Антимонопольний комітет України мав би інструменти для перевірки найбільших бізнесменів країни, але не використовував їх. Редакція «Наших грошей» розглянула три випадки, коли регулятор міг би, але не став діяти проти Петра Порошенка та Юрія Косюка.
Передача «Рошену» в управління без дозволу
У 2016 році Петро Порошенко передав свій кондитерський бізнес «Roshen» в управління інвестбанкірам «Rothschild Trust». За законом «Про захист економічної конкуренції» такі дії потребують дозволу АМКУ, якщо виконуються певні умови. Згідно статті 23 цього закону учасниками концентрації визнаються суб'єкти господарювання, частки яких передаються в управління іншому суб'єкту. Статтею 24 передбачено, що дозвіл потрібен, якщо сукупний обсяг реалізації товарів в Україні компанії, частки якої передаються в управління, за останній фінансовий рік перевищує 8 мільйонів євро, а обсяг реалізації товарів іншого учасника концентрації за останній фінансовий рік перевищує 150 мільйонів євро. Альтернативна умова — сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації за останній фінансовий рік перевищує 30 мільйонів євро.
«Рошен» реалізує товари на мільярди гривень щороку. За 2018 рік корпорація сплатила лише у вигляді податків 2,35 млрд грн. Про обороти транснаціональної компанії «Rothschild» не варто й говорити — вони безумовно перевищують встановлені пороги. Таким чином, АМКУ міг би поставити питання про те, чи мав право Порошенко передавати такий великий бізнес в управління іншій компанії без дозволу регулятора. Якби перевірка показала, що дозвіл таки був потрібен, то можна було б застосувати штрафну санкцію у розмірі 5% від доходу за рік, що передує року винесення штрафу. Однак жодних згадок про дозвіл АМКУ на ці дії не було.
Справа про червону стрічку
Осені 2017 року АМКУ оштрафував ПАТ «Київхліб» на 219 тисяч гривень за недобросовісну конкуренцію. Скарга надійшла від президентського «Roshen». Антимонопольники розслідували справу з особливою прискіпливістю.
«Рошен» заявив, що «Київхліб» продає торт «Казковий ключик» в упакуванні, схожому на упаковку його тортика «Золотий ключик». Обидві назви відсилають до повісті-казки Олексія Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно», на асоціаціях з якою кондитери вибудовували успіх своїх виробів. До 2011 року торт «Київхліба» називався «Буратіно».
Пізніше «Рошен» додав другу скаргу — про те, що недобросовісна конкуренція полягає у використанні червоної стрічки для пакування виробу. Компанія стверджувала, що червоні стрічки — її привілей. У своїй заяві «Рошен» писав: «Коробка з тортом обгортається червоною стрічкою з написом золотого кольору – ROSHEN. Коробка та стрічка є елементами, що становлять оформлення упаковки торта «Золотий ключик», що є індивідуалізуючим».
Рішенням АМКУ було визнано, що ПАТ «Київхліб» вчинило порушення, використовуючи без дозволу оформлення упаковки, схоже на оформлення упаковки торта «Золотий ключик». Однак червоні стрічки використовуються й іншими виробниками для упакування своїх тортів. Якби АМКУ був послідовним, він би розслідував усі справи з такою ж уїдливістю, як справу про «Золотий ключик».
Карамель: дослідження без результатів
У грудні 2012 року АМКУ повідомив про початок дослідження ринку карамелі на предмет завищення цін. З того часу у кріслі керівника комітету змінилось двоє керманичів, але результати дослідження так і не були оприлюднені.
Карамель займає важливе місце на ринку солодощів. Її використовують для ароматизації цукерок і напоїв, а також як харчовий барвник з класифікаційним номером Е150. Завищена вартість карамелі впливає на здорожчання значної частини солодощів. Тоді керівник АМКУ Цушко проголошував: «Антимонопольний комітет як ніхто інший зацікавлений, щоб ринок, де є значна конкуренція, працював як годинник. Наша ціль – не накладення штрафів, мета Комітету – розвиток та захист конкуренції». Однак на цьому повідомлення про дослідження ринку смаколиків припинилися. Ймовірно, жодних порушень виявлено не було, але чому комітет не похизувався результатами — невідомо.
Курятина та дотації Косюку
Пару років тому АМКУ звернув увагу на ріст цін на курятину. Розглядались дві версії: порушення конкурентного законодавства через зловживання монопольним становищем компанії «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка або антиконкурентні узгоджені дії найбільших виробників щодо узгодження цінової політики. Сама компанія порахувала, що займає 50% ринку курятини.
Директор профільного департаменту АМКУ Ігор Кустовський у 2017 році казав: «Ми бачимо, що ознаки монопольного становища є, чи є зловживання монопольним становищем – ми досліджуємо». Однак через два роки результати дослідження залишались невідомими.
Тим часом держава постійно докидала Косюку мільйони гривень дотацій. У 2017 році «МХП» отримав з бюджету більше, ніж переказав податків. Уряд не звертався в АМКУ за дозволом на державну допомогу агрохолдингу. Якби таке звернення послідувало, то, можливо, його наслідком стало б повернення державі дотацій. Лише у 2017 році компанія отримала 1,4 млрд грн дотацій, а у 2018-му — ще 812 млн грн. Але це було б можливо лише за умови, якби АМКУ діяв як повноцінний регулятор.