Дослідження спеціалістів організацій «Наші гроші» та «Ліги антитрасту» розкрило структуру розподілу дорожних контрактів в Україні. Аналіз охопив понад тисячу тендерів 2019 року, проведених «Укравтодором» та місцевими облдержадміністраціями, яким передали на баланс утримання державних доріг місцевого значення. Результати дослідження опубліковані у першому номері журналу «Mintrans».
Концентрація контрактів у великих гравців
Загальна вартість дорожних підрядів становила 87 млрд грн., які розподілили майже п'ятисот компаній. Проте десять найбільших підрядників виграли тендери на суму 42 млрд грн. – майже половину всіх контрактів.
Найбільш показовим є приклад п'яти крупних гравців. «Ростдорстрой» (друге місце у рейтингу) володіє значною часткою у «ТОВ РДС-Полтава» (четверте місце), їхні сумарні здобутки становлять 8,9 млрд грн. Турецька фірма «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Tic. ve San. A.S» та українське ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» як спорідненні учасники топ-10 отримали 7,8 млрд грн. Додавши контракти «Автомагістралі-Південь» (9,2 млрд грн), «ШРБУ-48» (3,7 млрд грн) та «Технобудцентру» (3,6 млрд грн), отримуємо 33 млрд грн. на п'ятьох крупних гравців.
Формально ці показники не досягають статусу «колективної монополії» за українським законодавством, який передбачає контроль понад 50% ринку трьома суб'єктами. Однак при коректнішому визначенні меж ринку картина змінюється. У загальній сумі 87 млрд грн. міститься експлуатаційне утримання місцевих доріг облавтодорами, які суттєво відрізняються від повноцінного ремонту та будівництва. За цими контрактами здебільшого не буває ні повного виконання замовлення, ні повної оплати. Якщо умовно відкинути 16 млрд грн. таких контрактів, отримаємо 71 млрд грн. Тоді 33 млрд грн. п'яти найбільших гравців становитимуть уже 46% від загальної суми.
Регіональні монополії та картельна поведінка
Поза загальноукраїнським розподілом існують виразні регіональні монополії. У карпатських областях майже всі значні підряди отримує ТОВ «ПБС», яку контролює керівник курорту «Буковель» Олександр Шевченко.
Вінницька область демонструє особливо закриту структуру. Місцевий облавтодор та чотири фірми – «СУНП «Автострада», «Шляхбуд», «Енергетично-дорожнє будівництво» і «СУАП «Інтервіас Україна» – розділили між собою 7,3 млрд грн. з 7,7 млрд грн., або 95% всіх контрактів. Причина неуспіху «іногородніх» компаній виявилась під час оскарження дискримінаційних умов в Антимонопольному комітеті. Вінницька обладміністрація прямо вказувала, що фірми, які бажають розмістити на території області новий асфальто-бетонний завод для виготовлення власної суміші для ремонту доріг, не зможуть отримати екологічного дозволу. Це унеможливило вхід на ринок іншим великим гравцям.
Поведінка великих підрядників на тендерах свідчить про відсутність справжної конкуренції між ними. Наприклад, в областях, де найбільші тендери вигравала «Автомагістраль-Південь» – Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій – там також отримував підряди «Онур», але майже не вигравав «Ростдорстрой». І навпаки, у Миколаївській та Полтавських областях «Ростдорстрой» має повне домінування над повністю відсутньою «Автомагістраллю-Південь».
Цінова конкуренція як показник ефективності
Ремонтні підряди є дохідним бізнесом, про що свідчить поведінка цін на тендерах. Коли на ринок входять справжні конкуренти, навіть визнані фаворити змушені істотно знижувати ціни.
Білоруський «Дорожньо-будівельний трест № 2 м.Гомель» продемонстрував це на тендері по ремонту дороги Н-25 Городище – Рівне – Старокостянтинів. Білоруси опустили ціну на 9% з очікуваних замовником 822 млн грн. до 746 млн грн. Зазвичай таке падіння цін на дорожних тендерах називають демпінгом, але насправді це результат справжньої відкритої конкуренції.
«Автомагістраль-Південь» зазвичай вигравала тендери з економією близько 2–3% при середній кількості учасників торгів 2,54. Однак на тендері по ремонту ділянки дороги Р-51 Мерефа-Лозова-Павлоград очікуваною вартістю 1,9 млрд грн., де з'явилось п'ять конкурентів, компанія знизила свою стартову заявку на 21%.
«Ростдорстрой» на виграних ним торгах приносив державі економію в середньому 2,7% при середній кількості учасників 3. Але при появі на тендері чотирьох конкурентів падав по ціні на 11%. «Онур Конструкціон Інтернешнл» при середній кількості учасників 1,95 падав по ціні лише на кілька відсотків. Однак при трьох учасниках на тендерах Полтавської служби автодоріг падав на 18%, а при чотирьох конкурентах на торгах «Львівавтодору» економія сягала 30%.
Ці дані свідчать про наявність резервів для більш ефективного використання державних коштів на ремонтах доріг. Подібна ситуація спостерігалась і в 2018 році, коли п'ять найбільших груп виграли 37% підрядів на ремонт доріг з урахуванням частки облавтодорів.
Дослідження проведено Юрієм Ніколовим з організації «Наші гроші» та вперше опубліковано у журналі «Mintrans».