Центральна виборча комісія оголосила закупівлю критично важливих матеріалів з дивною особливістю: аукціон на придбання бланків протоколів для виборчих дільниць призначено на 30 липня — через тиждень після самих виборів 21 липня. Це створює ризик того, що дострокові парламентські вибори можуть не відбутися через неможливість отримати необхідну документацію вчасно.
Проблема виникла через законодавство про державні закупівлі, яке не враховує специфіку виборчого процесу. Голова ЦВК Тетяна Сліпачук, яку пов'язують з народним депутатом від БПП Олександром Грановським, заявила, що двох місяців на підготовку недостатньо, оскільки вибори триватимуть лише 58 днів.
ЦВК почала оголошувати тендери 25 травня, одразу після оприлюднення указу президента Володимира Зеленського про дострокові вибори. Станом на 1 червня оголошено півтора десятка процедур на загальну суму 81,44 млн грн. Закупівлі розділені за розміром очікуваної вартості. Товари та послуги вартістю до 133 тисяч євро проходять процедуру «відкритих торгів». Прикладом є тендер на видання Закону України «Про вибори народних депутатів України» вартістю 2,33 млн грн, оголошений 28 травня з аукціоном на 13 червня.
Найбільші закупівлі перевищують поріг у 133 тисячі євро. Серед них — послуги з виготовлення та доставки партійних та кандидатських плакатів (14,38 млн грн), бланків протоколів і актів (20,78 млн грн) та виборчих скриньок (11,55 млн грн). Ці закупівлі оголошені як «відкриті торги з публікацією англійською мовою», що передбачає довші строки.
Бланки протоколів — це 50 видів документів, включаючи протоколи про підрахунок голосів та акти про погашення неправильно заповнених виборчих бюлетенів. Без них вибори неможливі. У тендерній документації ЦВК зазначила, що бажає отримати ці матеріали не пізніше 16 липня, тобто за тиждень до дня голосування. Однак дата аукціону в системі «Прозорро» залишається 30 липня.
Порівняння з президентськими виборами розкриває закономірність. Зимою тендер на аналогічні бланки вартістю 15,72 млн грн оголошено 15 січня з аукціоном на 25 лютого — через 40 днів. Угода з переможцем завершилася 13 березня. Нині між оголошенням 25 травня та аукціоном 30 липня проходить 67 днів — майже двократна різниця. Ці додаткові 27 днів достатні для завершення процедури в установлені строки.
Держуповноважена Антимонопольного комітету України Агія Загребельска пояснила, що дату аукціону автоматично формує електронна система «Прозорро». Якщо замовник швидко виконуватиме залежні від нього процедури та не буде спроб затягнути тендери через оскарження у «тендерній» колегії АМКУ, система автоматично перерахує дати на більш ранні. Таким чином, якщо ЦВК використовуватиме максимальні дозволені строки на кожному етапі, процедури затягнуться до після виборів.
Подібна ситуація сталася з інавгурацією Зеленського, яку провели найпізніше в історії України саме через максимальні строки на кожному етапі.
Верховна Рада не розглядала законопроект про скорочення тендерних процедур для виборів. Хоча президент Зеленський запропонував зміни, його варіант дозволяв вивести з-під тендерного закону усі закупівлі виборчкомів на всі вибори у майбутньому — як планові, так і позачергові. Парламентарії могли обмежити виключення лише кампанією 2019 року, але вирішили не включати розгляд законопроекту до порядку денного.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі запропонувало альтернативне рішення. 24 травня МЕРТ підготувало наказ «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі» за підписом замміністра Максима Нефьодова. Наказ поки що не вступив в силу, оскільки Міністерство юстиції його не заюстувало. Невідомо, чи буде заюстовано без окремого доручення уряду Володимира Гройсмана, який подав у відставку.
Пропозиція МЕРТ дозволила б ЦВК розбити великі закупівлі на менші обсяги для окремих виборчих комісій або їхніх груп. Тендер на 20,78 млн грн можна було б подрібнити на замовлення для окремих районів, кожне вартістю менше 200 тисяч гривень. Це дозволило б уникнути відкритих торгів і укладати так звані «допорогові угоди» на власний розсуд з визначеним підрядником.
Переведення закупівель у режим «допорогів» також дозволяє уникнути етапу оскаржень у Антимонопольному комітеті. Держуповноважені готові розглядати скарги в найкоротші терміни, але це все одно дає можливість затримати процес на кілька днів — а в швидкоплинній виборчій кампанії цього достатньо для зриву.
Однак у такої схеми є недолік. На відміну від законодавчих змін, які потребують підтримки щонайменше 226 нардепів, наказ МЕРТ — це нормативний акт міністерського рівня. Якщо зараз мета очевидна — допомогти провести вибори — то хто гарантує, що цей прецедент не буде використаний у майбутньому? Наступники у МЕРТ зможуть апелювати до досвіду попередників і обгрунтовувати поділ предмета закупівлі для вугілля для окремих шкіл чи ліків від конкретних хвороб. По допорогам контролю майже ніякого, тому такі дірки гарантовано почнуть використовувати різноманітні шахраї.
Найменше шкоди буде, якщо ЦВК не затягуватиме процедури, а АМКУ спрацює якнайшвидше, незважаючи на рекордний обсяг скарг і незаповнені вакансії у профільному департаменті. Інакше доведеться дозволяти виключення для ЦВК, а в найгіршому випадку матимемо юридично-правову вакханалію за участі суддів Окружного адміністративного суду.