі діапазони або безальтернативні вимоги.
У одному з прикладів у специфікації на закупівлю концентрату прописувалось, що 59 900 кг сухого концентрату «Fresenius» відповідає 299 500 л рідкого. Насправді при розведенні цієї кількості замовник отримав би 206 551 літр. Для отримання 299 500 літрів потрібно було б 86 855 кг сухого концентрату.
Закупівля фільтрів додаткового очищення, сумісних з апаратами «Штучна нирка Fresenius 5008S», позиціонувалась як конкурентна, хоча фільтри інших виробників не можуть бути сумісними з цим апаратом. Замовники також виписували технічні параметри магістралей спеціально під «Fresenius».
Усі ці вимоги «Діавіта» оскаржувала у Антимонопольному комітеті, але змінити ситуацію на ринку не вдалось.