← Назад

Як замміністра юстиції боролася з корупцією в реєстрах: від чорних нотаріусів до касирів партій

2019-11-14 00:00 · Наші гроші
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Вибори та політпартії · Земля та забудова · Кримінал · Медицина та фармацевтика · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Замміністра юстиції Ольга Оніщук

Ольга Оніщук, заступниця міністра юстиції з питань реєстрації, розповіла про перші місяці роботи на посаді, яка дала їй контроль над усіма реєстраторами країни та можливість через комісію повертати активи від малих фірм до мільярдних заводів. До міністерства вона була віце-президентом Нотаріальної палати і відкрито виступала проти тиску на нотаріусів за часів керівництва Павла Петренка. На посаду потрапила після зустрічей із прем'єром Олексієм Гончаруком у складі групи представників нотаріальної спільноти. Оніщук є дружиною судді Апеляційного суду Києва Максима Оніщука, племінника екс-міністра юстиції Миколи Оніщука.

Перші тижні роботи виявили масштаб проблеми. На стіл Оніщук лягли сотні документів і скарг щодо одних і тих самих реєстраторів. Виявилося близько 50 прізвищ осіб, які зловживали у реєстрах, хоча цей список не вичерпний. Лише у перші 10 днів вона знайшла 38 скарг, які пройшли повз її приймальню. Скарги стосувалися великого бізнесу, але назвати конкретні випадки вона не могла через бажання скаржників зберегти репутацію та вартість активів.

Оніщук виявила системні проблеми в роботі департаменту. П'ять управлінь мали бути тісно пов'язані, але люди не комунікували один з одним. Управління з розгляду скарг отримувало скарги, але не передавало інформацію управлінню контролю за діяльністю реєстраторів. Замість цього вона чула від керівників: «Мені не дадуть». Звільнення працівників ускладнювалося необхідністю проведення службового розслідування. Департамент планували змінити повністю через реструктуризацію, оголосивши конкурси на новостворені посади.

Щодо впливу радників з СБУ, Оніщук наголосила, що двоє радників міністра не впливають на неї, а допомагають у роботі. Вона довіряє цим людям, оскільки знає їх багато років. Вони допомагають розібратися з документами, які приносять на підпис — іноді таких буває декілька тисяч на день. Майже третину документів вона повертає в департамент на доопрацювання через непрофесійне викладення або незгоду з проєктом рішення.

Міністр юстиції заявляв, що системного рейдерства вже немає. Оніщук частково погодилася: ключові дірки закриті, основний суб'єкт вибитий. З 2 листопада вступив у силу закон 1056-1, який унеможливив роботу комунальних реєстраційних підприємств — саме через них реалізовувалися 90% рейдерських схем. Нові суб'єкти зі старих чорних списків не стануть реєстраторами через нові кваліфікаційні вимоги. Кандидати проходитимуть спецперевірку в реєстрах. Для цього створили невелику комісію з працівників департаменту.

ДП «Національні інформаційні системи» допомогло сформувати список реєстраторів, дії яких скасовувала комісія. Якщо людина захоче стати реєстратором в органах місцевого самоврядування, перевіряють, чи скасовувалися її записи, чи скасовувала вона сама свої записи, які були санкції. Багато нотаріусів та реєстраторів блокували за технічні помилки, тому потрібно зважати на це, щоб не блокувати роботу невинних людей.

Перед тим, як закон набув чинності, деякі реєстратори почали працювати на виліт, вчиняючи відверто незаконні реєстраційні дії, бо знали, що «доживають останні дні». Цих епізодів небагато, але вони серйозні. Оніщук планує спочатку остаточно знешкодити цих 50 реєстраторів, а тільки потім опублікувати їхні імена.

Рейдерство мігрувало в АРМА. Туди перейшли працівники департаменту реєстрації на чолі з екс-керівником Віталієм Гайдуком. Міністр описував схему, за якою працює АРМА, і реєстратори з цих схем були породжені Мін'юстом.

Кейс із землями Ашану показує глобальну проблему. Комісія з питань розгляду скарг рекомендувала міністру анулювати доступ до реєстрів довічно реєстратору Сергію Манюті та скасувати його реєстраційні дії. Нещодавно до Оніщук приходили журналісти з кількох телеканалів, які повідомили охорану про брифінг, якого вона не призначала. Вона спустилася, готова відповідати на запитання, але на неї здійснювався тиск щодо рішення комісії. Це найбільше бентежить — що по кожній об'ємній справі дві сторони резонують, застосовуючи ЗМІ та тиск публічно. Журналістами часто перекручується інформація та подається так, як комусь потрібно, а не як це є насправді.

Манюта працював у КП «Агенція державної реєстрації», яке тричі видаляло фірми з реєстру юросіб. Наприкінці 2018-го це підприємство закрили зі скандалом. Але його реєстратори одразу перейшли в інше — «Агенція реєстраційних послуг». Яке закрили 2 листопада разом з усіма КП. Поки Оніщук була на посаді, Манюта фестивалив у реєстрах, бо він не один.

Оніщук пояснила, що у неї немає рубильника, щоб одразу відімкнути всіх. У неї є тільки департамент, який використовує всі можливості, аби швидко не скасовувати акредитацію. Волокиту можна розтягнути мінімум днів на 10. Комісія приймає рішення рекомендувати міністру анулювати доступ, потім готується висновок. Спеціалісти кажуть, що у них 10 людей і вони швидко не справляються. Висновок виписується три дні. Потім його вичитує літредактор, оскільки це документ міністерства, який викладається на сайті. Літредактор одна, у неї десятки тисяч документів. Висновок підписують всі члени комісії, потім директор департаменту та Оніщук візують проєкт наказу. Потім проєкт їде до офісу міністра, де його підписує міністр. Після цього наказ проходить реєстрацію, потім його забирають і везуть до офісу Оніщук, готують супровідний лист, який їде до ДП «НАІС». Коли наказ потрапляє до НАІСу, там з'являються свої затримки. У практиці Оніщук були випадки, коли реєстратори відключені від реєстру запізно. Вона розуміє, що нестиме за це відповідальність, але фізично в цих умовах нічого зробити не може.

Перші дні на посаді у неї було достатньо питань по конкретних прізвищах. Згодом зрозуміла, що є три комунальні підприємства, в яких фігурують одні й ті ж прізвища з більшості скарг. Вона була впевнена, що акредитація всіх «яскравих» акредитованих суб'єктів уже скасована. Але виявилося, що КП «Реєстраційне бюро», «Реєстрація нерухомості» та «Правочин» досі працюють. Це був індикатор того, що все треба починати спочатку.

Коли вона почала це з'ясовувати, деякі працівники перестали з нею розмовляти. Вона задавала це питання, перш за все, директору департаменту Владиславу Власюку, який уже подав заяву на звільнення.

«Правочину» заблокували доступ 2 жовтня, «Реєстраційному бюро» та «Реєстрації нерухомості» — наприкінці жовтня. Коли вона поставила завдання управлінню контролю негайно підготувати документи на скасування акредитації, вони запитали: «А навіщо? 2 листопада ж вступає в силу закон». Але для неї принципово було показати людям, що вони це виявили, і навіть якщо запізно — все ж виправили. По-друге, знесення акредитації дасть можливість потім не допустити реєстраторів таких КП до роботи у державних реєстрах.

Потім з'явилося багато нових «чорних» реєстраторів, і вона з особливою пристрастю бралася за їхні кейси, бо це вже не дісталося їй у спадок — це її. Наприклад, реєстратор Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Ярослав Сімоник. З його допомогою вчорну з дуже грубими порушеннями закону перереєстрували фінансову компанію зі статутним капіталом близько 10 млн. грн. Після цього випадку випливло ще ряд серйозних кейсів за його участі. Після анулювання Сімонику доступу до реєстрів вона звернулася із повідомленням про вчинення злочину до правоохоронців, це буде розслідуватися Нацполіцією.

Або реєстратор Валерій Сорока. У неї склалося враження, що пан Сорока інформується зсередини департаменту. Це припущення, вона не може сказати, хто йому передавав цю інформацію. Але він грав із ними в шахи в реєстрі. Це були вишукані незаконні реєстраційні дії дуже грамотної особи, яка добре знає, як працює система роботи комісії. Цей кейс був настільки заплутаним, що вони його слухали тиждень. Реєстратор так знахабнів, що скасував свої реєстраційні дії прямо на очах у комісії, таким чином скасувавши предмет розгляду скарги. Через це довелося блокувати йому доступ до реєстру через камеральну перевірку. Щодо Сороки також написала повідомлення до правоохоронних органів.

Багато людей уже пішло з департаменту. Оніщук вважає своєю перемогою, що люди зрозуміли, що так, як раніше, вже не буде ніколи.

Недавно звільнився керівник НАІСу Станіслав Лур'є. НАІС є адміністратором реєстрів Мін'юсту, зокрема, реєстру речових прав та єдиного реєстру юросіб. Саме від НАІС залежить, як реєстри працюють, а працюють вони зараз погано, весь час виснуть. НАІС видавав ключі доступу віртуальним реєстраторам, там навчалися такі реєстратори, як Мутайламов, які не розуміли української. Систему тестування реєстраторів теж створював НАІС, і на ринку кажуть, що навіть відімкнений від мережі комп'ютер для іспиту видає правильні відповіді.

Результатів міжнародного аудиту реєстрів досі немає. Оніщук активно вимагає їх від донорів, які обіцяли на 15 жовтня дати результат. Звільнення Лур'є пов'язане з тим, що стоїть завдання перезавантажити більшість осіб на керівних посадах. Зараз призначений виконуючий обов'язки очільника НАІС Олексій Бережний.

Щодо іспитів реєстраторів, кажуть, що комп'ютери видають правильні відповіді при натисканні певної комбінації клавіш, вартість іспиту — $2-5 тис., залежно від того, з ким вирішуєш питання. Оніщук тривалий час працювала у Вищій Кваліфікаційній Комісії Нотаріату і знає певні проблеми в системі іспиту. Не може казати, що це саме так відбувалося, бо не має доказів. Але були певні технічні речі, на які звертали увагу під час іспитів минулого і цього літа.

Перший іспит — осіб, які хочуть стати нотаріусами, приймає Вища Кваліфікаційна Комісія Нотаріату. Вона складається з 7 представників Нотаріальної палати України і 7 — Мін'юсту, вирішальний голос у міністра юстиції. Другий іспит, який донедавна мали складати нотаріуси — додаткове тестування на підтвердження кваліфікації у Мін'юсті у випадку, якщо реєстратора заблокували за помилки. У вересні 2019-го нотаріуси через суд добилися, щоб їх не екзаменували. Тому другий іспит тепер складають лише реєстратори та ті, хто хоче стати реєстратором.

Під час іспиту учасники заходять до зали, сідають за столи з комп'ютерами. Потім по черзі з паспортом підходять до столу працівників мін'юсту, на якому лежать конверти. В конвертах — логін і пароль. Учасник обирає конверт і пише на ньому своє прізвище. Потім вводить логін і пароль у комп'ютер та відповідає на 100 запитань. Пройшов той, хто відповів правильно на 75 запитань.

Одним із ключових моментів анонімного тестування є те, щоби ніхто не знав логін і пароль учасника. У нотаріусів на першому іспиті логін з'являвся на моніторі у правому верхньому куті. Оніщук запитувала: «Навіщо він там? Для чого членам комісії в аудиторії бачити цей логін?» На її думку, це допомагало ідентифікувати конкретну особу, якщо припустити, що хтось із членів комісії міг зловживати своїми повноваженнями. Вона поставила вимогу цього літа перед кваліфіспитом нотаріусів, і логін забрали. А логін на моніторі тестування реєстраторів залишався до її приходу на посаду. Одним із перших документів, які вона підписала, було доручення НАІСу негайно прибрати логін. На останньому іспиті логіна не було. Також вона змінила людей у комісії, хоча вони були з цього ж департаменту.

На іспит прийшла група чорних реєстраторів, вона була в шоці від такого нахабства. Але лише двоє з них успішно пройшли тестування.

Оніщук знає, що у її кабінеті є прослуховування, яке все фіксує. Вона не знає, хто прослуховує, але їй постійно безпека каже, що вона мушить з цим щось робити. Там стоять якісь глушилки. Насправді більшу частину робочого дня вона працює з відкритими дверима. Вона не боїться.

Кільком десяткам реєстраторів за грубі порушення анулювали доступ до реєстрів довічно, по всіх — повідомили правоохоронців. Спочатку направляли просто повідомлення, але органи внутрішніх справ порадили писати повідомлення про вчинення злочину. Це почали робити з цього тижня.

На ринку з'явилися віртуальні реєстратори — коли по документах безхатьки, наприклад, хтось отримав ключі доступу до реєстрів. Акредитацією КП займалося управління акредитації. Саме вони вирішували, кому давати ключі. Архів певних управлінь департаменту виглядає як хаос. Оніщук хвилюється, що, зважаючи на цей хаос, половини там не знайде. Вона думає, багато чого там уже немає. Фізично одній людині на таке розслідування часу немає. Вона не виконує функції заступника міністра, вона виконує функції всіх, починаючи від головного спеціаліста, закінчуючи кур'єром, який мчить з наказом у НАІС.

Недавно у них відбулася маніпуляція з протоколом засідання Комісії з питань розгляду скарг. У протоколі одне питання було вирішено не так, як у її помітках. Вона виявила це тільки тому, що веде на засіданні свій власний протокол. На засідання 50 скарг, і ще 15-16 розглядають по суті. Тобто, 66 скарг. Протокол змінив не секретар комісії, як мав би. Це роблять якісь працівники департаменту, з протоколом має справу дівчининка на стажуванні. Після того, як вона виявила маніпуляцію, змушена ще ретельніше перевіряти кожен папір, який їй заносять на підпис.

Щодо нотаріату, одна з корупційних складових — це сертифікація робочого місця нотаріуса, яка може відбуватися за хабар $2,5-3 тис. Працівники юстиції навмисно затягують строки, знаходять формальні причини її не проводити. За те, щоб не проходити перевірку взагалі — $3-5 тис., залежно через кого вирішувати. Також є епізоди, коли теруправління витребовують хабар, місяцями не видаючи довідки із коментарями «вас планують зупинити». Якщо хабар не сплачують, зупиняють за незначні порушення діловодства.

Оніщук про це знає дуже добре. Планують передати повноваження Нотаріальній палаті як самоврядній організації проводити сертифікацію приміщень нотаріусів. Вона думає, проблем не буде, тому що Нотаріальна палата — це самі нотаріуси, які добре знають один одного. Людей, які вимагатимуть хабарі, нотаріуси самі будуть виганяти під час виборів.

Є нотаріуси, яких сама нотаріальна спільнота називає чорними. Постійно говорять про Щура, Павловську, Перевертуна, останнім часом з'явилося прізвище Мамай. Коли Оніщук була віце-президентом Нотапалати, казала, що позбавити таких осіб свідоцтв нотаріусів важко через бюрократію, влаштовану Мін'юстом. Тепер вона — замміністра юстиції.

Уже цим займаються. Управління контролю пише подання на анулювання свідоцтв конкретних нотаріусів. Павловська, про яку питали, змінила прізвище, і зараз — Андрєєва. Їй анулювали доступ до двох реєстрів. У Павловської був доступ до реєстрів, коли Оніщук прийшла на посаду, і вона на цьому робить акцент. Це важливо. Антирейдерський указ президента вже діяв з середини літа, вони сподівалися, що тут відбуваються певні позитивні зрушення. Вона бачить дуже багато грубих порушень, які були здійснені. Наразі готується подання на анулювання свідоцтв близько десяти нотаріусів. Насправді їх не так багато. Через весь той хаос, який порушники нотаріуси і реєстратори зробили на ринку, лише складається враження, що їх дуже багато.

Щодо розцінки отримати свідоцтво нотаріуса у Вищій Кваліфкомісії Нотаріату — $65 тис., якщо допустити, що була можливість маніпулювати системою, такі речі могли відбуватися тільки через технічного адміністратора реєстрів. Оніщук, як людина, яка пропрацювала у складі ВККН протягом майже двох років, каже, що від комісії не залежить нічого. Все, що комісія робить — це дивиться, щоб кандидати не списували. Результат видає система. З системи потрібно починати. Зараз вони вже працюють з проектом, фінансованим Європейським Союзом, планують написати нову програму, на базі якої відбуватимуться всі іспити реєстраторів, нотаріусів і приватних виконавців. Щоб усі відповіді зразу виводилися на монітор і не було можливості накручувати бали.

Далі розмовляють про антирейдерську комісію — так в народі називають Комісію з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації. Середня розцінка за вирішення питання в антирейдерській — $50 тис., ця цифра озвучувалася на прес-конференціях. Запобіжники, щоб таких хабарів не брали, — люди працюють за низьку зарплату, розглядаючи скарги на десятки і сотні мільйонів.

Оніщук хочуть повністю змінити формат комісії. Створити на донорські кошти експертний офіс, щоб там працювали кваліфіковані, можливо, міжнародні експерти, юристи за гідну оплату. Планують 16 фахівців, 10 із них працюватимуть із матеріалами скарг і готуватимуть підсумки. Щодо цифр, то не тільки 50. Їй зараз різні цифри прилітають — і 100, і 20. Люди питають: «Ольго, ми точно знаємо, що за це питання заплатили, відповідно у вашій комісії все продовжується?» Але у них багато білих питань, де рішення очевидне, особливо для спеціаліста, який працює у сфері, чи для адвоката, який бере гонорар у свого клієнта.

Серед членів антирейдерської комісії час від часу з'являються люди, пов'язані з юридичними фірмами. Ходять чутки, що за введення в комісію такої людини фірма платить $100 тис. Оніщук — представниця нотаріату, Андрій Лугченко — реєстратор, дії якого касувала та ж комісія, в якій він зараз сидить. Це ж усе конфлікти інтересів.

Такий склад працюватиме недовго. Змінять склад і формат. Частину справ хочуть передати на розгляд судів у скорочені строки, а комісії залишити тільки оперативні питання. Комісія виглядатиме не так. Це буде відкритий офіс. Людина матиме право прийти в антирейдерську комісію без турнікетів, щоб для неї був окремий вхід з вулиці. Якщо людина має вільний доступ до державного органу — у неї вже інший настрій. Якщо людина вкрала майно, треба, щоб у неї була можливість комусь подзвонити, і щоб її почули. Думають, що там працюватимуть фахівці з безоплатної правової допомоги. На гарячій лінії хочуть надавати правову консультацію, що робити, якщо ваш актив захоплено. І щоб була реальна реакція одразу. Якщо отримують інформацію про захоплення, мають бути можливість поставити кнопку «стоп» для того, щоб не крутили далі реєстраційні та нотаріальні дії. Рейдери часто консервують свої реєстраційні дії — поверх нареєстровують ще купу інших реєстраційних дій, які не дають потім можливості Міністерству юстиції повернути все назад.

Майже всіх висновків антирейдерської комісії досі немає у відкритому доступі. Офіційна причина — через брак рук. Проте кажуть, що Оніщук попросили притримати ці висновки, поки у департаменті не трапиться виїмка, щоб приховати дії попереднього керівництва. За керівництва Оніщук виїмок не було. Часу викласти потрібно близько тижня-двох. Чому не викладені — вона почала розмову з того, що тут все робилося для того, аби завалити роботу департаменту. Вона не може своїми руками викладати висновки на сайт. Знає, що завдання було не відписувати вчасно висновки, не викладати їх, робити все для того, щоб показати, що вона не справилася на посаді.

Департамент мав би складатися з 130 людей. Зараз говорять про управління з розгляду скарг, в якому працює 44 людини. Лише половина працює. Наприклад, в управлінні з розгляду скарг скарги всього бізнесу, який рейдерять в Україні, розглядають 5 людей. Має бути 11. Є 6 вільних вакансій, конкурси на які оголошують лише зараз. По нерухомості працює 8 людей із 14. По суті, з висновками зараз працює близько 13 спеціалістів, і щомісяця вони мають 300 скарг. Більшість скарг — складні кейси, в деяких понад тисячу реєстраційних дій.

Владислав Власюк. Після обрання президентом Володимира Зеленського був призначений керівником Департаменту реєстрації та нотаріату Мін’юсту в уряді Олексія Гончарука і звільнений 7 листопада 2019-го. До Мінюсту Власюк з 2015 року працював в МВС Арсена Авакова, був заступником начальника Департаменту патрульної поліції, начальником апарату голови Національної поліції Хатії Деканоідзе.

По посадових обов'язках Оніщук також відповідальна за засвідчення копій статутів та свідоцтв політичних партій і громадських об'єднань. Ходять розмови, що у міністерстві є касир, відповідальний за «касу партій», які платять хабарі у міністерство, що у них все було добре в реєстраційному плані.

Цей напрямок роботи вона знає не так досконало, як нотаріат та реєстрацію. Зараз детально вивчає ці питання. Коли почала підписувати перші документи по реєстрації політичних партій, звернула увагу, що більшість документів складені таким чином, щоби той, хто їх отримує, не міг зрозуміти, яку саме помилку йому усувати і як. Перше, що зробила — дала доручення писати відповідь так, щоб люди могли зрозуміти, що саме потрібно усунути для того, щоб була здійснена реєстрація. Щоб вказували конкретно на недолік. Щоб людям не потрібно було шукати якісь фірми, які когось знають. Хоче, щоби в майбутньому такі питання вирішувалися, зокрема, і в електронній формі. До речі, в антирейдерську комісію скаргу можна подати через систему Igov, і це скарги, по яких вони ніколи не відмовляють по формальних ознаках. Igov не пропускає скаргу, поки людина не заповнить кожну відповідну графу.

Оскільки зникли реєстраційні підприємства і залишаться тільки реєстратори та нотаріуси, припускають, почастішають сторонні втручання в реєстри. Встановлюють багатофакторну аутентифікацію. Коли реєстратор підключається до реєстру, йому приходитиме підтвердження через Mobile ID, як це відбувається у банкінг-системі. Найближчим часом це буде реалізовано.

Критична точка зараз у сільрадах. НАІС зробив список 22 осіб, які протягом останніх місяців мігрували із зашкварених КП в реєстратори сільрад. Вони, щоб їх було важко вирахувати, навіть змінюють прізвища. Всі ці 22 особи зараз у зоні потенційного ризику, будуть негайно відправлені в моніторинг. Оніщук планує сісти на телефон із секретарем, зателефонувати кожному в сільську раду, і поговорити з цими людьми, що у разі порушення одразу подасть повідомлення про злочин. Якщо сільські реєстратори продовжуватимуть зловживання, з часом змушені будуть залишити реєстраторів лише на рівні селищ і міст.

Владислав Власюк, директор Департаменту реєстрації та нотаріату, був призначений після обрання президентом Володимира Зеленського в уряді Олексія Гончарука і звільнений 7 листопада 2019-го. До Мінюсту з 2015 року працював в МВС Арсена Авакова, був заступником начальника Департаменту патрульної поліції, начальником апарату голови Національної поліції Хатії Деканоідзе.

Щодо 38 скарг, які зникли, Власюк перевіряв інформацію про декілька скарг і виявив та доповів того ж дня про наступне: у період з 25 вересня по 9 жовтня 38 скарг надійшли відразу в департамент. Причиною плутанини могла стати або виконання попередніх вказівок про якнайшвидше доставлення скарг до виконавців, або запровадження підписання ЕЦП з 1 жовтня з одночасною неготовністю приймальні замміністра працювати з ЕЦП. У будь-якому випадку, можливості приховувати скарги немає, як і сенсу, оскільки всі скарги завжди проходять крізь комісію. Всі скарги потрапляли на комісію в порядку загальної черги, окрім окремих винятків. Будь-яка службова інформація завжди надавалась замміністру без зволікань.

Щодо КП «Реєстрація нерухомості», «Правочин» та «Реєстраційне бюро», за час роботи Власюка скасовано акредитацію 80 КП зі 109 існуючих на момент його приходу. Це більше, ніж за весь час існування КП з 2016 року. Цю роботу провели 4-5 працівників за декілька місяців. Серед скасованих КП — «Путрівське», Нивотрудівська сільська рада, «Реєстрація плюс», «Агенція державної реєстрації», «Реєстратор» та інші. Була проста логіка послідовності скасування акредитацій: спершу — всім КП, відсутнім за місцем знаходження, це десь 30 суб'єктів. Для цього необхідно було провести виїзні перевірки та скласти акти. Наступним етапом — за відсутністю трьох «живих» реєстраторів у кожному реєстрі. Паралельно — через комісію, але цей метод залишає високі шанси на оскарження рішення. В результаті, «підтвердженого рейдерства» стало менше в рази.

Щодо логіну на моніторі тестування реєстраторів, лист до НАІС щодо прибрання логіну з екранів моніторів було підписано замміністра і надіслано орієнтовно 18 жовтня. Іспит наприкінці жовтня має ті ж статистичні показники, що й попередній іспит у вересні: 29% успішних складень.

Щодо доступу Павловської до реєстрів, вона мала заблокований на рік доступ із 29 липня за результатом проведеної камеральної перевірки. Анулювали доступ рішенням комісії по розгляду скарги Пеніч Ахмета, турецького інвестора. Перший розгляд відбувся 20 вересня, і саме замміністра наполягла на відмовленні у задовленні скарги, з чим Власюк не погоджувався. Не погодився з таким рішенням також і міністр. Він повернув 9 жовтня скаргу на повторний розгляд, для чого спеціально змінили встановлений порядок розгляду. На комісії розглянули скаргу повторно того ж дня. Новим рішенням скаргу було задоволено, Павловську — анульовано. Після цього наказ невідкладно занесли на підпис до служби міністра, де він зник, буквально. Знайшовся через декілька тижнів, і тільки тоді був виконаний, в тому числі в частині анулювання по Павловській.

#реєстрація #корупція #нотаріуси #рейдерство #Мінюст #реформи #антирейдерськаборотьба #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування