← Назад

Як АРМА розпродувала конфісковані активи: від мільйонних нерухомостей до зниженої в 49 разів вартості

2019-11-21 00:00 · Наші гроші
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медіа та свобода слова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Освіта · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Четвертий рік функціонування Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами супроводжується низкою проблем у сфері реалізації конфіскованого майна. За задумом, АРМА повинна розшукувати активи злочинців, управляти арештованим майном у кримінальних провадженнях та продавати те, що неможливо ефективно утримувати. На практиці система працює інакше.

Міністр юстиції Денис Малюська описав механізм як «фактично рейдерську схему». Коли суд арештовує майно в кримінальному провадженні, АРМА отримує його в управління. Оскільки агентство не має повноважень просто зберігати активи, воно змушене або передати їх комусь в управління за плату, або продати. Для земельних ділянок та інших активів, які складно здавати в оренду, єдиним виходом залишається продаж, часто за мінімальними цінами.

З листопада 2017 року, коли АРМА вперше почала продавати активи через державну електронну торгову платформу СЕТАМ, агентство реалізувало 30 лотів. Водночас 81 торг не відбувся, був припинений або скасований. Журналісти проаналізували всі торги від дня запуску системи і виявили системні проблеми.

Проблема прозорості та контролю

СЕТАМ не розкриває учасників і переможців торгів, що ускладнює журналістський контроль. На платформі також відсутній фільтр за організаторами продажу. Це дозволяє приховувати схеми, які могли б бути очевидними на більш прозорих майданчиках.

Деякі активи АРМА не може продати взагалі. Наприклад, тисячі пляшок пива, отримані агентством в управління, неодноразово виставлялися на торги, але жодна не відбулася. Регламент АРМА передбачає можливість передати товар іншому продавцю, але той же регламент зобов'язує організатора торгів забезпечувати зберігання активів. Оскільки СЕТАМ має можливості для зберігання, а альтернативна платформа «Прозорро. Продажі» — ні, пиво залишається на СЕТАМ, де його термін зберігання поступово закінчується.

З'ясування власників активів

Журналісти встановили майже всіх покупців лотів через реєстр судових рішень. Оскільки всі активи, продані АРМА, були арештовані, арешт мав сніматися через суд. Пошук у судовому реєстрі за характеристиками лотів дозволив ідентифікувати нових власників. Винятками стали: лот із 88,4 тисячи надувних басейнів, матраців і кругів вартістю 2,1 мільйона гривень; лот із 960 пляшок алкоголю вартістю 1,2 мільйона гривень; кілька лотів, по яких очікується сплата або йде складання акту; автомобілі, оскільки судовий і транспортний реєстри не містять даних про нових власників.

Системні порушення

Аналіз торгів виявив низку проблем. По-перше, законодавство дозволяє АРМА продавати активи, якими можна ефективно управляти без реалізації. По-друге, лоти часто купують компанії з ознаками фіктивності — створені за кілька днів чи тижнів до торгів з нульовими оборотами, або ті, що часто змінювали засновників, керівників, види діяльності та адреси. Це може свідчити про створення підприємств спеціально для купівлі конкретного лоту. По-третє, товар продається за значно нижчою від ринкової ціною, хоча регламент АРМА передбачає продаж не нижче ринкової вартості. По-четверте, АРМА навмисно або випадково нечітко описує привабливі лоти, що обмежує коло потенційних покупців.

Корпоративні права за мільйон доларів

У грудні 2018 року АРМА продала ТОВ «Майдан-плаза» — компанію нардепа Оніщенка, причетного до «газової справи». Стартова ціна становила 5,13 мільйона гривень. Однак компанія володіла нерухомістю площею 535 квадратних метрів у центрі Києва на вулиці Хрещатик, 27б. За даними сайтів нерухомості, у вересні 2019 року офіси на цій адресі продавали за 2 тисячі доларів за квадратний метр. Таким чином, нерухомість коштувала понад 1 мільйон доларів. АРМА в описі лоту не зазначила про наявність цієї нерухомості, «забувши» повідомити про основний актив компанії.

Покупцем стала ТОВ «Сеіл компані», зареєстрована за 9 днів до аукціону. Фірмою співволодіють у рівних долях Вадим Слівчак — столичний театральний актор другого плану, та Костянтин Бортун — автомийник, який деякий час був безробітний через травму на мийці, засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком у рік. Керівник «Майдан-плаза» Дмитро Шуригін також фігурував у кримінальному провадженні, хоча деталі судовий реєстр не містить. Питання про джерело понад 5 мільйонів гривень у людей із таким резюме залишається відкритим.

Зерно та насіння за заниженою ціною

У травні 2019 року АРМА продала 6 лотами зернові культури та насіння соняшника на суму 25,9 мільйона гривень. За інформацією судового реєстру та заявами одеських фермерів, цей товар належав не особам, активи яких були арештовані, а фермерам зі складів групи компаній «Агроінвестгруп». Коли СБУ у 2019 році відкрила кримінальне провадження проти «Агроінвестгруп», на всіх елеваторах було арештовано все збіжжя, включаючи товар, що належав іншим фермерам і знаходився на зберіганні. За твердженням власників, зерно та насіння продали за ціною, заниженою в 10 разів.

Покупцем частини товару стало ТОВ «Мегелан плюс» з єдиним засновником і керівником Ростиславом Бабичем з міста Ромни Сумської області. За даними судових документів, у 2017 році особа з таким ПІБ проходила в кримінальній справі як підозрювана у крадіжці автомобіля, а у 2018 році була студентом 3-го курсу Роменського ВПУ № 14.

Одного з фермерів, Олександра Пєткова, який через суд отримав дозвіл на вивезення свого зерна з елеваторів до того, як АРМА встигла його продати, арештували і кинули на 60 днів до СІЗО. У жовтні 2019 року ФГ «Дінекс-Агро» та СТОВ «Матейківінвестагро» добилися визнання недійсними двох з трьох аукціонів АРМА. Третій продаж оскаржується у Господарському суді Києва.

Другою фірмою-покупцею стало ТОВ «Карел груп», власницею якого значиться житомирянка Ліна Рагушина. Кілька років тому вона шукала роботу менеджера з закупівель з зарплатнею 10 тисяч гривень. Цей продаж також оскаржується у Господарському суді Києва.

Добриво за 49 разів заниженою ціною

У квітні 2019 року АРМА продала карбамід — добриво компаній «Всеукраїнської Енерго Компанії» та дотичних структур. Загальна вартість двох лотів становила 13,6 мільйона гривень. Товар складався з 4092 біг-бегів карбаміду вагою 3087,295 тонни та додаткових партій навалом і в біг-бегах.

Покупцем виступила ТОВ «Соіл компані лтд», створена за 10 днів до торгів. На час підписання договору купівлі-продажу компанія була записана на Андрія Кудлая, який за кілька місяців до торгів шукав роботу менеджера з продажів.

У Господарському суді Києва дві компанії — ТОВ «ВВ Агро» та ТОВ «Газоторгова компанія» — просять визнати результати торгів недійсними. За твердженням «Газоторгової компанії», її частину карбаміду продали за 8,1 мільйона гривень, хоча ринкова ціна становила не менше 400,5 мільйона гривень. Таким чином, товар продали за ціною, заниженою у 49 разів. У судових документах згадується ТОВ «РМ Консалтинг» — компанія, яку СЕТАМ найняв оцінювати карбамід.

Річковий пісок і кримінальне провадження НАБУ

У червні 2019 року АРМА продала річковий пісок середньої та дрібної крупності загальною вагою 2589200 тонн за 27,3 мільйона гривень. Ціна за одиницю становила 10,57 мільйона гривень (422 тисячи доларів) за тонну. Після цих торгів НАБУ у серпні 2019 року відкрило кримінальне провадження № 52019000000000766.

Детективи підозрюють, що службові особи АРМА і ГПУ змовилися і продали пісок через СЕТАМ за ціною, заниженою у 8 разів, на підконтрольні структури для подальшого збуту за ринковою вартістю. Купило пісок ТОВ «Центр білінгових систем», записане на Світлану Гришину (Ліщенко). За Єдиним реєстром юросіб, ця жінка зареєстрована як фізична особа-підприємець. Контактний телефон, вказаний при реєстрації, збігається з номером у ТОВ «Степл лтд» — постачальника піску на тендерах. Бенефіціарами «Степл лтд» значаться син Нестора Шуфрича Олександр, Світлана та Юрій Бродські (дружина і син Михайла Бродського), а також Юрій Ігнатюк.

Заявником у справі, по якій арештували і врешті продали пісок, став директор ТОВ «Інформагентство Стоп корупції ТВ». Він повідомив, що протягом тривалого часу на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області незаконно видобувають пісок, потім продають за пособництва працівників правоохоронних органів. Покази заявник давав у лютому 2018 року, а провадження відкрили у січні 2019.

Майже рік знадобився слідству для з'ясування, що земля, на якій лежить пісок, належить ТОВ «Корпорація Віп Хауз», яка не має дозволу на користування надрами. У квітні 2019 року пісок визнали речовим доказом і арештували, у травні передали в управління АРМА, а в червні вже продали.

Земельні ділянки французької компанії

У липні 2019 року АРМА продала три земельні ділянки площею 11,956 гектара, 1,2893 гектара і 13,6632 гектара в Одеській області, Овідіопольському районі, селищі Мізікевича на житлових масивах «Ульянівка» та «Радужний». Загальна вартість становила 8,7 мільйона гривень.

Ці ділянки раніше належали французькій групі «Auchan Retail International», яка планувала побудувати ритейл-парк «Les Vignes». Французькі інвестори придбали ділянки у 2013 році, ставши власниками компаній ТОВ «АБС ТЕХНОЛОДЖИ» та ТОВ «С.П.Т.», у статутних капіталах яких були зареєстровані ділянки.

У 2016 році в слідчому відділі управління прокуратури Одеської області відкрили кримінальне провадження № 42016160000000903 щодо незаконного виведення цих ділянок у 2011 році у приватну власність із власності Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національної академії аграрних наук. У березні 2019 року землю арештували, у квітні передали в управління АРМА, а у липні вже продали на СЕТАМ.

По цьому продажу ДБР відкрило кримінальне провадження № 62019100000001202. За версією слідства, ділянки продали за ціною, меншою у понад 50 разів від документально визначеної вартості. Допитані свідки показали, що торги були формальними і в них брали участь лише два суб'єкти, підконтрольні одним і тим же особам.

Продаж провели в порушення регламенту АРМА, який передбачає, що агентство не має продавати лот раніше, ніж за 30 днів після оголошення торгів. Це зроблено для того, щоб всі бажаючі змогли прийти на аукціон і була гідна конкуренція. Однак оголошення про торги опублікували 26 червня 2019 року, а ділянки продали вже на восьмий день, 3 липня 2019 року.

Переможцем торгів стало ТОВ «Пелучо» Ірини Марініної. За даними її сторінки у соцмережі Facebook, жінка вивчала право у Львівському університеті бізнесу та права, навчалася у Національному університеті державної податкової служби, проходила Школу політичного стафера територіальної організації БПП «Солідарність» у Києві. У 2015 році вона стала власницею 82,3 квадратних метрів нежитлових приміщень на вулиці Наталії Ужвій, 12 у Києві.

Цукор зі складів компаній Януковича

Протягом травня-вересня 2019 року АРМА продала 26970 тонн цукру за 63,39 мільйона гривень. Покупцем став Дочірнє підприємство «Агрофонд-Зерно», власником якого є держава через ПАТ «Аграрний фонд». Підприємство взяло участь у 7 торгах і купило цукор, який лежав на складах компаній, причетних, за версією слідства, до розкрадання цукру «Аграрного фонду».

Частина товару — цукор зі складів компанії «ВКФ «Амос» з донецького гнізда Януковича. У 2014 році «Аграрний фонд» уклав із ТОВ договір про зберігання цукру (у документах вага різниться від 49 до 59 тисяч тонн). У 2016 році договір закінчився, але зберігач не пустив представників «Аграрного фонду» на свої склади. За версією слідчих, частина цукру зникла. У судовому реєстрі згадується вага 5 тисяч тонн.

У рамках провадження № 12016110130000211 цукор на складах «Амосу» визнали речовим доказом, арештували, у червні-липні 2019 року передали в управління АРМА, а 22 липня продали на СЕТАМ лотом у 18490,855 та 6334,950 тонн.

Решта цукру походила зі складів «Спеціалізованих роздрібних систем», пов'язаної з колишнім замміністра економіки Олександром Сухомлином. «Аграрний фонд» передав цій компанії на зберігання 38 тисяч тонн цукру. У вересні 2015 року на складі почав текти дах. Вирішили замінити частину покрівлі, а цукор на деякий час перевезти у приміщення ПАТ «Гнідавський цукровий завод». У лютому 2016 року ремонт закінчили, але виявилося, що невідомі особи під виглядом ремонту даху вивезли 1500 тонн цукру, спричинивши збитки державі на близько 18 мільйонів гривень.

Експертиза встановила, що якість цукру вже не дозволяє його продавати через біржові контракти. При цьому держава несе витрати на зберігання цього товару. Майно арештували в рамках провадження № 42017000000003359 у січні 2019 року, у лютому передали в управління АРМА і протягом травня-вересня продали 6 лотами.

#АРМА #конфіскованіактиви #СЕТАМ #корупція #розслідування #державнізакупівлі #прозорість #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування