Крюківський вагонобудівний завод, власником якого є Володимир Приходько, протягом кількох років став єдиним постачальником вагонів для «Укрзалізниці». Це становище дозволило компанії встановлювати ціни, які значно перевищували світові аналоги. За два роки з 2016 по 2018 рік завод піднявся в ціні на купейні вагони до 1,1 мільйона доларів за одиницю – на третину дорожче, ніж у Росії, де вартість становила 825 тисяч доларів. Темп зростання цін у машинобудівельній галузі України за цей період був удвічі нижчим.
Політичний контекст закупівель
На початку вересня 2018 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив «Укрзалізниці» організувати додатковий поїзд до Маріуполя – міста, яке потрапило в транспортну ізоляцію через обрізані окупантами сполучення на Донбасі. Замість капітального ремонту траси Гройсман обрав дешевший варіант – запуск нового маршруту з новими вагонами. Цей крок став вкрай вигідним для Крюківського заводу, оскільки прем'єр-міністр раніше «орієнтував» залізничників на закупівлю вагонів саме українського виробника, обмежуючи тим самим конкуренцію з боку білоруських, російських та китайських виробників.
Тендер 2018 року та ознаки змови
У вересні 2018 року «Укрзалізниця» оголосила тендер на постачання вагонів на суму 1,52 мільярда гривень. На аукціон подали заявки два учасники: ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимира Приходька та ТОВ «Харківський вагонобудівний завод», який випускає вагони за крюківською ліцензією і належить групі «Юнікон». Хоча компанії мали різних власників, журналісти виявили низку ознак, що свідчать про можливу змову.
Документи обох учасників містили однакові тексти у місцях, де замовник не надавав шаблонів. Зокрема, «Довідка щодо підтвердження передбачення необхідності застосування заходів із захисту довкілля» та «Гарантійний лист» були ідентичні. У стандартній довідці про відсутність підстав для відмови в участі обидва учасники додали в кінці однакове речення: «Учасник не визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та відносно нього не відкрита ліквідаційна процедура». В обох компаній у «Листі-згоді на обробку персональних даних» виявлена одна спільна помилка – велика буква «Я» в середині першого речення.
Під час аукціону обидві фірми запропонували ціни, які відрізнялись на десятитисячні частки відсотка. Харківський завод навіть не спробував перебити пропозицію крюківського конкурента, хоча різниця між їхніми цінами на мільярдному тендері становила лише кілька тисяч гривень. Якби учасники здійснювали мінімальні кроки зниження ціни на 0,7% у всіх трьох раундах аукціону, як передбачали умови тендеру, то загальне падіння становило б щонайменше 2,1%, або близько 31,92 мільйона гривень.
Стан виконання контракту
«Укрзалізниця» досі не вибрала і не оплатила все замовлення за цим тендером. Крюківський завод вже звернувся до суду з вимогою стягнення повної суми за вагони. Дорученням Гройсмана про формування потяга до Маріуполя (12 вагонів, що становить третину замовлення минулого року) залізничники фактично змушені придбати частину цих дорогих вагонів. Хоча це законна вимога щодо виконання контракту, ціна угоди залишається значно вищою за світові аналоги.
За даними журналістів, раніше конкуренцію на тендерах «Укрзалізниці» обмежувала діяльність компанії «Максмед інтернешнл» з угрупування Кононенко-Грановського, яка знаходила недоліки в тендерних умовах і оскаржувала їх в Антимонопольному комітеті. Гройсман навіть просив МВД Авакова розібратись з цією фірмою. Знесення таких заточок у вагонних тендерах могло б відкрити доступ китайським виробникам, з якими, за інформацією журналістів, налагодили партнерські стосунки представники «Максмеду».