Серія матеріалів про те, які дії міг би вжити Антимонопольний комітет України щодо найбільших олігархів держави, розпочинається з аналізу його бездіяльності у справах Рината Ахметова.
Деолігархізація та формула «Роттердам+»
У 2015 році президент Петро Порошенко та його міністр енергетики Володимир Демчишин (співвласник інвесткомпанії ICU, яка обслуговувала Порошенка) розпочали деолігархізацію енергетичного сектору. Словесні інтервенції влади призвели до того, що єврооблігації ДТЕКу подешевшали у півтора рази. Інвесткомпанія ICU скупила їх за зниженою ціною.
Дмитро Вовк, співробітник ICU та «Рошену», очолив НКРЕКП і разом з Міненерго впровадив формулу «Роттердам+». Це призвело до зростання прибутків ДТЕКу: EBITDA компанії виросло з 7 мільярдів гривень у 2015 році до 25 мільярдів гривень у 2018 році. За даними колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса, протягом трьох років українські споживачі електроенергії переплатили за рахунок цієї схеми 43 мільярди гривень.
Цю формулу особисто погодив голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв. У своєму інтерв'ю він визнав наявність проблеми, зазначивши, що щодо вугілля, який фактично не імпортується, а знаходиться в Україні, можливо, доцільно використовувати «Роттердам мінус». Однак Терентьєв обґрунтовував своє рішення тим, що АМКУ не може втручатися у суть формули, оскільки це державницьке рішення НКРЕКП, яке застосовується однаково для всіх виробників.
Парадокс позиції голови АМКУ
Ця позиція суперечила діям Терентьєва щодо формули «Дюссельдорф+» на ринку газу, яка повторює роттердамську логіку. У цьому випадку голова АМКУ висловлював різкі критичні зауваження. У інтерв'ю «РБК-Україна» він заявив, що у комітету є питання до використання німецького хаба як індикатора ціни на газ, оскільки це може призвести до завищення ціни для кінцевих споживачів.
У листі на ім'я прем'єр-міністра Володимира Гройсмана Терентьєв писав, що запропонована методика формування ціни газу на рівні імпортного паритету може мати негативний вплив на розвиток конкуренції та призвести до необґрунтованого зростання вартості природного газу для побутових споживачів. Однак щодо «Роттердам+» голова АМКУ просто від імені комітету підписав аркуш погодження формули, яка здорожчала електроенергію для споживачів.
Звіт про ринок електроенергії
У 2016 році перша заступниця голови АМКУ Марія Ніжнік провела дослідження ринку електроенергії та енергетичного вугілля. За даними «Наших грошей», проект рішення містив різкі висновки щодо монополії ДТЕКу. Компанія контролює близько 80% «маневрової» генерації теплоелектростанцій і ринку енергетичного вугілля, що дозволяє їй зупинкою поставок палива вимкнути світло всій Україні.
Засідання комітету, призначене на 5 квітня 2016 року, не відбулося через телефонне повідомлення про замінування. Поліція протягом трьох років так і не з'ясувала, хто здійснив цей дзвінок. Після цього звіт Ніжнік набув м'яких формулювань, які були проголосовані комітетом 1 червня.
Закриття справи про зловживання монопольним становищем
АМКУ закрив справу про зловживання монопольним становищем енергокомпаній ДТЕКу 28 грудня 2018 року майже одноголосно. Проти голосувала лише Світлана Панаіотіді. Справу з 2015 року вела Марія Ніжнік, яка доводиться кумою заступнику голови Адміністрації президента Олексія Філатову. Терентьєв, однокурсник Філатова, у серпні 2018 року повідомив, що після трирічного розслідування не бачить доказів зловживання монопольним становищем.
Придбання акцій енергокомпаній
У літку 2017 року Ахметов без конкуренції придбав контрольні пакети акцій «Західенерго» та «Київенерго», у яких у нього вже був мажоритарний контроль. Ціна контрольних пакетів була нижчою за поточні котирування на «Українській біржі». Аукціони оголосили менш ніж за місяць до проведення, що не дало можливості залучити конкурентів.
Розширення у «зеленій енергетиці»
Структури Ахметова стрімко набувають контроль над «зеленою енергетикою». В Україні працюють 2100 МВт «зелених» сонячно- та вітростанцій. До кінця року Ахметов готується наростити свої «зелені» потужності до 1500 МВт, що дасть йому майже 42% ринку виробників електроенергії за «зеленим» тарифом.
Законопроект, прийнятий Верховною радою у першому читанні, закріплює право ДТЕКу на надприбутковий «зелений» бізнес за рахунок споживачів до 2030 року. Протягом десяти років Ахметов зможе продавати енергію по нині зафіксованих «зелених» тарифах, які у 2–3 рази вищі, ніж у Німеччині.
Розширення на ринку обленерго
Ахметов швидко просувається й на ринку обленерго. На його акції в різних обленерго припадає 33% МВт*годин з річного розподілу електроенергії. Він збирається збільшити свою долю через купівлю «Одесаобленерго» та «Київобленерго» у групи російських бізнесменів «VS Energy». АМКУ оприлюднив зобов'язання, які пропонує взяти на себе ТОВ «ДТЕК Нафтогаз» для отримання дозволу на придбання. При цьому комітет не чіпатиме питання активів групи ДТЕКу в інших обленерго.
Монополізація коксохімічного виробництва
18 квітня АМКУ дозволив ще одну концентраційну угоду Ахметова. «Metinvest B.V.» отримав дозвіл на придбання контрольного пакету акцій «Дніпровського коксохімічного заводу» у групи російського олігарха Романа Абрамовича. Фактична зміна акціонерів заводу відбулась наприкінці 2013 року, коли на зміну контролюючій фірмі Абрамовича зайшли чотири офшори, двоє з яких можуть бути структурами, пов'язаними з Ахметовим.
АМКУ три роки не давав «Метінвесту» дозволу, хоча менеджери Ахметова з 2014 року офіційно займали всі керівні позиції на заводі. Ахметов контролює вже 5 з 8 заводів, що займаються виробництвом коксу на вільній від окупантів території України: ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ПАТ «Металургійний комбінат