Державний реєстр речових прав став недоступним для масштабних розслідувань після запровадження змін 4 лютого 2019 року. Система, яка раніше дозволяла викривачам корупції, журналістам та аналітикам отримувати інформацію про майно за мінімальну плату, тепер функціонує за принципово іншою схемою, що робить аналітичну роботу економічно неможливою.
До 2019 року журналісти могли замовити одну інформаційну довідку за 23 гривні і отримати дані про все майно конкретної особи або компанії. На цій основі були підготовлені розслідування «Bihus.info» про нерухомість на 200 млн гривень у керівника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочка, матеріал «Слідство.Інфо» про начальника Академії сухопутних військ Павла Ткачука та розслідування проекту «Схеми» про елітне майно судді Татькова, яке згодом арештував суд.
Проблема нової системи полягає в тому, що кожен об'єкт нерухомості тепер коштує окремо. Для моніторингу десяти осіб, які мають по п'ять об'єктів нерухомості кожна, потрібно викласти 1150 гривень. Якщо компанія володіє 250 земельними ділянками, вартість інформаційних довідок становитиме 5750 гривень. Це робить розслідування, які потребують аналізу майна багатьох осіб, недоступними навіть для столичних редакцій.
Поряд з удорожчанням виникли технічні проблеми. За повідомленнями журналістів та представників адвокатської спільноти, реєстр тижнями не працює. Виявлені випадки, коли система пускала користувачів у чужі акаунти, де зберігалася інформація про запити інших осіб. Киянин Олександр Вороновський навіть зняв відео цього процесу та виклав його в інтернет.
Оновлені довідки втратили історичні дані про колишніх власників об'єктів, які раніше відображалися у розділі «Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно». Користувачі також скаржаться, що платять за порожні довідки, коли інформація про об'єкт відсутня, дізнаючись про це лише після сплати.
Вхід до реєстру тепер можливий лише через електронний цифровий підпис, але система приймає не всі ЕЦП. Зокрема, реєстр часто не розпізнає діючі ФОПівські ключі «Приватбанку», які без проблем працюють з сервісами ДФС та Кадастровою картою.
Міністерство юстиції обґрунтовувало зміни необхідністю удосконалення системи. За твердженням відомства, формування інформдовідок по особах із великою кількістю майна уповільнювало роботу реєстрів та призводило до технічних збоїв. Міністерство також стверджувало, що пошук за назвою фірми або прізвищем часто видавав неправдиву інформацію, яка не стосувалася реального власника.
Однак ці проблеми залишилися й після оновлення. Пошук за прізвищем Петренко Петро Петрович у новій системі все ще показує близько 60 об'єктів нерухомості по всій Україні, які належать різним людям. Баг, коли одночасний пошук за ідентифікаційним кодом та прізвищем видає неправдиві дані, існував у реєстрі завжди, і Міністерство юстиції не виправило його в оновленому інтерфейсі.
Зміни до реєстру були запроваджені через низку постанов Кабінету міністрів. Оплата за кожен об'єкт замість однієї довідки на особу з'явилася в постанові №484 від 6 червня 2018 року, яка змінила редакцію Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 року №1141 про порядок ведення реєстру. Пункт 57 цього порядку передбачає надання інформації саме по об'єкту.
Проект постанови 484 розроблений з ініціативи Мін'юсту. Підписала його подання на розгляд Кабміну перший заступник міністра юстиції Наталія Бернацька. Проект без зауважень погодили нинішній заступник глави Адміністрації Президента Сергій Марченко, який на той час був заступником міністра фінансів, перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів та Максим Мартинюк, який на той час був першим заступником міністра аграрної політики та продовольства.
Грунт для постанови 484 підготували постановою №925 від 6 грудня 2017 року, якою Кабмін запустив зміни по наданню інформації по об'єктах та встановив оплату на отримання витягу пооб'єктно. Проект цієї постанови підписав особисто міністр юстиції Павло Петренко.
Щодо входу через електронний цифровий підпис, реєстр підлаштували під закон «Про електронні довірчі послуги». Зміни у реєстрі робила структура Мін'юсту ДП «НАІС». За даними відомства, на все витрачено 325 тисяч гривень.
Міністерство юстиції стверджує, що зміни були необхідні для захисту інформації та забезпечення однозначної ідентифікації користувачів реєстру. Однак можливою причиною нововведень є поповнення державного бюджету. За даними міністерства, 2017 року користувачі зробили 8 млн 669 тис 362 запити до реєстру, 2018 року запитів було 10 млн 808 тис 695. Понад половина цих запитів – безоплатні довідки державним органам та органам місцевого самоврядування.
За інформацією Національного платіжного сервісу «UAPAY», через який обробляються платежі за довідки, від травня 2017 року сервіс обробив менше 1,2 млн платних запитів до реєстру. Якщо рахувати навіть приблизно за мінімальною ціною довідки в 20 гривень, то з огляду на 1,2 млн запитів протягом 2017–2018 років Міністерство юстиції отримало близько 24 млн гривень.
У той же час функціонування Державного реєстру речових прав обходиться бюджету в 10,4 млн гривень на місяць. За процедурою Міністерство юстиції укладає угоду з ДП «НАІС», але державне підприємство не виконує всю роботу самостійно, а частково делегує її приватним фірмам.
Про це стало відомо з кримінального провадження №42017101100000135. Згідно з ним, НАІС та Мін'юст у 2016–2017 роках уклали договори на загальну суму 62,6 млн гривень щодо обробки даних, розміщування інформації на веб-вузлах, програмного забезпечення та інших послуг щодо убезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою реєстрів. Спочатку вартість роботи була 453,6 тис гривень за день, потім, за версією правоохоронців, безпідставно зросла до 721,3 тис гривень в день.
За твердженням слідчих, державні кошти були виведені шляхом укладання низки договорів про надання послуг на загальну суму близько 80,2 млн гривень з афілійованими підприємствами: ТОВ «НВП «Медирент», ПРАТ «Енергетичний холдинг», ТОВ «Філіж», ТОВ «Інтекресі бейз», ТОВ «Айкюжн», ТОВ «Сетера», ТОВ «Галантіс Україна», ТОВ «Нетворк солюшнс», ТОВ «ФК «Фінанс експерт», ТОВ «Айкюжн ІТ». За версією правоохоронців, НАІС уклав ряд сумнівних договорів із цими суб'єктами господарювання, які фактично не виконувалися, а грошові кошти за їх нібито виконання перераховувалися на підприємства з ознаками фіктивності з подальшим переведенням в готівку.
Дізнатися повну картину, з якими приватними структурами НАІС укладає угоди по реєстрах та скільки за це платить, неможливо. НАІС приховує цю інформацію, посилаючись на відсутність правових підстав у журналістів таке запитувати.
Державний реєстр речових прав, який до 4 лютого 2019 року цілком нормально працював, після оновлення став недоступним для масштабних розслідувань. Навряд чи Міністерство юстиції свідомо прораховувало наслідки для журналістів та викривачів, але змінення фактично зачистило з ринку розслідування, які потребують використання даних реєстру. Навіть один такий матеріал тепер коштує як місячна зарплата журналіста в регіоні, що робить його недоступним для більшості редакцій.
Ситуація з реєстром стала яскравим прикладом того, як Міністерство юстиції та уряд за допомогою кількох документів умудрилися зіпсувати те, що чотири роки до цього нормально працювало. Відкриття реєстрів завжди трактувалося як одна з перемог Майдану.