Редакція «Наших грошей» розпочала дискусію з радником міністра оборони Юрієм Бірюковим щодо механізмів відбору учасників на тендерах Міноборони. Приводом стала публікація про закупівлі харчування на суму 2,7 млрд грн, де редакція виявила систематичне відсіювання пропозицій з нижчими цінами через формальні вимоги до документації.
У центрі суперечки опинилася компанія ТОВ «Понтем.УА». Редакція зафіксувала, що фірму не допустили до торгів через відсутність сертифіката управління якістю ISO 9001:2015. Компанія мала попередню версію стандарту – ISO 9001:2009, яка втратила чинність у вересні 2018 року. Від оголошення тендеру до подачі документів залишилось лише 10 днів, тому «Понтем.УА» не встигла отримати оновлений сертифікат вчасно. Пропозиція цієї компанії була дешевшою на 16 млн грн, але не дійшла до участі в торгах через запізнення на один день.
Юрій Бірюков у своїй відповіді наголосив на іншій хронології подій. За його словами, стандарт ISO 9001:2009 змінився у 2015 році, і Україна надала підприємствам три роки на адаптацію. Міноборони продовжувало вимагати старі сертифікати у 2016 та 2017 роках, змінивши вимоги лише восени 2018 року, коли ISO 9001:2009 перестав бути чинним. Радник міністра вважав, що Міноборони не несе відповідальності за те, що фірма не стежила за змінами нормативів.
Редакція визнала правоту Бірюкова щодо законності вимог Міноборони. Однак журналісти вказали на системну проблему, яка виходить далеко за межі одного випадку. На пакеті з 11 тендерів загальною вартістю 2,7 млрд грн практично всіх учасників з нижчими цінами відсіяли за різними формальними причинами. За даними портала «Прозоро», часто навіть невідомо, за якими критеріями це відбувалось. У результаті у більшості торгів залишалось лише по два учасники, а переможців виявилось всього двоє.
Журналісти простежили історичний контекст. На першому харчовому тендері Міноборони через «Прозоро» у 2016 році ще були спроби нових гравців вийти на мільярдний ринок, але ці потуги зійшли нанівець. Згодом АМКУ виявив на тих торгах картельну змову. Наприкінці 2017 року стався короткочасний сплеск конкуренції, коли кілька ФОПів і нових фірм зайшли на торги, де армія почала купувати продукти за каталогом. Однак цей період швидко завершився. Редакція згадала про «Метро кеш енд Керрі», який активно просував себе як переможець військових закупівель, але згодом припинив участь у тендерах, зіткнувшись з реаліями прийомки товару.
Економія на останніх харчових торгах Міноборони становила лише 0,3% від очікуваної ціни – показник, який редакція порівняла з часами попереднього президента. На контрасті редакція навела приклад харчових торгів СБУ, де конкуренція та економія були значно вищими.
Журналісти підсумували, що всі процедури на тендерах Міноборони відбуваються чітко згідно з чинним законодавством. Проте переважну більшість торгів виграє один і той же пул компаній, тоді як інші учасники або не беруть участі, або відсіюються ще до офіційного розпочатку торгів. Редакція зазначила, що подібна картина спостерігалась і до 2014 року з тими самими переможцями. Єдина відмінність полягає в тому, хто є бенефіціарами цих контрактів.