← Назад

Медведчук і монополії: як АМКУ упустив можливість обмежити вплив олігарха

2019-04-25 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Вибори та політпартії · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Правоохоронні органи · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Антимонопольний комітет України мав інструменти для обмеження впливу Віктора Медведчука на критичні сектори економіки, але не скористався ними. Замість цього регулятор благословив угоди, які зміцнили позицію олігарха в енергетиці, торгівлі паливом і медіа.

Нафтопровід як інструмент залежності

Історія трубопроводу «ПрикарпатЗахідтранс» розпочалась ще в радянські часи. Магістраль доставляла нафтопродукти з Росії та Білорусі до Європи. Після російської агресії 2014 року прокачка припинилась, а трубопровід повернули до державної власності України.

У 2015 році суддя Господарського суду Рівненської області Ярослава Гудзенко за одне засідання передала трубопровід приватній компанії «ПрикарпатЗахідтранс». Невдовзі власником став швейцарський «International Trading Partners AG». Бенефіціаром цієї структури виявився Анатолій Шефер, який через ділові зв'язки пов'язувався з Сергієм Медведчуком, братом Віктора Медведчука.

АМКУ без розмислу погодив придбання. Восени 2016 року трубопровід запустили в роботу. Міністерство оборони України викупило старе дизельне паливо, яким була забита магістраль, щоб власники змогли качати по ній нове палива з Росії.

Наприкінці президентства Петра Порошенка право власності на трубопровід переховали у Білорусі. Це сталось після візиту Медведчука до Олександра Лукашенка. 18 березня АМКУ дозволив білоруській компанії «Нафтобітумний завод» придбати контрольний пакет у ТОВ «Прикарпатзахідтранс». Засідання провели за закритими дверима.

Володимир Путін давно демонструє, що Віктор Медведчук йому не просто кум, але й виразник інтересів очільника Росії.

До цього часу невідомо, чи розглянув Комітет питання пов'язаності покупців з російським капіталом та «Роснефтью», чий дизель надходить в Україну по трубі. Також невідомо, хто з державних уповноважених голосував за дозволом.

Труба стала критичною для економіки. За останні роки компанія «Анвітрейд» стала одним з найбільших постачальників палива за державними замовленнями, виграючи тендери на 5,14 млрд грн з 2017 року. Поставки російського дизеля важливі для залізничного транспорту. Дизель з трубопроводу витісняє паливо, що везуть по залізниці з Білорусі, Литви, Польщі та танкерами з інших країн, завдяки дешевизні транспортування.

Тепер Україна залежить від нафти та нафтопродуктів країни-агресора. Росія анонсувала заборону експорту нафти в Україну, а Білорусь повідомила про зупинку експорту світлих нафтопродуктів через поставки неякісної сировини з Росії. Це вже відобразилось на цінах на автомобільне паливо.

Автогаз під контролем

У вересні 2017 року АМКУ повідомив про відкриття справи за ознаками антиконкурентних узгоджених дій на ринку скрапленого газу як моторного пального. Детальні обставини справи не оголошували.

З'ясувалось, що ринок зачищали від конкурентів для чотирьох компаній: «Глуско Україна», «Креатив Трейдинг», британської Wexler Global LP та Gikka Limited з Віргінських островів. Ланцюжок контролю цих структур приводив до оточення Медведчука. Результатом став потужний скачок цін на автогаз у серпні 2017 року.

У червні 2018 року АМКУ презентував результати дослідження під керівництвом державного уповноваженого Валерія Полюховича. Штраф у розмірі 40,99 млн грн отримали групи компаній «Надежда», «WOG», «ОККО», ТОВ «Авантаж 7» і ТОВ «Факторінг Груп» – загалом 16 суб'єктів господарювання.

Однак компанії, довкола яких розпочалось розслідування, не постраждали. Комітет дослідив лише безпідставне підвищення цін у серпні 2017 року, але не розглянув питання блокування роботи ринку та діяльності трьох компаній із «VIP-четвірки». Про одну з них згадали лише для того, щоб констатувати, що вона «суттєво не підвищувала ціни на СВГ».

Телеканали без контролю

Осені 2018 року офіційні юридичні особи телеканалів «112 Україна» та «NewsOne» (ТОВ «Новини 24 години» та група компаній «112 Україна») перейшли під контроль народного депутата від Опозиційного блоку Тараса Козака.

«NewsOne» довгий час перебував під контролем колишнього депутата-регіонала Євгена Мураєва, а потім його батька Володимира Мураєва. «112 Україна» перейшов Козаку після того, як з медіабізнесу вийшов власник швейцарської компанії Plirofories AG Едуард Кац.

Зміна власників телеканалів напередодні виборів могла б зацікавити АМКУ, тим паче що в обох випадках йдеться про придбання каналів людиною, близькою до Медведчука. Тарас Козак є заступником голови громадської організації «Центр правової держави» при керівнику Віктору Медведчуку. Його брат Богдан Козак є бізнес-партнером Сергія Медведчука, брата Віктора.

Богдан Козак у 2014 році виявився ініціатором створення Блоку Петра Порошенка у Львівській облраді, наступного року балотувався до цього органу від БПП. Після цього АМКУ розпочав розслідування щодо цигаркового монополіста «Мегаполіс Україна», серед бенефіціарів якого виявились Тарас Козак і російський виробник зброї Кесаєв, але згодом його припинив.

Медведчука внесли у базу “Миротворець” тільки коли електоральний крах Порошенка на виборах 2019 року став очевидний.

Медведчука внесли у базу «Миротворець» лише коли електоральний крах Порошенка на виборах 2019 року став очевидний.

#АМКУ #Медведчук #монополія #олігархи #трубопровід #антиконкуренція #корупція #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування