Володимир Зеленський 5 липня звільнив трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України: Агію Загребельську, Андрія Вовка та Валерія Полюховича. На посадах залишилися голова комітету Юрій Терентьєв, його заступниці Марія Ніжнік та Ніна Сидоренко, а також держуповноважені Світлана Панаіотіді, Марія Процишен та Анна Артеменко. Через три години після публікації матеріалу на сайті президента з'явився указ про відставку Ніжнік.
Президент не пояснив підстави для звільнень. За даними «Наших грошей», рішення на користь збереження Терентьєва було прийнято після зустрічі голови АМКУ з заступником голови Адміністрації президента Олексієм Гончаруком наприкінці червня. За неофіційними даними з АМКУ, на місце звільнених розглядаються дві кандидатури – Леонід Антоненко та Ольга Нечитайло, однак остаточне рішення в Адміністрації президента ще не прийнято.
Ольга Нечитайло займається енергетикою в Офісі ефективного регулювання BRDO, звідки перейшов працювати на Зеленського сам Гончарук. Леонід Антоненко – колишній юрист компаній «Астерс» та «Саєнко і Харенко». У 2015 році він кілька місяців працював у Національному банку України і пішов звідти зі скандалом. Згодом став депутатом Київради і у 2018 році ввійшов до групи депутатів Сергія Гусовського, якого було вигнано з фракції «Самопоміч» за голосування щодо корупційних земельних питань.
Звільнення Загребельської викликало гучний скандал. За часів президента Петра Порошенка Національне агентство з питань запобігання корупції склало протокол проти неї за невчасне декларування продажу старого автомобіля її родичем. Адміністрація президента Порошенка не знайшла юридичних підстав для звільнення її з посади держуповноваженої. Зеленський зробив це без пояснень.
Терентьєв, Сидоренко і Ніжнік пов'язані з Олексієм Філатовим, одним з найвпливовіших заступників Адміністрації президента Порошенка. Перші двоє були його однокурсниками під час навчання в Київському інституті міжнародних відносин і права. Ніжнік працювала у юрфірмі «Екво», яку заснувала співмешканка Філатова через кілька днів після його призначення в Адміністрацію президента. «Екво» відразу почала обслуговувати основних клієнтів АМКУ. Національне антикорупційне бюро України порушило справу проти Філатова за те, що він не задекларував свою співмешканку і зв'язок з «Екво». Справа завершилась без результатів.
Загребельська здобула репутацію своїми розслідуваннями зловживацьких схем. Її розслідування картелю харчувальників Міноборони привело до рекордного штрафу в історії України. Вона єдина в органах влади вела розслідування про монополію на доступі до оціночної бази ФДМУ, пов'язану з оточенням Антона Яценка. За часів Порошенка вона не дала створити монополію на лотерейному ринку компанії, якій покровительствував нардеп від БПП Олександр Третьяков. Загребельська голосувала проти колективних рішень АМКУ, які допомагали олігархам збільшувати вплив на економіку України, і публічно заявляла свою позицію. Більшість членів Комітету під головуванням Терентьєва та його заступниць незмінно приймали необхідні їм рішення.
Збитки від рішень керівництва АМКУ
За підрахунками «Наших грошей», з 2015 року дії Терентьєва та його заступниць Сидоренко і Ніжнік нанесли Україні економічні збитки щонайменше 106,6 мільярдів гривень. Розрахунки базувалися виключно на законодавстві та відомих оцінках, без урахування чуток про корупцію.
У лютому 2016 року Терентьєв одноосібно погодив проект рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №289, яким було впроваджено формулу «Роттердам+». Це дало змогу Ніжнік, яка відповідає за ринок електроенергії, відмовити державній компанії «Енергоатом» у розгляді справи про порушення законодавства про економічну конкуренцію. Ніжнік визнала, що завдяки постанові тариф теплової електрогенерації зріс з 88 до 177 копійок за кВт·годину, тоді як тариф атомної генерації у цей період зріс лише з 47 до 57 копійок. Відбувся перерозподіл коштів енергоринку на користь теплових електростанцій, які на 80% контролюються групою ДТЕК Ріната Ахметова. За оцінками Асоціації споживачів електрики та комунальних послуг, за три роки дії формула «Роттердам+» принесла власникам ТЕС близько 40 мільярдів гривень, яких не було б у випадку непогодження Терентьєвим постанови.
У 2016 році Ніжнік підготувала проект рішення про ринок електроенергії, яким група «ДТЕК» визнавалась монополістом разом з державним «Енергоатомом». За розрахунками АМКУ, Ахметов і атомники контролюють понад 70% ринку електроенергії. Згідно офіційної методики, для визнання колективної монополії достатньо, щоб три суб'єкти контролювали понад 50% ринку. Висновок про монополізм напрошувався сам собою. Проект був надісланий іншим членам комітету на ознайомлення. Однак у день розгляду трапилось перше в історії замінування АМКУ, а голова Комітету втік з роботи. Після цього Ніжнік «передумала». На остаточний розгляд у червні 2016 року було винесено повністю перероблений проект. ДТЕК вже не визнавали монополістом, а лише назвали компанією з ознаками монополії. Це дало змогу АМКУ усунутись від аналізу зловживань монопольним впливом енергогенеруючих компаній ДТЕК. У грудні 2018 року АМКУ більшістю голосів проголосував за закриття розслідування, залишивши поза межами справи дії групи Ахметова щодо поставок електроенергії на пікових навантаженнях, завищення ціни вугілля та виведення коштів за кордон. Штраф за зловживання монопольним становищем міг би скласти близько 14,2 мільярдів гривень.
У квітні 2019 року АМКУ дав дозвіл «ДТЕКу» на придбання «Київобленерго» та «Одесаобленерго», які раніше належали групі «ВС енерджі». Співвласником цієї групи є Олександр Бабаков – російський бізнесмен та депутат Держдуми, який голосував за анексію Криму. Бабаков знаходиться під санкціями України. Антимонопольний комітет не вивчав питання власності обленерго, тим самим зробивши можливим вихід російських бізнесменів з українського ринку без накладення санкцій. АМКУ надавав дозволи без вивчення впливу групи «ДТЕК» на ринок електроенергії, хоча компанія вже контролює близько 40% розподільчих електромереж України.
У квітні 2019 року АМКУ більшістю голосів надав компанії «Metinvest B.V.» Ахметова дозвіл на придбання акцій «Дніпровського коксохімічного заводу». Заявку подали у 2015 році, однак Комітет не поспішав приймати рішення. Схема власності заводу містила ознаки того, що «Метінвест» набув контролю ще наприкінці 2013 року без дозволу АМКУ. Комітет мав оштрафувати компанію за бездозвільну концентрацію на 5% від річного доходу, що могло скласти 16 мільярдів гривень, але штраф не був накладений.
У 2018 році «Метінвест» разом з офшорами «Altana Limited», «Misandyco Holdings LTD», «Mastino Trading LTD», «Treimur Investments Limited» став акціонером «Донецьксталі», у яку входить «Шахтоуправління «Покровське». Формально кожен покупець отримав менше 25% акцій, тому дозвіл АМКУ нібито не був потрібен. Однак ті ж офшори брали участь у концентрації коксохіма, а представником від «Misandyco» в наглядову раду «Донецьксталі» призначили Андрія Натруса – директора з корпоративних прав ПрАТ «Смарт-Холдинг», яке управляє активами народного депутата України Вадима Новинського, власника 24% Metinvest B.V. АМКУ мав би порушити справу про концентрацію без дозволу, наслідком якої мав би стати штраф на 5% від річного доходу, що могло скласти 16 мільярдів гривень, але штраф не був накладений.
Розслідування по компаніях групи Дмитра Фірташа розпочате у 2016 році щодо ознак зловживання монопольним становищем компаніями «Азот», «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», «Рівнеазот» та «НФ Трейдінг Україна» з групи Фірташа «OstChem», основного виробника азотних добрив в Україні. У 2017 році Комітет направив попередній висновок про те, що монополіст умисне знижував рентабельність заводів, щоб завищувати ціни, а у 2015 році спостерігалось штучне завищення вартості сировини. Замість винесення вироку, Терентьєв змінив уповноваженого, відповідального за розслідування, взявши справу під власний контроль. Розслідування продовжилось, у червні 2019 року надіслано новий попередній проект покарання, а потім справа знову засунута у шухляду. Штраф за зловживання монопольним становищем – до 10% від доходу. Якби АМКУ виніс рішення у 2017 році, розмір штрафу міг би скласти орієнтовно 13,5 мільярдів гривень.
Сьогодні структурам Фірташа підконтрольні 19 облгазів: ПАТ «Сумигаз», ПАТ «Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Чернігівгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Криворіжгаз», ПАТ «Волиньгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз», ПАТ «Чернівцігаз», ПАТ «Тисменицягаз», ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Миколаївгаз». Усі були придбані без отримання дозволів АМКУ на концентрацію. Зі звітів компаній було відомо, що їхніми акціонерами є одні й ті самі офшорні компанії, а представниками у наглядових радах – одні й ті самі менеджери. Штраф за бездозвільну концентрацію сягає 5% від річного доходу. Розмір штрафу по облгазам Фірташа міг сягнути 2,6 мільярдів гривень.
У 2017 році АМКУ оштрафував на 431 мільйон гривень компанію «Тедіс Україна» за зловживання монопольним становищем на ринку гуртової реалізації цигарок у період з 2013 по вересень 2015 року. Цей розмір штрафу рекомендувала замголови АМКУ Сидоренко, яка вела розслідування. Штраф був набагато менший від максимально можливого – до 10% від річного обороту, що міг скласти до 3,5 мільярдів гривень. Збиток від малого штрафу становить 3,1 мільярда гривень.
Генеральна прокуратура вела кримінальне провадження № 42016000000001264, у якому підозрювала голову АМКУ Терентьєва та двох держуповноважених у тому, що вони «незважаючи на проведені неодноразові перевірочні заходи та отримавши докази злочинної діяльності виробників, жодних належних заходів щодо фіксування фактів порушення законодавства про захист економічної конкуренції не вживали, на правопорушників не накладали штрафи та не вживали інших, визначених чинним законодавством заходів реагування». ГПУ також відзначала, що представники «Тедіс Україна» систематично надавали грошову винагороду посадовим особам АМКУ. Загребельська повідомила «Нашим грошам», що давала покази слідчому Генпрокуратури щодо ролі Терентьєва. Однак кримінальне провадження не завершилось обвинуваченням. У лютому 2018 року генпрокурор Юрій Луценко разом з Терентьєвим взяли участь у зустрічі з представниками тютюнового ринку, на якій було наголошено на відсутності значних проблем на цигарковому ринку, хоча «Тедіс» знизила свою частку на оптовому ринку лише з 96 до 89%.
Вина виробників ПрАТ «Філіп Морріс Україна» (чистий дохід у 2017 році 10,7 мільярдів гривень), ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» (чистий дохід у 2017 році 5,5 мільярдів гривень), ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (чистий дохід у 2017 році 2,7 мільярдів гривень), ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки» (чистий дохід у 2017 році 5,8 мільярдів гривень) у створенні торгової монополії «Тедісу» вивчається Ніжнік у іншому розслідуванні АМКУ, яке тягнеться з 2017 року і досі не завершене. Виробники непокарані на суми до 10% від річного доходу. Збиток від недоотримання штрафних коштів становить 1,2 мільярда гривень.
У березні 2019 року АМКУ дав дозвіл компанії «Нафтобітумний завод» (Білорусь) на придбання компанії «Прикарпатзахідтранс», якій належить трубопровід, по якому з Росії в Україну імпортується до 40% всього дизельного палива. Дозвіл було надано без вивчення впливу на ринок та без вивчення зв'язків покупців з Росією. На засіданні 14 березня держуповноважені повідомили, що «Нафтобітумний завод» раніше не був допущений Фондом державного майна України до приватизаційного конкурсу по «Центренерго» через інформацію від СБУ про зв'язки білоруських власників з Росією та компанією «Роснєфть», яка знаходиться під санкціями України. Ніжнік пообіцяла подати запити в СБУ, РНБОУ і Службу зовнішньої розвідки. Однак запити не були подані до остаточного розгляду, і дозвіл був наданий 18 березня голосуванням більшості членів АМКУ, у тому числі Терентьєва і обох його заступниць.