У червні поліція провела обшук у селі Радинка Поліського району Київської області. Правоохоронці шукали докази створення КП «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» — комунального підприємства, яке за кілька місяців своєї роботи здійснило реєстраційні дії щодо активів на десятки мільйонів гривень.
КП виникло у липні 2018 року. Засновником став Шаміль Мутайламов, який у серпні того ж року пройшов триденне навчання у Національних Інформаційних Системах (НАІС) — структурі Міністерства юстиції. 29 серпня 2018 року він отримав ключ реєстратора. За даними джерел у правоохоронних структурах, частину реєстраційних дій Мутайламов здійснював, перебуваючи на непідконтрольній Україні території.
Другим ключовим реєстратором компанії був Олександр Прошкін. Судовий реєстр містить низку сумнівних реєстраційних дій обох фахівців. Редакція зібрала інформацію про численні випадки, коли їхні дії супроводжувалися порушеннями.
У Краматорську Донецької області розташований центральний ринок — ТОВ «Колхозний ринок», яке існує як юридична особа з 90-их років. У 2018 році керівник почав збільшувати свою частку і контролювати всі фінансові потоки. Незадоволені співвласники найняли аудиторів, які виявили зловживання. Конфлікт переріс у реєстраційну війну.
У березні 2019 року Прошкін та Мутайламов повернули в Єдиному реєстрі юридичних осіб старого директора ТОВ «Колхозний ринок» і виключили двох учасників. Реєстрація мала численні порушення: фірма розташована у Краматорську, а реєстрація проводилася в Києві, поза межами територіальної юрисдикції. Крім того, існували судові заборони на реєстраційні дії, які Мутайламов просто видалив із реєстру. Реєстратор прийняв протоколи зборів без підписів.
Другий епізод стосується Малокохнівського гранітного кар'єру біля Кременчука на Полтавщині. Кар'єр контролювалася латвійською компанією «IC Industries Holdings». Ліцензію на видобуток мало ТОВ «Мало-Кохнівський Кар`єр». Лише у 2018 році кар'єр сплатив державі майже $1,8 млн.
У лютому 2019 року Прошкін по підроблених документах, ігноруючи судові ухвали, які забороняли перереєстрацію, змінив склад учасників ТОВ «Мало-Кохнівський Кар`єр». Паралельно у «IC Industries Holdings» виникли проблеми з ліцензією на Новогородецький кар'єр у Житомирській області. За даними сайту СБУ, рейдери вимагали від власників $390 тис. за повернення одного кар'єру та $30 тис. за поновлення ліцензії на видобування надр.
Справу розслідували ДБР та СБУ. Провели 10 обшуків у Києві та Житомирській і Полтавській областях, зокрема у голови Державної служби геології та надр. Досудове слідство встановило, що службовці Держгеонадр через перевірки у сфері надрокористування тисли на бізнесменів для того, щоб вони не чинили спротив рейдерському захопленню.
На початку червня правоохоронці затримали двох учасників рейдерської схеми під час отримання $390 тис. за повернення бізнесу та $25 тис. за «вирішення питань» з працівниками Держгеонадр. Потім затримали ще двох співучасників. Утім, реєстратора Прошкіна серед затриманих немає. За даними власників кар'єрів, він не перебуває на підконтрольній Україні території.
Журналісти спробували розпитати працівників КП про їхню діяльність. За місцем реєстрації на столичній вулиці Електриків їх немає, телефон підприємства не відповідає. Джерело в правоохоронних структурах надало контакти. Коли реєстратори проходять навчання у Міністерстві юстиції, вони залишають електронну адресу та номер мобільного. У Прошкіна та Мутайламова виявилися спільні адреси та телефон.
Коли журналіст зателефонував, абонент представився Шамілем Мутайламовим. Він одразу попросив говорити російською, бо української не розуміє. Дізнавшись, що дзвінок від журналістки, сказав, що не має часу, обіцяв перетелефонувати, чого не зробив.
Це викликає перше запитання. Усі реєстратори проходять навчання у структурі Міністерства юстиції. Навчання ведеться українською мовою. Усі реєстри та офіційні документи — без винятку — українською мовою. Як людина, яка не розуміє українську, могла пройти навчання та працювати з інтерфейсом реєстрів?
Друге питання стосується реєстрації самого КП. По документах, «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» заснував орган самоорганізації населення «Черемошна» із одноіменного села на Київщині. А ОСН «Черемошна» заснувала Радинська сільська рада Поліського району Київської області. Село Черемошна розташоване під 30-кілометровою чорнобильською зоною, його населення — 48 осіб. Ніякого органу самоорганізації в Черемошні не створювали.
Утім, офіційно провели реєстрацію. Зробили це реєстратори столичної філії підприємства «Центр реєстрації» при раді села Березань Біляївського району Одеської області. За судовими ухвалами, реєстраційне життя «Центру реєстрації» було яскравим, але коротким — у жовтні 2018 року Мін'юст скасував йому акредитацію.
Коли редакція зателефонувала в Радинську сільську раду, дізналася, що 5 червня туди приїжджала поліція. Вона з'ясувала, що КП створене по підроблених документах — нібито на засіданні Радинської сільської ради 18 скликання. Тим часом у цієї сільради зараз триває лише 7 скликання. Крім того, Радинська сільська рада не реєструвала б органу самоорганізації села Черемошна, бо це село з 90-их років — при Романівській сільській раді цього ж району.
Звідси виникає друге запитання — як КП із такими цікавими документами пройшло обов'язкову акредитацію у Міністерстві юстиції?
Третє питання корелюється з попередніми. У липні 2018 року правоохоронці взяли на хабарі начальницю управління, яке акредитовує комунальні підприємства, — Алісу Оскірко. За версією слідчих, Оскірко вимагала щомісяця 50% від суми прибутку КП за те, що не скасує цьому підприємству акредитацію. Разом із Оскірко взяли її спільницю — заступницю начальника управління Тетяну Доценко. Правоохоронці виявили при Оскірко майже 200 тис. грн.
Третє запитання: у тому управлінні Мін'юсту точно взяли всіх?