Історія житлового комплексу на вулиці Січових Стрільців, 59 у Києві демонструє, як судове рішення вищої інстанції може бути переінтерпретоване на користь забудовника через дії судді нижчої ланки.
У серпні 2019 року Верховний Суд заборонив будівництво 26-поверхового ЖК «Покрова» на цій адресі. Проект розроблювався на основі містобудівних умов та обмежень (МУО) від 17 січня 2011 року, які до того часу втратили чинність. Крім того, висотність об'єкта суперечила обмеженням історичного центру Києва, де дозволяється будівництво не вище 27 метрів.
Об'єкт мав стати результатом спільної діяльності Міноборони та корпорації «Укрбуд». Екс-нардеп Максим Микитась нещодавно начебто вийшов із будівельного бізнесу. У 2016 році забудовники отримали дозвіл Департаменту архітектури та будівництва (ДАБІ), знесли воєнкомат і встигли звести перші поверхи. Однак на початку 2017 року ДАБІ анулювала дозвіл, встановивши порушення у проектній документації. Мінкультури видав припис про зупинення робіт, оскільки забудовник не погодив документи щодо будівництва в історичному ареалі.
Після програшу в судах у лютому 2019 року Міноборони отримало нові МУО, які обмежили висотність до 26,5 метра. Замість розроблення нової проектної документації на основі цих умов, забудовник у червні 2019 року звернувся до Окружного адмінсуду Києва з вимогою дозволити висоту 72,6 метра, посилаючись на старі МУО.
Суддя першої інстанції Ігор Погрібніченко 16 вересня 2019 року задовольнив цю вимогу. Він зобов'язав Київську міськдержадміністрацію внести зміни в нові МУО, дозволивши висоту 72 метри.
Для обґрунтування свого рішення суддя застосував неконвенційну логіку. Верховний Суд у своїй постанові від 2 серпня 2019 року не скасував старі МУО, оскільки вони вже втратили чинність. Суддя Погрібніченко інтерпретував це як те, що старі МУО залишаються законними. Верховний Суд же констатував, що проектна документація була розроблена з порушенням законодавства на підставі МУО, які втратили чинність.
У старих МУО жодних конкретних цифр висоти не вказано. Замість цього зазначено, що граничну висоту треба було визначити за погодженням з Мінкультури з врахуванням обмежень не вище 27 метрів. Мінкультури такого погодження не надавав і навіть заборонив проводити роботи. Забудовнику не вдалося скасувати це рішення через суд.
Верховний Суд у своїй постанові вказав, що будівельні роботи мають бути зупинені до отримання нових МУО та розроблення нової проектної документації не вище 27 метрів, що відповідає чинному Генеральному плану Києва. Суддя Погрібніченко наказав видати МУО під вже розроблений з порушенням законодавства проект.
Суддя також посилався на те, що нові МУО від 25 лютого 2019 року обмежили висоту без належного обґрунтування. Однак у цих самих МУО прямо зазначено, що функціональне призначення земельної ділянки відповідно до Генплану Києва – територія житлової середньо- та малоповерхової забудови, що дозволяє будівництво житлових будинків не вище 8 поверхів.
Суддя Ігор Погрібніченко перебував під підозрою Національного антикорупційного бюро у рамках розслідування так званого «ОАСК-гейту». 20 серпня 2019 року Вища рада правосуддя розглядала питання про його відсторонення, однак відмовила прокуратурі.
За інформацією редакції, вирішальну роль у результаті судового розгляду відіграла позиція посадовців Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Вони навіть не подали відзиву на позов, і суд кваліфікував це як визнання позову. Коли чиновники не з'явилися в першу інстанцію, апеляція стала неможливою.