Президентський указ від 22 липня 2019 року мав обмежити доступ комунальних реєстраційних підприємств до державних реєстрів. Однак замість припинення рейдерства це спровокувало хвилю незаконних реєстраційних дій від тих, хто розумів, що його час закінчується. Заступник міністра юстиції Ольга Оніщук описала цей період як час, коли деякі реєстратори почали працювати «на виліт», вчиняючи відверто незаконні дії.
Історія фінансової компанії «А фінанс» стала показовим прикладом того, наскільки розгалуженою та захищеною стала система рейдерства через комунальні підприємства.
Власник компанії Віктор Ніколаєв, столичний бізнесмен, раніше співволодів фінансовою компанією «Артем». У січні 2018 року він продав свою частку дніпровському бізнесмену Євгену Ломову. Через місяць Ніколаєв заснував нову компанію «А фінанс» з двома власниками, хоча його партнер згодом добровільно вийшов із бізнесу.
У жовтні 2018 року «А фінанс» отримав генеральну ліцензію Національного банку на валютні операції, що дозволило відкрити 64 валютних обмінники по країні. Улітку 2019 року ліцензію переоформили на безстрокову.
Тим часом справи Євгена Ломова, якому Ніколаєв продав частку в «Артемі», погіршилися. Нацбанк відкликав ліцензії у його фінкомпаній: 30 травня 2019 року у ТОВ «Лев капітал» з мережею 240 обмінників через непрозору структуру власності, а 6 серпня у ТОВ ФК «Артем» з 55 обмінниками. Ломову потрібна була нова легальна мережа, але отримання ліцензії Нацбанку займає близько півроку та вимагає значних витрат.
Підробка та легалізація
У вересні 2019 року до Ломова прийшла людина, яка представилася представником «А фінансу» з болгарською довіреністю від Ніколаєва. Вона запропонувала купити компанію.
4 вересня 2019 року дружина Ломова Юлія Ломова купила «А фінанс» у Ніколаєва в Дніпрі. Ніколаєв на угоді не присутній, його представляв Юрій Пронін за болгарською довіреністю. Юлію Ломову представляв Георгій Тюрін, керівник структур Євгена Ломова.
Довіреність виявилася підробленою. Хтось підробив документ, нібито виданий Ніколаєвим у червні 2019 року у нотаріуса болгарського міста Варна. Для цього використали старі персональні дані Ніколаєва, якого в той період у Болгарії не було. Болгарський нотаріус, чиє ім'я стояло на документі, згодом дав свідчення, що до нього ніхто від імені Ніколаєва не звертався. Повіреним у підробленій довіреності вписали людину, яка про свій статус нічого не знала і просто загубила паспорт.
Того ж дня дніпровський нотаріус В'ячеслав Анісімов посвідчив підроблену болгарську довіреність та передачу корпоративних прав «А фінансу» Юлії Ломовій. Він також завірив рішення про зміну адреси, директора та збільшення статутного капіталу з 10 млн до 30 млн гривень.
Потім компанію перепишуть у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб через комунальне підприємство «Правочин» – установу, яка стала легендарною своїми рейдерськими схемами. З неї рейдили не лише фірми та будинки, а й цілий житловий комплекс. Під час обшуків поліція знайшла ключі доступу до реєстрів інших реєстраційних підприємств. Керівник «Правочину» Віталій Романчук став першим директором реєстраційного підприємства в історії України, якому повідомили про підозру.
Заступник міністра юстиції назвала «Правочин» одним із трьох комунальних підприємств, в яких фігурують одні й ті ж прізвища з більшості скарг. Мін'юст скасував акредитацію «Правочину» 18 березня 2019 року, але реєстратори скористалися процедурою «забезпечки» – клієнт просив суд скасувати наказ Мін'юсту, оскільки КП щось почало реєструвати, але не дореєструвало. Тож «Правочин» працював до 2 жовтня.
11 вересня 2019 року реєстратор «Правочину» Дмитро Приймак переписав «А фінанс» на Юлію Ломову на підставі підробленої довіреності. Однак у «Правочині» обслуговувався й справжній власник Ніколаєв. Через Open Databot він дізнався про рейдерство, а через платний витяг до реєстру – прізвище реєстратора.
13 вересня 2019 року Приймак передумав і відмотав свої дії назад, знову зробивши власником Ніколаєва. Той також подав заяву-заборону, що всі реєстраційні дії мають відбуватися лише за його особистої присутності.
Рейдерство продовжується
Однак 24 вересня 2019 року в реєстр знову вписали Юлію Ломову. Це зробив реєстратор Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Ярослав Сімоник. Раніше особа з таким ім'ям працювала начальником відділу в Апеляційному суді Одеської області. Виїзна перевірка показала, що Сімоника на робочому місці немає, його довго шукали по Вінницькій області.
Після реєстраційних дій Ніколаєва почали відвідувати люди, які пропонували повернути компанію за 30 тисяч доларів. Він відмовився.
Потім з'явився реєстратор Валерій Сорока зі столичного комунального підприємства «Реєстраційне бюро», який запропонував Ніколаєву повернути його компанію. За інформацією видання, послуга могла коштувати близько 8 тисяч доларів. Людина з «А фінансу» на умовах анонімності повідомила, що Ніколаєв спочатку спілкувався не з Сорокою, а з представником Мін'юсту.
КП «Реєстраційне бюро» також входило у трійку реєстраційних підприємств, які генерували більшість скарг. Заступник міністра юстиції зауважила, що у неї склалося враження, що Сорока інформується зсередини департаменту реєстрації та нотаріату Мін'юсту.
Антирейдерська комісія та судові маневри
Обидві сторони подали скарги до Антирейдерської комісії Мін'юсту. Ніколаєв 1 жовтня скаржився на дії Сімоника, а Ломова 3 жовтня – на дії Сороки. Однак першою комісія розглянула скаргу Ломової, що дало їй перевагу. Засідання під головуванням Владислава Власюка перенесли на 24 жовтня, а потім ще раз через неналежне повідомлення учасників. Скаргу Ніколаєва заслухали лише 28 жовтня 2019 року.
Перед засіданням Сорока скасував усі свої реєстраційні дії, знову повернувши Юлію Ломову у власники.
Паралельно адвокат Ломової Руслан Квітін повідомив про судовий позов. Євген Ломов подав на свою дружину позов через те, що вона не узгодила з ним сімейний бюджет, купивши за 20 тисяч гривень компанію зі статутним капіталом 10 млн гривень. Позов не був зареєстрований, тому комісія таки розглянула справу.
31 жовтня 2019 року, через два місяці після захоплення компанії, міністр юстиції Денис Малюська видав наказ про скасування дій Сімоника та анулювання його доступу до реєстру. «А фінанс» повернулася до справжнього власника Ніколаєва.
Кінець епохи комунальних реєстраторів
2 листопада 2019 року вступив у силу закон 1056-1, і реєстраційні комунальні підприємства втратили доступ до реєстрів. Рейдерство через КП як явище зникло.
Однак керівник КП «Реєстраційне бюро» згодом опинився у власниках однієї з фірм-управителів у структурі Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). У цій же структурі опинилися колишній очільник департаменту реєстрації та нотаріату Мін'юсту Віталій Гайдук та радник міністра юстиції Володимир Павленко, вихідець із фірми «Integrites».
Павленко згодом почав фігурувати як людина, яка допомагатиме парламентському міжфракційному об'єднанню «Антирейдерська коаліція» здійснювати контроль над антирейдерськими заходами Мін'юсту та МВС. Ініціатором створення коаліції виступив депутат від «Слуги народу» Олександр Качура. До об'єднання увійшли депутати Роман Бабій, Андрій Одарченко та Петро Павловський.
На брифінгу 14 листопада у Верховній Раді Качура представив команду для офісу при об'єднанні. До офісу, крім Павленка, увійшли адвокат Юлії Ломової Руслан Квітін, радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол та інші. Офіс очолив Віталій Черепаха, президент громадської організації «Реєстраційна палата України».
Коли видання повідомило Черепаху про матеріал про «А фінанс» та поцікавилося, як адвокати офісу захищають не законних власників, а їх опонентів, у публічному просторі почали зникати всі згадки про «Антирейдерську коаліцію». Повідомлення про неї зникло зі сторінки Качури в Facebook та з сайту «Чесно».