Українська частина Луганської області стоїть перед енергетичною кризою. Регіон залежить від однієї Луганської ТЕС, яка входить до групи ДТЕК Ріната Ахметова. Після того як Ахметов не приєднав свою партію «Оппоблок» до кремлівської «Оппоплатформи» Медведчука та Бойка, Росія перекрила поставки вугілля на цю станцію. Оскільки Україна так і не побудувала залізничну колію для доставки антрациту зі своєї території, станція змушена палити газ — набагато дорожчий паливо. Це призводить до значного зростання вартості електроенергії.
На цьому тлі міністр енергетики Ігор Насалик у липні запропонував урядові постанову про запобігання надзвичайній ситуації в Луганській області. Його рішення передбачало, щоб державна компанія «Нафтогаз» продавала газ ДТЕК Луганській ТЕС за 2 895 грн. за тисячу кубів без ПДВ та тарифів на транспортування. Це майже удвічі дешевше від звичайної ціни «Нафтогазу» в 5 204 грн. Фактично держава пропонувала компенсувати збитки олігарха за рахунок бюджету.
Замість того щоб дотувати приватний бізнес, Україна мала розробити альтернативні маршрути доставки електроенергії з материка на «луганський енергоострів». Єдиний відомий такий проект — будівництво Кремінської підстанції в Луганській області під керівництвом «Укренерго». Підстанція мала б виконати роль великого розподільника, підключеного до енергосистеми материкової України і спрямованого на територію Луганщини.
Тендер на будівництво підстанції 500/220 кВ «Кремінська» було оголошено 27 грудня 2016 року. Очікувана вартість становила 1,08 млрд грн. Чверть цієї суми припадала на елегазові розподільчі пристрої КРПЕ 500 кВ і КРПЕ 220 кВ корейської корпорації «Hyosung». До аукціону допустили дві компанії: ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» («КЕБК») та «Корпорація виробничих та комерційних підприємств «Союз». Третього учасника, ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський», відхилили, зазначивши, що він мав лише 14 років досвіду постачання КРПЕ 500 кВ замість необхідних 15 років. Крім того, у його пропозиції були й інші невідповідності: не враховані роботи за понад 10 пунктами, запропоноване обладнання не відповідало технічним параметрам, була недостатня кількість приводів роз'єднувача та заземлювача.
У травні 2017 року тендер виграла «КЕБК». Однак у первинній угоді ціни корейського обладнання не були опубліковані. Лише у січні 2018 року «Укренерго» розкрило ці ціни в додатковій угоді: КРПЕ 500 кВ коштував 5,85 млн дол. (168,61 млн грн. за курсом 28,84), КРПЕ 220 кВ — 3,15 млн дол. (90,79 млн грн.).
Корейські пристрої ввозились в Україну за контрактом між німецькою фірмою «Mewako GmbH» та українською ПрАТ «СВС-Дніпро», а не безпосередньо від виробника «Hyosung» до тендерного підрядника. За даними джерела редакції у фіскальній службі, при розмитненні в травні-червні 2018 року ціни були дещо нижчими: КРПЕ 500 кВ розмитнювався за 4,97 млн дол., КРПЕ 220 кВ — за 3,07 млн дол. (за курсом 26,30).
У травні 2019 року «Укренерго» і «КЕБК» уклали чергову додаткову угоду про зміну ціни на пристрої. Тоді КРПЕ 500 кВ став коштувати 7,05 млн дол. (186,66 млн грн. за курсом 26,48), КРПЕ 220 кВ — 3,76 млн дол. (99,79 млн грн.). Таким чином, від митниці до тендерного переможця пристрої набрали додаткової вартості на 2,77 млн дол. Редакція не знає, як змінювалась ціна між корейським виробником і німецькою компанією, але бачить «дельту» між імпортером і тендерним переможцем: для КРПЕ 500 кВ вона становить 2,08 млн дол., для КРПЕ 220 кВ — 0,69 млн дол.
Цікаво, що керівником «СВС-Дніпро» є Микола Кравченко, який раніше очолював департамент капітального будівництва та реконструкції ПАТ «Київенерго» з групи ДТЕК Ріната Ахметова. Він також працював у Мінпаливенергетики під керівництвом Івана Плачкова, який нині очолює наглядову раду ДТЕКівського «Київенерго».
Первинно підстанцію планували збудувати у 2018 році. Замість цього замовник і підрядник укладали додаткові угоди про підняття цін. Вартість угоди виросла з 1,06 млрд грн. до 1,11 млрд грн. Контракт передбачав штрафні санкції: 0,1% пені за кожен день прострочення, 7% штрафу за затримку більш ніж на місяць, стягнення 64 млн грн. банківської гарантії за провал. Однак «Укренерго» миролюбно продовжувало строки замість того, щоб застосовувати санкції. Тепер замість листопада 2018 року об'єкт планують здати у травні 2020 року.
Після публікації матеріалу прес-служба «Укренерго» надіслала редакції розгорнуту відповідь. Компанія стверджує, що висновки журналістів ґрунтуються на неповних даних. Щодо гривневого подорожчання КРПЕ, «Укренерго» пояснила, що ціна обладнання була зафіксована у євро. Платежі у євро проводились у 2018 році в дні, коли курс валюти був вищим від того, за яким розраховувалась гривнева вартість на момент аукціону у квітні 2017 року. Саме ці суми були внесені додатковою угодою у 2019 році, коли курс євро вже був нижчим. Компанія також уточнила, що вартість обладнання в євро залишилась незмінною: 3,2 млн євро для КРПЕ 220 кВ та 5,9 млн євро для КРПЕ 500 кВ.
Щодо затримок будівництва, «Укренерго» вказала на обставини, які не залежали від компанії. Затримки відбувалися через довготривалі погодження документів у Кабінеті міністрів та Міненерговугіллі, що склало близько 17 місяців. Перший раз терміни перенесли на 1 липня 2019 року через відсутність дозволу Кабінету міністрів на розроблення проекту землеустрою. Хоча «Укренерго» та генпідрядник надали уряду всі необхідні документи ще в серпні 2017 року, погодження тривало 9 місяців. Приблизно в той же період (з грудня 2017 по вересень 2018 року) тривало погодження проектно-кошторисної документації в Міненерговугіллі — 8 місяців.
Другий раз термін перенесли наприкінці травня 2019 року на 30 червня 2020 року через відсутність дозволу Кабінету міністрів на вилучення та надання у постійне користування земельних ділянок у Кремінському районі на території лісогосподарства. Без цього дозволу неможливо було оформити порубочні білети та звільнити територію від лісових насаджень. Погодження тривало 8 місяців. «Укренерго» неодноразово звертався до Кабінету міністрів з проханням прискорити процедури, але жодної відповіді не отримав. Навіть голова СБУ Василь Грицак у вересні 2018 року звертався до прем'єра Володимира Гройсмана з проханням припинити затягування, але реакції від уряду не надійшло.
Щодо вартості будівництва, «Укренерго» зазначила, що вона складає 1,3 млрд грн., тоді як Кабінет міністрів затверджував 1,7 млрд грн. Суму договору було знижено у січні 2018 року на підставі експертного звіту після розроблення проектної документації. Компанія також повідомила, що за результатами перевірки Держаудитслужбою України у 2018 році не було встановлено жодних порушень та розбіжностей.
На сьогодні на об'єкт поставлено 99% основного електротехнічного та допоміжного обладнання. Змонтовано 96 опор повітряної лінії 220 кВ Кремінська—Ювілейна, завершено монтаж кабельної ділянки. На підстанції 220 кВ Ювілейна завершено реконструкцію відкритого розподільчого пристрою 220 кВ. Завершено підготовчі роботи на будівельному майданчику підстанції 500 кВ «Кремінська». За планом будівництво завершиться у травні 2020 року.
Іван Плачков, нинішній голова наглядової ради ДТЕКівського «Київенерго», у серпні прокоментував ситуацію: «Потрібно знижувати вартість газу для Луганської ТЕС. Тому що немає лінії, вона працює ізольовано. 1 млн жителів забезпечує електроенергією. І через газ виходить, що ціни не відповідають – електроенергія надто дорога, щоб її купували». Якби замовники і будівельники більше переймались саме будівництвом замість розподілу прибутків на швидкій товарній поставці обладнання, Кремінська підстанція вже давно дозволила б Україні забути про проблеми з поставкою вугілля на Луганську ТЕС і не перейматися дотуванням бізнесу олігарха.